ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     06 грудня 2006 р.
     № 19/1921
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Кравчука Г.А.,
     суддів:
     Данилової Т.Б., Шаргала В.I.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Відкритого акціонерного товариства "Чернівцісільмаш"
     на постанову
     Житомирського апеляційного
     господарського суду від 05.09.2006 р.
     у справі
     № 19/1921
     господарського суду
     Хмельницької області
     за позовом
     Товариства  з  обмеженою  відповідальністю   Підприємство   з
іноземними інвестиціями "Iнтертехнологія"
     до
     1) Закритого акціонерного товариства "Дунаєвський  арматурний
завод",
     2) Відкритого акціонерного товариства "Чернівцісільмаш"
     про
     звернення стягнення на нерухоме майно
         в судовому засіданні взяли участь представники :
 
     позивача:
     Жданкіна Л.К., дов. № 138 від 05.04.2006 р.;
     відповідача-1:
     - не з'явились;
     відповідача-2:
     - Тищенко О.Ю., дов. № 68 від 12.04.2006 р.;
     За розпорядженням  заступника  Голови  Вищого  господарського
суду України  від  05.12.2006  р.  справа  розглядається  колегією
суддів  Вищого  господарського  суду  України  у  складі  Кравчука
Г.А. -головуючого, суддів Данилової Т.Б. та Шаргала В.I.
                        В С Т А Н О В И В:
     У квітні 2006  р.  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю
Підприємство   з   іноземними    інвестиціями    "Iнтертехнологія"
(далі   -Підприємство)   звернулось   до    господарського    суду
Хмельницької  області  з   позовом   до   Закритого   акціонерного
товариства  "Дунаєвський  арматурний  завод"  (далі   -Завод)   та
Відкритого     акціонерного      товариства      "Чернівцісільмаш"
(далі   -Товариство)   про   звернення   стягнення   на   нерухоме
майно -адміністративно-побутовий комплекс загальною площею 2 979,2
кв.  м.,  що  знаходиться  за  адресою:  Хмельницька  область,  м.
Дунаївці, вул. Леніна, 13, у сумі 186 468,31 грн.
     Крім   того,   у   позовній   заяві   Підприємство    просило
господарський  суд   Хмельницької   області   вжити   заходів   до
забезпечення  позову  шляхом   накладання   арешту   на   нерухому
майно -цілісний майновий комплекс загальною площею  17  260,3  кв.
м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область,  м.  Дунаївці,
вул. Леніна, 13.
     Ухвалою  господарського   суду   Хмельницької   області   від
10.04.2006 р. (суддя Розізнана I.В.) клопотання  Підприємства  про
накладання арешту задоволено: накладено арешт на цілісний майновий
комплекс загальною площею 17  260,3  кв.  м.,  що  знаходиться  за
адресою: Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Леніна, 13. Ухвала
мотивована тим, що невжиття заходів до  забезпечення  позову  може
утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення  господарського
суду.
     Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
05.09.2006 р. (колегія суддів: Гулова А.Г., Пасічнік  С.С.,  Шкляр
Л.Т.)  ухвалу  господарського  суду   Хмельницької   області   від
10.04.2006 р. залишено без змін. Постанова мотивована тим, що:
     - адміністративно-побутовий комплекс загальною площею 2 979,2
кв.  м.,  що  знаходиться  за  адресою:  Хмельницька  область,  м.
Дунаївці,  вул.  Леніна,  13,  є  об'єктом  договору  застави  від
25.02.2003 р., укладеного між Підприємством та Заводом;
     - в   ході   здійснення   ліквідаційної   процедури    Заводу
адміністративно-побутовий комплекс загальною площею  2  979,2  кв.
м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область,  м.  Дунаївці,
вул.  Леніна,  13,  був  проданий  у  складі  цілісного  майнового
комплексу загальною площею 17 260,3  кв.  м.,  що  знаходиться  за
адресою:  Хмельницька  область,  м.  Дунаївці,  вул.  Леніна,  13,
Товариству на торгах (цільововому аукціоні), які у подальшому були
визнані недійсними у судовому порядку;
     - укладений    між    Товариством    та    Заводом    договір
купівлі-продажу цілісного майнового комплексу загальною площею  17
260,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька  область,  м.
