Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.I. (головуючий),

Харченка В.М.,  Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому за участю представника  касаційну скаргу

судовому засіданні у м. Києві відповідача -Iщенка Є.М. Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції

на постанову

від 03.07.2006

Луганського апеляційного

господарського суду

у справі

№ 16/49

господарського суду

Луганської області

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до

Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції

про

стягнення 218024,46 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції про стягнення з відповідача 218024,46 грн. збитків, що становлять суму коштів, зняту з рахунку позивача невідомою особою.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10.04.2006 у справі № 16/49 позов задоволено. Стягнено з Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 збитки в сумі 218024,46 грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.07.2006, за тією ж справою, вищезазначене рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 03.07.2006 та зупинити провадження у справі до винесення Сєвєродонецьким місцевим судом обвинувального вироку по кримінальній справі щодо посадових осіб банку "Аваль". Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 32, 35, 79 ГПК України (1798-12) .

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, і ці обставини були встановлені судами, 06.05.2004 між сторонами у справі був укладений договір НОМЕР_1 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого відповідач зобов'язався здійснювати розрахункові операції по рахунках позивача відповідно до вимог чинного законодавства України протягом операційного дня банку, здійснювати видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів НБУ. В цей же день, тобто 06.05.2004, згідно з вимогами Iнструкції НБУ "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (z1172-03) , позивачем був відкритий поточний рахунок НОМЕР_2 для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів. При цьому, при відкритті рахунку в картку із зразками підписів внесено зразок підпису позивача, іншим особам права підпису розрахункових документів та користування рахунком позивач не надавав.

Протягом вересня-грудня 2004 року відповідачем з рахунка позивача за грошовими чеками виплачено 218024,46 грн.

Судами також було встановлено, що 19.01.2005 старшим слідчим Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області порушена кримінальна справа № 058/06 по факту зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем при видачі з рахунку позивача неуповноваженій особі грошових коштів в сумі 218000 грн. за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України (2341-14) .

21.11.2005 старшим слідчим Сєвєродонецького МВ УМВС України в Луганській області порушена кримінальна справа № 1778/05 по факту шахрайства в особливо великих розмірах при одержанні грошових коштів з рахунку позивача, за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України (2341-14) , а 21.11.2005 кримінальні справи № 1778/05 і № 058/05 об'єднані в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру 058/05. Згідно висновку експертизи, проведеної при розслідуванні кримінальної справи № 058/05, підписи у вищезазначених чеках вчинені не ОСОБА_1, а іншою особою.

У цьому ж зв'язку, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом про стягнення з відповідача збитків в сумі 218024,46  грн., завданих йому неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором про розрахунково-касове обслуговування.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що в касових чеках, за якими були видані грошові кошти з рахунку позивача підпис одержувача коштів навіть візуально не відповідає підпису власника рахунку - ОСОБА_1. Крім того, відповідачем не доведено суду, що ним належно виконувалися умови договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування, не подано доказів, що при видачі готівки з рахунку позивача він дотримувався відповідних норм ЦК України (435-15) , Iнструкції "Про касові операції в банках України", а тому суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, і це було встановлено судами, за вищенаведеними обставинами компетентними органами була порушена кримінальна справа, в ході розслідування якої відповідні особи давали певні пояснення. В той же час, судами не було з'ясовано в якій стадії і з якими результатами знаходиться розслідування відповідної кримінальної справи, оскільки даних про те, що така вже розглянута в матеріалах справи немає, а також не була з'ясована можливість її витребування та дослідження в процесі розгляду спору.

У цьому ж зв'язку суди, поклали в основу постановлених рішень наявну в матеріалах справи копію висновку експерта з почеркознавчої експертизи, проведеної в межах кримінальної справи, згідно з яким підписи на касових чеках були вчинені не позивачем.

Відповідно до ст.ст. 4-7, 43 ГПК України (1798-12) , ніякі докази не можуть мати для суду заздалегідь встановленої сили і повинні оцінюватись лише за таким його внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та відповідає закону.

Вищезазначених вимог процесуального законодавства суди при розгляді цієї справи не дотримались і, не з'ясувавши всіх її фактичних обставин, обмежились оцінкою того доказу, який був отриманий органами досудового слідства в межах провадження з кримінальної справи, а отже який мав стати предметом оціночних суджень при дослідженні обставин справи в порядку кримінального судочинства.

Поклавши в основу постановлених по справі рішень вищезазначений доказ, який не може бути визнаний належним, суди, у цьому ж зв'язку, не звернули уваги на вимоги ст.ст. 38, 41 ГПК України (1798-12) , і за наявності обставин, які потребували роз'яснення відповідних питань з використанням спеціальних знань, судової експертизи не призначили, що, в свою чергу, свідчить про неповне дослідження обставин справи.

Таким чином постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

В ході такого суду належить врахувати вищенаведені недоліки, перевірити обгрунтованість заявлених по справі вимог та висунутих проти них заперечень, повторно розглянути питання щодо необхідності призначення по справі експертного дослідження і, за наявності такої необхідності, вирішити зазначене питання у відповідності з вимогами діючого законодавства. З'ясувати на якій стадії знаходиться розслідування кримінальної справи порушеної відносно обставин, з якими позивач пов'язує свої вимоги, на предмет можливості її подальшого витребування та дослідження при розгляді спору. На підставі наданих доказів встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого, прийняти відповідне рішення, виклавши його згідно вимог процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" в особі Луганської обласної дирекції задовольнити частково.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.07.2006, рішення господарського суду Луганської області від 10.04.2006 у справі № 16/49 скасувати.

Справу передати до господарського суду Луганської області на новий розгляд в іншому складі суддів.