ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     07 грудня 2006 р.
     № 1/1077
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого -судді
     Дерепи В.I.
     суддів :
     Грека Б.М. -(доповідача у справі)
     Стратієнко Л.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Відкритого   акціонерного    товариства    "Енергопостачальна
компанія "Житомиробленерго"
     на рішення
     господарського суду Житомирської області від 17.08.06
     у справі
     № 1/1077
     господарського суду
     Житомирської області
     за позовом
     Відкритого   акціонерного    товариства    "Енергопостачальна
компанія "Житомиробленерго"
     до
     Дочірнього підприємства "Кам'янобрідський фаянс" Товариства з
обмеженою відповідальністю "Поліський фаянс"
     про
     стягнення 100153,89 грн.
                   за участю представників від:
 
     позивача
     Вовк М.П. (дов. від 06.01.06)
     відповідача
     не з'явилися, були належно повідомлені
                       В С Т А Н О В И В :
     Відкрите акціонерне  товариство  "Енергопостачальна  компанія
"Житомиробленерго" звернулося до господарського суду  Житомирської
області  з  позовом  про  стягнення  з   Дочірнього   підприємства
"Кам'янобрідський фаянс" Товариства з  обмеженою  відповідальністю
"Поліський фаянс" підвищеної плати за спожиту  електричну  енергію
понад договірні величини в сумі 100153,89 грн. з підстав порушення
відповідачем  положень  п.  2.2.3  та  п.4.2.2,   укладеного   між
сторонами  договору  №106  про  постачання   електричної   енергії
споживачам, зокрема щодо  своєчасного  та  повного  розрахунку  за
спожиту електричну енергію, а  також  щодо  оплати  нарахувань  за
перевищення договірних величин електроспоживання та потужності.
     Рішенням  господарського  суду   Житомирської   області   від
17.08.06 (суддя Сичова О.П.) в позові відмовлено з  посиланням  на
те, що коригування постачальником договірної (граничної  величини)
споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченої за  цей
розрахунковий  період  величини   спожитої   електричної   енергії
здійснюється за підсумками розрахункового періоду; тобто кількість
фактично оплаченої за  розрахунковий  період  електричної  енергії
визначається   на   момент   проведення   коригування,    оскільки
п'ятикратна  вартість  різниці  спожитої  договірної  величини   є
відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну
величину  за  розрахунковий  період,  а  не  відповідальністю   за
прострочку оплати спожитої електроенергії.
     Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся  до  Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить
його скасувати, позов задовольнити.  Касаційна  скарга  мотивована
посиланням на невірне застосування судом ч.7 ст. 27, ч.  ч.  5,  6
ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        , п. 11
Порядку постачання електричної енергії  споживачам,  затвердженого
Постановою  Кабінету   Міністрів   України   від   09.04.02   №475
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
        .
     Перевіривши   повноту   встановлених   судовими   інстанціями
обставин   справи   та   правильність   застосування   ними   норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України  дійшов  висновку,  що  касаційна   скарга   не   підлягає
задоволенню з наступних підстав.
     Місцевим господарським судом  встановлено,  що  28.08.03  між
Баранівським районом  електричних  мереж,  який  діє  на  підставі
Положення і є  виробничим  підрозділом  ВАТ  "ЕК"Житомиробленерго"
(позивач),  та  Дочірнім  підприємством  "Кам'янобрідський  фаянс"
Товариства  з   обмеженою   відповідальністю   "Поліський   фаянс"
(відповідач) було укладено договір №106 про постачання електричної
енергії.  Згідно  п.  2.1.2   договору,   відпуск   електроенергії
здійснюється у величинах, відповідно до  додатку  №1  договору.  У
випадках зміни  цих  величин  позивач  має  направити  відповідачу
листом граничні рівні споживання (п.2.1.5 договору).
     Відповідно до  п.2.2.3  договору,  відповідач  зобов'язувався
своєчасно сплачувати кошти за використану  електричну  енергію,  а
також  вносити  всі  інші   платежі   за   розрахунковий   період.
Розрахунковим періодом вважається період з 20 числа  по  19  число
включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.
     У відповідності до п. 5.1 укладеного договору, для визначення
договірних величин споживання електричної енергії та потужності на
наступний рік, споживач не пізніше  15  листопада  поточного  року
надає  постачальнику  електричної  енергії  відомості  про  розмір
очікуваного  споживання  електричної  енергії.  У  разі  ненадання
споживачем зазначених  відомостей  у  встановлений  термін  розмір
очікуваного  споживання  електричної  енергії  на  наступний   рік
установлюється  постачальником  електричної   енергії   на   рівні
спожитої електричної енергії відповідних періодів поточного  року.
На листопад місяць 2004 року відповідачу було  доведено  договірну
величину споживання електроенергії в обсязі 235000 кВт/год.
     Фактично у  листопаді  місяці  2004  року  відповідачем  було
спожито електроенергії в обсязі 188224 кВт/год  на  загальну  суму
62046,16грн.  з  врахуванням  ПДВ.   З   метою   оплати   спожитої
електроенергії  у  листопаді  місяці  2004  року,  позивач   видав
відповідачу  рахунок  №3789  від  19.11.04  на  суму  62046,16грн.
Оскільки,  виданий  позивачем  рахунок  від   19.11.04   на   суму
62046,16грн. не був оплачений відповідачем у  встановлений  строк,
відповідно до 5.2 договору та п.11  постанови  Кабінету  Міністрів
України №441, за підсумками місяця договірна  величина  споживання
електричної енергії була відкоригована позивачем до рівня фактично
сплаченої відповідачем за листопад місяць 2004  року  величини  її
споживання  до   97076кВт/год.   шляхом   надіслання   відповідачу
повідомлення №670 від 29.11.04.  Звертаючись  з  позовом,  позивач
посилається на те, що перевищення договірної  величини  споживання
електричної енергії у листопаді  місяці  2004  року  склало  91148
кВт/год.,  що  з  урахуванням  п'ятикратної  вартості  електричної
енергії становить суму в розмірі 100153,89 грн.
     Відмовляючи в позові, суд зазначив,  що  відповідач  09.11.04
сплатив позивачу 15000 грн., 24.11.04 сплатив 10000грн.,  25.11.04
сплатив  7000  грн.  та  29.11.04  сплатив  30046,16  грн.,  що  в
загальній сумі становить  62046,16  грн.,  таким  чином,  на  дату
коригування договірних (граничних)  величин  електроспоживання  та
видачі рахунку №106  від  29.11.04,  відповідач  повністю  сплатив
позивачу вартість електричної енергії спожитої в листопаді  місяці
2004 року, а тому  позивач  безпідставно  видав  рахунок  №106  на
оплату 100153,89 грн. санкцій  за  перевищення  граничних  величин
електроспоживання.
     Колегія   суддів   Вищого   господарського    суду    України
погоджується з правовою позицією господарського суду  Житомирської
області з огляду на наступне.
     Пунктом  5.3  Правил   користування   електричною   енергією,
затверджених постановою НКРЕ №28  ( z0417-96 ) (z0417-96)
          від  31.07.96  (із
змінами   та    доповненнями)    встановлено,    що    коригування
постачальником   договірної   (граничної   величини)    споживання
електричної  енергії  до   рівня   фактично   оплаченої   за   цей
розрахунковий  період  величини   спожитої   електричної   енергії
здійснюється за підсумками розрахункового періоду, тобто кількість
фактично оплаченої за  розрахунковий  період  електричної  енергії
визначається   на   момент   проведення   коригування,    оскільки
п'ятикратна  вартість  різниці  спожитої  договірної  величини   є
відповідальністю за споживання електричної енергії понад договірну
величину  за  розрахунковий  період,  а  не  відповідальністю   за
прострочку оплати спожитої електроенергії.
     До того ж, як вірно зазначив господарський  суд  Житомирської
області, за порушення строку оплати п.4.2.1  договору  передбачена
відповідальність у  вигляді  пені,  а  не  у  вигляді  нарахування
п'ятикратної вартості електроенергії.
     Щодо  абзацу  2  пункту  11  Порядку  постачання  електричної
енергії споживачам, затвердженого  Постановою  Кабінету  Міністрів
України від 09.04.02 №475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
        , відповідно до якого,  за
підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії
для споживачів коригується до  рівня  фактично  сплаченої  за  цей
місяць величини її споживання, то  ним  не  спростовуються  та  не
заперечуються висновки, до яких дійшов місцевий господарський суд.
Доводи  касаційної  скарги  спростовуються  вищевикладеним  та  не
можуть бути підставою для скасування рішення  у  справі,  а  тому,
рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін,  так
як воно ухвалене при повному з'ясуванні всіх  обставин  справи  та
при вірному правозастосуванні.
     Виходячи з викладеного  та  керуючись  ст.ст.  111-5  -111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                      П О С Т А Н О В И В :
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Енергопостачальна  компанія   "Житомиробленерго"   залишити   без
задоволення, рішення господарського суду Житомирської області  від
17.08.06 у справі № 1/1077 залишити без змін.
     Головуючий - суддя В. Дерепа
     Судді Б. Грек
     Л. Стратієнко