ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р.
№ 12/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:
М. Остапенка, Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Споживчого товариства (СТ) "Міськкоопринкторг"
на постанову
від 10.10.2006 року
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 12/12
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
"Антарекс -2000",
СТ "Міськкоопринкторг"
треті особи
Колективне підприємство (КП) Управління ринків Полтавської
облспоживспілки", Полтавська обласна спілка споживчих товариств
про
усунення перешкод в користуванні автостоянкою
В судове засідання прибули представники сторін:
відповідача -2
Гапон Т.Г. (дов. від 06.12.2006 року)
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача -2 та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов про усунення перешкод у користуванні позивачем
автостоянкою по АДРЕСА_1у м. Полтаві для надання послуг
автостоянки обгрунтовується наступним. 01.02.2001 між позивачем та
Управлінням ринків Полтавської облспоживспілки (у 2003 р.
перейменованого у колективне підприємство "Управління ринків
Полтавської облспоживспілки) укладений договір НОМЕР_1оренди
нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Управління ринків
Полтавської облспоживспілки (орендодавець) передав, а позивач
(орендар) приймає в користування площу 2 980 кв. м. для стоянки
автомобілів. На виконання умов договору сторонами підписаний
01.02.2001 акт приймання - передачі в оренду нежитлових будівель,
яким передано в орендне користування за адресою: м. Полтава
АДРЕСА_1нежитлові будівлі, площа розміром 2 980 кв. м., на якій
розташовані: павільйон -1 одиниця; критий навіс (накриття) -10
одиниць; ворота металеві -1одиниця; огорожа -110 метрів погонних;
асфальтове покриття 0,298 га.
Договір оренди є чинним, оскільки ні одна із сторін не
заявила про його припинення.
Однак, починаючи з 29.09.2005 службовими особами споживчого
товариства "Міськкоопринкторг" виставлена охорона з працівників
ТОВ"Антарес - 2000", яка перешкоджає у здійсненні мною
господарської діяльності на орендованій території, що
підтверджується складеними актами від 29.09., 30.09.2005. При
цьому відповідачі посилаються на судові рішення, відповідно до
яких "Подільський ринок" переданий у володіння Полтавській
облспоживспілці.
За відсутності рішення органу місцевого самоврядування (ст.
30 Закону "Про місцеве самоврядування ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
) щодо
організації ринку по АДРЕСА_1у м. Полтаві, де знаходиться
автостоянка, у відповідачів відсутні правовстановлюючі документи
щодо володіння територією автостоянки, а тому дії відповідачів є
незаконними і перешкоджають позивачу у здійсненні ним
господарської діяльності.
Рішеннями господарського суду Полтавської області від
02.03.2006 (суддя Л.Сергєєва) у задоволенні позовних вимог
відмовлено.
Рішенням суду мотивоване тим, що договором оренди, на який
позивач посилається як на правову підставу користування
автостоянкою, не індивідуалізоване майно за його адресою або
місцезнаходженням; не надані докази про наявність в
орендодавця -Управління ринків Полтавської облспоживспілки права
на передачу в оренду майна, яке є предметом договору. Крім того, з
матеріалів справи вбачається, що за адресою: м. Полтава,
АДРЕСА_1розташована територія Подільського ринку, який входить до
цілісного майнового комплексу Центрального (продовольчого) ринку
м. Полтави.
Споживче товариство "Міськкоопринкторг" здійснює
обслуговування автостоянки на території Подільського ринку по
АДРЕСА_1на підставі договору про спільну діяльність з Полтавською
облспоживспілкою від 22.09.2005, у володінні якої знаходиться в
т.ч. і Подільський ринок.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 10.10.2006 (колегія суддів: I.Фоловська,
Н.Зеленіна, Г.Мостова) рішення у справі скасоване, позовні вимоги
задоволені.
Постанова суду мотивована наступним.
Визначення предмету оренди за індивідуальними ознаками та
його місцезнаходження актом приймання-передачі майна, який є
невід'ємною частиною договору оренди, спростовує висновок
господарського суду першої інстанції про неукладеність договору.
Так як договір про спільну діяльність від 22.09.2005,
укладений між Полтавською облспоживспілкою та СТ
"Міськкоопринкторг" щодо 401 погонного метра Подільського ринку за
адресою: АДРЕСА_1 не підтверджує належності до цієї території
автостоянки, поширення діяльності відповідачів на територію
автостоянки, є перешкодою у користуванні позивачем майном,
переданим йому на підставі договору оренди.
Звертаючись до суду з наступною скаргою, СТ
"Міськкоопринкторг" посидається на неправильне застосування судом
при ухваленні оскаржуваної постанови норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин, справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Право на користування автостоянкою, позивач обгрунтовує
укладеним ним та Управлінням ринків Полтавської облспоживспілки
договором оренди від 01.02.2001 року.
Право передання майна в оренду має власник речі або особа,
якій належать майнові права.
Тобто, орендар набуває право користування річчю, якщо таке
право належало орендодавцю.
У матеріалах справи відсутні відомості про державну
реєстрацію Управління ринків Полтавської облспоживспілки як
підприємства чи організації. Довідка з ЄДРПОУ, видана 19.07.2006
(а. с. 126) містить відомості про первинну реєстрацію 20.01.1992
р. та останню -11.07.2006 КП "Управління ринків Полтавської
облспоживспілки". З пояснень КП "Управління ринків Полтавської
облспоживспілки" слідує, що юридична особа перейменована у
колективне підприємство у 2003 року.
Відповідно до положень ст. 5 Закону "Про споживчу кооперацію"
( 2265-12 ) (2265-12)
первинною ланкою споживчої кооперації є споживче
товариство.
Споживчі товариства можуть на добровільних засадах
об'єднуватися у спілки (ст. 8 Закону).
Споживчі товариства та їх спілки мають право створювати для
здійснення своїх статутних завдань, підприємства, установи,
організації (ст. 11 Закону).
Власність споживчої кооперації складається з власності
споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і
організацій та їх спільної власності (ст. 9 Закону).
Отже, майно, яке знаходиться у володінні підприємства або
організації споживчої кооперації, не може належати їм на праві
власності, а передається товариством, спілкою у залежності від
мети створення у господарське відання або оперативне управління.
Відсутність відомостей про мету створення Управління ринків
як підприємства чи організації, наділення його майном та
повноваження щодо володіння ним, позбавляють можливості встановити
право орендодавця на володіння майном у тому числі щодо надання
його в оренду, та відповідного права орендаря на користування
майном.
Так як предметом оренди є фактично земельна ділянка з метою
її використання під автостоянку, то право на володіння нею може
базуватися на рішенні органу державної влади або місцевого
самоврядування про передачу земельної ділянки у користування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Особа, яка звертається за захистом свого порушеного права,
повинна довести, що вона є суб'єктом цього права.
Висновок господарського суду першої інстанції, викладений у
рішенні зі справи про те, що договір оренди від 01.02.2001 не
доводить беззаперечного права позивача на володіння об'єктом, який
визначений як предмет оренди, а отже і права на його захист від
посягань будь-яких осіб.
Виходячи з наведеного, оскаржувана постанова підлягає до
скасування, рішення слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу споживчого товариства "Міськкоопринкторг"
задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 10.10.2006 у справі № 12/12 скасувати.
Рішення господарського суду Полтавської області від
02.03.2006 у справі № 12/12 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко