ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р.
№ 24/258
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
М. Остапенка,
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Ахтиар-С"
на постанову
від 06.10.2006 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 24/258
за позовом
ТОВ "Ахтиар-С"
до
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Універсам "Ахтиар",
ВАТ акціонерного банку "Укргазбанк"
про
спонукання до виконання умов договору
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача
Качур О.О. (дов. від 11.04.06), Руденко О.А. (дов. від
09.06.06)
відповідача - 1
Демченко I.В. (дов. від 20.11.06), Кравец I.I. (дов. від
20.11.06)
відповідача - 2
Назаров I.О. (дов. від 13.03.06)
В судовому засіданні 23.11.2006 року оголошена перерва до
12:00 07.12.2006 року. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
15.06.2004 між ВАТ "Універсам "Ахтиар" та ТОВ "Ахтиар-С"
укладений договір оренди об'єкту нерухомого майна, який
нотаріально посвідчений і відповідно до умов якого ВАТ "Універсам
"Ахтиар" передає ТОВ "Ахтиар-С" в орендне користування строком на
10 років будівлю магазину загальною площею 4367,30 кв. м.,
розташовану у м. Севастополі по проспекту Жовтневої Революції під
номером 50. Орендна плата визначена у розмірі 250 грн. на місяць.
16.06.2004 сторонами підписаний акт приймання-передачі майна.
14.09.2004 між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Ахтиар-С"
укладений кредитний договір з розміром кредиту у сумі 25000000
грн. зі строком погашення до 14.09.2007. На забезпечення виконання
позичальником зобов'язань за кредитним договором укладений з ВАТ
"Універсам "Ахтиар" договір поруки від 10.11.2005, відповідно до
умов якого майно, яке є предметом оренди, передане в іпотеку.
ТОВ "Ахтиар-С" звернулося до суду з позовними вимогами :
- зобов'язати ВАТ "Універсам "Ахтиар" звільнити передані в
оренду приміщення, які є складовими орендованого майна та не
чинити орендарю перешкод у їх користуванні;
- зобов'язати ВАТ АБ "Укргазбанк" вжити заходів до спонукання
ВАТ "Універсам "Ахтиар" до належного виконання умов оренди від
15.06.2004.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що під приводом укладення
між сторонами 01.08.2004 нового договору оренди цього ж об'єкту,
строком на 11 місяців та додатковими угодами до нього, якими
змінена (зменшена) загальна площа орендованих приміщень, однак
збільшений розмір орендних платежів, орендодавець самовільно
зайняв частину, переданих в оренду за договором від 15.06.2004
приміщень, що є перешкодою у користуванні ними орендарем.
Укладення нового договору оренди позивач вважає таким, що не
відбулося, оскільки відповідно до положень ст. 654 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зміна або розірвання договору
вчиняється в такій формі, що й договір, тобто за нотаріальним
посвідченням, що дотримано сторонами не було.
Так як створена орендодавцем перешкода у користуванні
орендарем майном, буде наслідком неможливості належним чином
орендарю виконувати зобов'язання позичальника, то позивач просить
зобов'язати банківську установу вжити заходи щодо виконання
орендодавцем умов договору оренди від 15.06.2004.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.05.2006 (суддя
В.Смолянець) позовні вимоги заявлені до ВАТ "Універсам "Ахтиар"
щодо звільнення приміщень, які є предметом оренди за договором від
15.06.2004, та зобов'язання останнього не чинити перешкоди у
користуванні орендованими приміщеннями задоволені; у частині
позовних вимог до ВАТ АБ "Укргазбанк" відмовлено з огляду на те,
що відповідач не є учасником орендних правовідносин, у межах яких
порушені права орендаря, а тому на нього не може покладатися
обов'язок щодо їх відновлення.
У частині задоволення позовних вимог, господарський суд
погоджується з обгрунтуванням позивача про необхідність дотримання
форми розірвання або зміни договору у відповідній формі укладання
самого договору. Підписання сторонами нового договору оренди без
нотаріального посвідчення попереднього договору, не породжує для
сторін правових намірів. Відсутність підписаного сторонами акту
приймання -повернення майна з оренди, є підставою для правомірного
користування орендарем майном. А тому зміна орендодавцем розміру
орендної плати, самовільне заволодіння майном, переданим в оренду
та створення перешкод для користування цим майном, що
підтверджується актом від 16.03.2006, є порушенням відповідачем
прав орендаря, заснованих на договорі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
06.10.2006 (колегія суддів: А.Братко, Л.Бившева, Т.Розваляєва)
рішення у справі скасоване у частині задоволення позовних вимог; у
цій частині у позові відмовлено.
