ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р.
№ Вх.2659
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Козир Т.П.
Кота О.В.
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційне подання
Першого заступника прокурора Iвано-Франківської області
на ухвалу господарського суду Iвано-Франківської області від
21 квітня 2006 року
за позовом
Iвано-Франківського транспортного прокурора в інтересах
Держави, в особі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", філії
Управління магістральних газопроводів "Прикарпаттрансгаз"
до
приватного фермерського заготівельно-переробного
звіргосподарства "Болдиш"
про
стягнення заборгованості в сумі 1165,91грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
встановив:
Ухвалою господарського суду Iвано-Франківської області від 21
квітня 2006 року (суддя Гриняк Б.П.) позовну заяву №05/1-347 від
11 квітня 2006 року та додані до неї документи повернути
Iвано-Франківському транспортному прокурору -без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду,
перший заступник прокурора Iвано-Франківської області звернувся з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить ухвалу скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм
процесуального права.
Обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки судом колегія
суддів встановила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Право звернення прокурора до суду з позовними заявами
передбачено наступними нормами права.
Як зазначено в пункті 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на Прокуратуру України покладається представництво
інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених
законом.
Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і
в ст. 36 -1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
, де
вказується, що представництво прокуратурою інтересів держави в
суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави
процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів
держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно ж до частини першої та другої статті 29
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор
бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може
вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших
осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів
громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом
позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі
органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних
відносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Як вказано в частині першій статті 2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників,
які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При
цьому, у відповідності з вимогами частини третьої статті 2
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах
держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає
порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх
захисту, а також вказує орган, уповноважений державою, здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
Зазначена правова позиція знайшла своє відображення і в
рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №
3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
(далі -рішення КСУ) у справі за
конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та
Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення
положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, де
суд вирішив, що прокурори та їх заступники у кожному конкретному
випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на
підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може
відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави,
обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися
повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних
органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами
господарських товариств з часткою державної власності у статутному
фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх
діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під
поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні
функції у спірних відносинах", зазначених в ч.2 ст.2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, треба розуміти орган державної влади або орган
місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями
органу виконавчої влади.
В п.5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за позовною
заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні
дії відповідно до вимог ст.22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, викладене свідчить, що прокурор може бути
представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією
стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого
самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади.
НАК "Нафтогаз України" є самостійним господарюючим суб'єктом,
управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та
посадові особи (ст. 122 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
) і, як правильно
вказав місцевий господарський суд, не є органом державної влади чи
органом місцевого самоврядування.
Таким чином, Прокурором пред'явлено позов не в інтересах
держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської
діяльності.
Місцевим судом встановлені обставини, які слугували підставою
для повернення позовної заяви.
Відповідно до пункту 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Винесена господарським судом ухвала відповідає нормам
процесуального права.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
постановив:
Ухвалу господарського суду Iвано-Франківської області від 21
квітня 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу першого
заступника прокурора Iвано-Франківської області - без задоволення.
Головуючий, суддя Т. Козир
судді: О. Кот
С. Владимиренко