ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     07 грудня 2006 р.
     № 9/194
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого, судді:
     суддів:
     Добролюбової Т.В.,
     Гоголь Т.Г.,
     Продаєвич Л.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні
     касаційну скаргу
     Товариства        з        обмеженою         відповідальністю
"Транспортно  -експедиторська   фірма   "Транс   -   дельта",   м.
Дніпропетровськ
     на рішення
     господарського суду Чернівецької області від 14.06.2006
     та постанову
     Львівського апеляційного господарського суду  від  29.08.2006
року
     у справі
     № 9/194
     за позовом
     Товариства        з        обмеженою         відповідальністю
"Транспортно  -експедиторська   фірма   "Транс   -   дельта",   м.
Дніпропетровськ
     до
     Відкритого акціонерного товариства "Чернівецьке АТП  -17754",
м. Чернівці
     про
     стягнення 8610,00грн.
     за участю представників сторін:
     від позивача:
     не з'явилися, належно повідомлені про час і  місце  засідання
суду
     від відповідача:
     не з'явилися, належно повідомлені про час і  місце  засідання
суду
     Відповідно  до  статті  111-4  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          учасники  судового  процесу  належним
чином повідомленні про час і місце засідання суду  (ухвали  Вищого
господарського  суду  України  від  02.11.2006,   від   22.11.2006
надіслані сторонам у справі  відповідно  08.11.2006,  22.11.2006),
проте сторони не скористалися  наданим  статею  22  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         правом  щодо  участі  у
засіданні суду касаційної інстанції.
     Доповідач: Продаєвич Л.В.
                            ВСТАНОВИВ:
     Товариством        з        обмеженою        відповідальністю
"Транспортно-експедиторська фірма "Транс-дельта"  заявлений  позов
про стягнення з Відкритого  акціонерного  товариства  "Чернівецьке
АТП-17754"  шкоди,  заподіяної  ушкодженням   вантажу   при   його
перевезенні автомобільним транспортом у розмірі-8610,00грн.
     Рішенням  господарського  суду   Чернівецької   області   від
26.09.2005 (суддя: Чорногуз М.Г.) - у задоволені позову відмовлено
з огляду на недоведеність позивачем  розміру  фактичного  зниження
вартості продукції.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
01.12.2005 (судді: Кордюк  Г.Т.-головуючий,  Мурська  Х.В.,  Давид
Л.В.)  рішення  скасоване,  прийняте  нове  рішення  про  часткове
задоволення позову. З ВАТ "Чернівецьке АТП-17754" на  користь  ТОВ
"ТЕФ-Транс-дельта" стягнуто  6475,14  грн.  -  збитків  та  судові
витрати. В решті позову відмовлено.
     За  касаційною  скаргою  Відкритого  акціонерного  товариства
"Чернівецьке АТП-17754" судові рішення переглянуті  в  касаційному
порядку  і  постановою  Вищого  господарського  суду  України  від
16.03.2006 року скасовані з направленням справи на  новий  розгляд
до господарського суду Чернівецької області.
     При новому розгляді господарський  суд  Чернівецької  області
рішенням від 14.06.2006 (суддя: Бабак Л.М.) відмовив у задоволенні
позову з огляду на те,  що  позивачем  не  надані  докази  розміру
фактичної шкоди, завданої при перевезенні вантажу.
     Постановою Львівського апеляційного господарського  суду  від
29.08.2006 (судді: Кравчук Н.М.-головуючий, Гнатюк Г.М., Мирутенко
О.Л.) судове рішення залишене без змін з тих же підстав.
     Товариство        з        обмеженою         відповідальністю
"Транспортно-експедиторська  фірма  "Транс-дельта"  звернулось  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  у  якій
просить скасувати судові  акти  та  прийняти  нове  рішення,  яким
стягнути з відповідача суму завданих збитків.
     Товариство  вважає,  що  висновки   судів   не   відповідають
обставинам справи, відповідно до яких вина АТП-17754  підтверджена
актом від 11.09.2004, розпискою водія від  14.09.2004  та  визнана
представником відповідача у судовому засіданні.
     Скаржник наводить заперечення стосовно  висновку  судів  щодо
порушень правил приймання  продукції  по  кількості  та  якості  і
наводить з цього питання судову практику,  посилаючись  на  справу
№2/606 та пункт  13.6  Правил  перевезень  вантажів  автомобільним
транспортом.
     Товариство посилається на те, що судами знову не прийняті  до
уваги  експертний  висновок  від  22.08.2005  №О-1691,  розрахунок
спричиненої шкоди, який зроблений на підставі товарно-транспортної
накладної та  цінової  довідки  Запорізької  торгово  -промислової
палати.
     Колегія   суддів   Вищого   господарського   суду    України,
перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи
і проаналізувавши правильність застосування господарськими  судами
норм матеріального та  процесуального  права,  обговоривши  доводи
касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для  її
задоволення з огляду на таке:
     Відповідно  до   пункту   1   статті   111-9   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  за
результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення
першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без  змін,  а
скаргу без задоволення.