Господарський суд апеляційної інстанції підтримав позицію
відповідача щодо припинення попереднього договору оренди шляхом
новації зобов'язань (ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
), що не потребує нотаріального посвідчення. А тому
вимога, що базується на умовах попереднього договору оренди, тобто
договору від 15.06.2004, є необгрунтованою.
Так як за оновленим договором оренди від 01.08.2004 та
додатковими угодами до нього, сторони зменшили розмір площ,
переданих в оренду до 3493 кв. м., однак не конкретизували за
переліком приміщень, є неможливим визначити правомірність чи
неправомірність зайняття відповідачем того чи іншого приміщення.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ "Ахтиар-С"
посилається на неправильне застосування судом при ухваленні
оскаржуваної постанови норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку, встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до
задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона
(боржник) зобов'язала вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор
має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11
цього Кодексу, зокрема, з договорів.
Зобов'язання між ВАТ "Універсам "Ахтиар" та ТОВ "Ахтиар-С"
виникли з договору оренди.
Відповідно до положень ст. 604 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про
заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація). Так
як договір від 15.06.2004 та договір від 01.08.2004 є формою
врегулювання правовідношення (зобов'язання) сторін з оренди,
висновок господарського суду апеляційної інстанції про новацію
зобов'язань є помилковим.
Однак, підписання сторонами договору оренди від 01.08.2004,
який містить умови про припинення раніше укладених договорів
оренди, є способом припинення зобов'язання (договору від
15.06.2004) за домовленістю сторін.
Помилковим є також висновок господарського суду, викладений у
рішенні зі справи про необхідність нотаріального посвідчення
домовленості сторін про його припинення (розірвання) з посиланням
на положення ст. 654 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в
такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Стаття 205 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
визначає
форму правочину. Правочин може вчинятися усно або в письмовій
формі.
Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає
нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом
або домовленістю сторін (ст. 209 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
).
Отже, нотаріальне посвідчення правочину не є його формою,
встановленою законом.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне
посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст. 220 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
).
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх
окремої частини) строком на один рік і більше підлягає
нотаріальному посвідченню (стаття 793 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
). Вимога про нотаріальне посвідчення домовленості
сторін (письмової) про припинення договору найму будівлі, у законі
відсутня.
Отже, зобов'язання сторін за договором оренди від 15.06.2004
року припинені.
Так як предметом оренди за договором від 01.08.2004 є те саме
майно, що і майно, передане за актом від 16.06.2004 на виконання
договору оренди від 15.06.2004, то висновок господарського суду
апеляційної інстанції про те, що зазначене майно є переданим в
оренду за договором від 01.08.2004, слід визнати обгрунтованим,
оскільки про інше сторони не домовлялися.
Однак, домовленість сторін, викладена у додатковій угоді, про
зменшення площ орендованих приміщень без визначення переліку
приміщень, які підлягають поверненню, не породжує правових
намірів, оскільки не визначає предмету змін. А тому зайняття
орендованих приміщень, які були передані в оренду, є
неправомірними діями останнього, які порушують право орендаря,
засноване на договорі.
У зв'язку з тим, що вимога про припинення орендодавцем дій,
які чинять перешкоду орендарю у користуванні орендованим майном,
не конкретизується переліком приміщень самовільно зайнятих
орендодавцем та відповідними доказами, справа у цій частині
підлягає поверненню на новий розгляд.
Відмовляючи у позові про зобов'язання ВАТ АБ "Укргазбанк"
вжити заходів до спонукання ВАТ "Універсам "Ахтиар" до належного
виконання умов договору оренди, суди фактично посилалися на
відсутність предмету спору. Зазначене є підставою для припинення
провадження у справі (п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
). У цій частині судові
рішення підлягають до зміни.
Відповідно до положень ст. 16 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
справи у спорах про усунення перешкод
у користуванні майном, розглядаються за місцезнаходженням майна
(виключна підсудність).
Визначення підсудності справи з посиланням на положення
ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
є помилковим.
А тому справа на новий розгляд передається до господарського
суду м. Севастополя.
Керуючись ст. ст.111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ "Ахтиар -С" задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 24.05.2006,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
06.10.2006 у справі № 24/258 у частині відмови у задоволенні
позовних вимог до ВАТ АБ "Укргазбанк" скасувати, припинити
провадження у справі; у решті - рішення та постанову скасувати, а
справу передати на новий розгляд до господарського суду м.
Севастополя.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В.Харченко