Дунаївці, вул. Леніна,  13,  до  якого  увійшло  і  майно,  яке  є
предметом  спору,   визнано   недійсним,   проте   наслідки   щодо
недійсності    угоди    (двостороння    реституція)    судом    не
застосовувались,    у    зв'язку    з    чим     вказане     майно
(адміністративно-побутовий   комплекс)   фактично   перебуває    у
володінні Товариства, а тому існує об'єктивна імовірність того, що
воно  може  бути  відчужено  на  користь  інших  осіб   у   складі
зазначеного цілісного майнового комплексу;
     - господарський суд Хмельницької області,  прийнявши  позовну
заяву Підприємства до розгляду, не порушував правил територіальної
підсудності.
     Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною  скаргою  на   постанову   Житомирського   апеляційного
господарського суду від 05.09.2006  р.,  у  якій  просить  вказану
постанову та ухвалу господарського суду Хмельницької  області  від
10.04.2006  р.  скасувати  в  частині  застосування   заходів   до
забезпечення  позову  та   у   частині   прийняття   до   розгляду
господарської  справи,  яка  не   підсудна   господарському   суду
Хмельницької  області,  та  направити  справу  для   розгляду   за
підсудністю до господарського суду Чернівецької  області.  Вимоги,
викладені у касаційній  скарзі,  Товариство  обгрунтовує  тим,  що
господарські суди попередніх  інстанцій,  вирішуючи  питання  щодо
прийняття  позовної  заяви  до  розгляду  та  вжиття  заходів   до
забезпечення   позову,   порушили    норми    процесуального    та
матеріального права: ст. ст. 316, 319, 321 ЦК України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
ст.  ст.  2,  4,  13,  48,  49  Закону  України  "Про   власність"
( 697-12 ) (697-12)
        , ст. ст. 15 та 17 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Підприємство та Завод скористались правом, наданим ст.  111-2
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , та надіслали відзиви на касаційну  скаргу
Товариства,  у  яких  просять  залишити  її  без  задоволення,   а
постанову  Житомирського  апеляційного  господарського  суду   від
05.09.2006 р. - без змін. Відзиви мотивовані тим, що господарський
суд Хмельницької області при прийнятті ухвали,  яка  оскаржується,
діяв у межах ст. ст. 66 та  67  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          та  без
порушень ст. 15  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  а  окремі  твердження
Товариства, наведені у касаційній скарзі, є необгрунтованими.
     Розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні   за   участю
представників  Підприємства  та   Товариства   матеріали   справи,
перевіривши правильність юридичної оцінки  встановлених  фактичних
обставини справи, застосування  господарськими  судами  першої  та
апеляційної інстанції норм матеріального та  процесуального  права
при прийнятті ними ухвали  та  постанови,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства
підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
     Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено  та  з
матеріалів  справи  вбачається,  що  Підприємство  звернулось   до
господарського суду Хмельницької області з позовом  про  звернення
стягнення на нерухоме  майно  -адміністративно-побутовий  комплекс
загальною площею 2  979,2  кв.  м.,  що  знаходиться  за  адресою:
Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Леніна, 13.
     Колегія суддів Вищого господарського суду  України  зазначає,
що у разі задоволення позовних вимог  Підприємства  буде  прийнято
судове рішення про звернення стягнення саме  на  вказане  нерухоме
майно.
     Згідно  зі  ст.  ст.  66  та  67  ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
        
господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника,
який подав позов, або з своєї ініціативи має право  вжити  заходів
до  забезпечення  позову.  Забезпечення  позову   допускається   в
будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів
може   утруднити   чи   зробити   неможливим   виконання   рішення
господарського суду. Позов забезпечується  накладанням  арешту  на
майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
     З наведених  норм  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          вбачається,  що
заходи до забезпечення позову, у тому числі -накладання арешту  на
майно, що належить відповідачеві, вживаються з  метою  недопущення
утруднення  або  унеможливлення  виконання  господарського   суду.
Тобто, такі заходи вживаються у  межах  заявлених  позовних  вимог
(предмету спору).
     Відповідно,  виходячи  зі  ст.  ст.  66  та  67  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  у  даному  випадку  заходи  до  забезпечення  позову
Підприємства мають вживатись виключно у межах  заявлених  позовних
вимог  (предмету  спору),  тобто  щодо  адміністративно-побутового
комплексу загальною площею 2  979,2  кв.  м.,  що  знаходиться  за
адресою: Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Леніна, 13.
     Проте, в порушення вказаних  норм  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
місцевий господарський суд, з  яким  погодився  господарський  суд
апеляційної  інстанції,  з  метою  забезпечення   позовних   вимог
Підприємства наклав арешт на цілісний майновий комплекс  загальною
площею 17 260,3 кв. м., що  знаходиться  за  адресою:  Хмельницька
область,   м.   Дунаївці,   вул.   Леніна,    13,    а    не    на
адміністративно-побутовий комплекс загальною площею  2  979,2  кв.