     Касаційна  скарга  залишається  без  задоволення,  коли   суд
визнає, що рішення або постанова господарського  суду  прийняті  з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
     Згідно зі статею 4-3  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         сторони та інші особи,  які  беруть  участь  у
справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими  до  суду
доказами.
     Відповідно  до  статті  4-7  цього  кодексу  судове   рішення
ухвалюється за результатами обговорення усіх обставин справи.
     Матеріали  справи  свідчать  про  те,  що  суди   першої   та
апеляційної інстанцій в порядку статей 4-3, 4-7, 43 Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          повно  та  об'єктивно
розглянули  в  судовому  процесі  всі  обставини   справи   в   їх
сукупності, дослідили подані в обгрунтування  вимог  і  заперечень
докази сторін.
     Як встановлено судами попередніх інстанцій та  вбачається  із
матеріалів справи, за  договором  доручення  від  07.08.2004  №6/1
Товариство          з          обмеженою          відповідальністю
"Транспортно-експедиторська  фірма   "Транс-дельта"   (експедитор)
зобов'язалося надати за рахунок  коштів  замовника  -Товариства  з
обмеженою  відповідальністю  "Континент  Ко.  ЛТД"  експедиторські
послуги  з  перевезення  вантажів  в  міжнародних  та   міжміських
напрямках за допомогою транспортних послуг перевізника.
     За заявкою ТОВ "Континент Ко.  ЛТД"  від  05.09.2004  позивач
організував  перевезення  вантажу  автомобільним  транспортом   за
маршрутом: м. Надвірна -м. Запоріжжя, скориставшись послугами  ВАТ
"АТП-17754".
     Судами встановлено, що за товарно-транспортною накладною  від
08.09.2004 02ААЮ №438872 вантаж був  прийнятий  до  перевезення  і
доставлений відповідачем у м. Запоріжжя 11.09.2004року.
     Актом приймання вантажу за кількістю та якістю від 11.09.2004
виявлено пошкодження вантажу (листів ДСП ламінованого)  у  зв'язку
із розірванням тенту на суму 8220,30грн.
     У зв'язку зі сплатою ТОВ "Транспортно  -експедиторська  фірма
"Транс -дельта" зазначеної суми замовнику,  товариство  звернулося
до перевізника з вимогою про відшкодування збитків.
     В обгрунтування заявлених  вимог  позивачем  надані  акт  від
11.09.2004,  розписка  водія,  листи  АТП  -17754,  акт  списання,
експертний висновок, цінова довідка тощо.
     Вирішуючи спір по суті, господарські суди ретельно  дослідили
надані в обгрунтування позовних вимог докази,  якими,  зокрема,  є
акт приймання вантажу за кількістю і якістю  від  11.09.2005,  акт
списання, експертний висновок від 22.08.2005  №О-1691  та  визнали
зазначені докази  такими,  що  не  підтверджують  фактичну  шкоду,
заподіяну відповідачем.
     Виходячи із фактичних обставин справи та приписів статті  924
Цивільного  кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,  за   якими   перевізник
відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження  прийнятих
до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі  фактичної  шкоди,
якщо не доведе, що це сталося не з його  вини,  господарські  суди
дійшли  правильного   висновку   про   відсутність   підстав   для
задоволення позову.
     Касаційна інстанція, з урахуванням встановлених процесуальним
законодавством меж перегляду  справи,  передбачених  статею  111-7
Господарського   процесуального   кодексу   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
виходить з  обставин,  встановлених  у  даній  справі  попередніми
судовими інстанціями, які не  дають  їй  права  встановлювати  або
вважати доведеними обставини, що не  були  встановлені  в  рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про  достовірність  того
чи іншого доказу, збирати нові  докази  або  додатково  перевіряти
докази.
     Викладені в касаційній скарзі  доводи  стосуються  переоцінки
встановлених судом фактичних обставин справи, що виходить за  межі
повноважень касаційної інстанції, не спростовують висновків  судів
і відповідно не можуть бути підставою  для  зміни  або  скасування
прийнятих у справі судових актів.
     За  таких  обставин,  прийняті  судові  рішення  відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід  залишити  без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
     Керуючись ст.ст.111-5, 111-7,  111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України,
                           ПОСТАНОВИВ:
     Рішення  господарського   суду   Чернівецької   області   від
14.06.2006 та постанову  Львівського  апеляційного  господарського
суду від 29.08.2006 року у справі № 9/194 -залишити без змін.
     Касаційну  скаргу  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Транспортно   -експедиторська   фірма   "Транс    -дельта",    м.
Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
 
     Головуючий, суддя
     Т. Добролюбова
     Суддя
     Т. Гоголь
     Суддя
     Л. Продаєвич