м.,  який  входить  до  складу  зазначеного  цілісного   майнового
комплексу та знаходиться за тією ж адресою.
     Крім того, при цьому господарські суди першої та  апеляційної
інстанції  також  порушили  частину  другу  ст.  321  ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        , відповідно до якої особа може  бути  позбавлена  права
власності або обмежена у його  здійсненні  лише  у  випадках  і  в
порядку, встановлених законом.
     Беручи   до   уваги   зазначене,   колегія   суддів    Вищого
господарського  суду  України   вважає,   що   господарські   суди
попередніх  інстанцій,  обгрунтовано  прийшовши  до  висновку  про
необхідність  вжиття  заходів  до   забезпечення   позову   шляхом
накладання арешту на майно, безпідставно наклали арешт  на  майно,
значна (більша) частина якого не відноситься  до  предмету  спору,
чим порушили ст. ст. 66 та 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та  ст.  321
ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          та  неправомірно  обмежили  Товариство  у
здійсненні права власності.
     У зв'язку з наведеним прийняті по справі ухвала та  постанова
у частині накладання арешту на майно -цілісний  майновий  комплекс
розташований у м. Дунаївці Хмельницької області  по  вул.  Леніна,
13, загальною площею 17 260,3 кв.  м.,  до  складу  якого  входить
адміністративно-побутовий комплекс загальною площею  2  979,2  кв.
м., підлягають зміні у відповідності до наведеного вище.
     Посилання Товариства на  порушення  місцевим  та  апеляційним
господарськими  судами  ст.   15   ГПК   України   ( 1798-12 ) (1798-12)
           є
необгрунтованим,  оскільки  на  момент  звернення  Підприємства  з
позовною  заявою  (07.04.2006   р.)   та   на   момент   порушення
господарським судом Хмельницької області відповідного  провадження
(10.04.2006 р.) рішення господарського суду  Хмельницької  області
від 05.04.2006 р. у справі № 19/7244, яким  було  встановлено,  що
30.01.2006 р. Завод (місцезнаходження якого -Хмельницька  область,
м. Дунаївці,  вул.  Леніна,  13)  вилучено  з  Єдиного  державного
реєстру підприємств та організацій України,  не  набрало  законної
сили. А тому у господарського суду першої інстанції були  відсутні
підстави вважати, що Завод ліквідовано.
     Крім того, Завод у відзиві, поданому до Вищого господарського
суду України зазначає, що ухвалу господарського суду  Хмельницької
області від 22.12.2005 р. у  справі  №  13/85-Б,  якою  його  було
ліквідовано, постановою Житомирського апеляційного  господарського
суду від 18.07.2006 р. скасовано, і на даний час справа  про  його
банкрутство   розглядається   господарським   судом   Хмельницької
області.  Вказані  твердження  підтверджені  доданими  до  відзиву
копіями відповідних судових актів.
     Таким чином, місцевий господарський суд  порушив  провадження
за позовною заявою Підприємства з дотриманням  вимог  ст.  15  ГПК
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  оскільки  відповідно  до  частини   третьої
вказаної статті ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         справи у спорах за  участю
кількох  відповідачів   розглядаються   господарським   судом   за
місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
     У зв'язку з  цим  вимога  Товариства  про  направлення  даної
справи  для  розгляду  за  підсудністю  до   господарського   суду
Чернівецької області не підлягає задоволенню.
     Керуючись ст. ст. 111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11  та
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                       П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Чернівцісільмаш" задовольнити частково.
     Постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від
05.09.2006 р. та ухвалу господарського суду  Хмельницької  області
від 10.04.2006 р. у справі № 19/1921 в частині  накладання  арешту
на  цілісний  майновий  комплекс,  розташований  у   м.   Дунаївці
Хмельницької області по вул. Леніна, 13, загальною площею 17 260,3
кв. м., змінити, виклавши відповідну частину ухвали господарського
суду Хмельницької області від  10.04.2006  р.  у  такій  редакції:
"Клопотання позивача про вжиття запобіжних заходів до забезпечення
позову    задовольнити     частково.     Накласти     арешт     на
адміністративно-побутовий комплекс загальною площею  2  979,2  кв.
м., який входить до складу цілісного майнового комплексу загальною
площею 17 260,3 кв. м., що  знаходиться  за  адресою:  Хмельницька
область, м. Дунаївці, вул. Леніна, 13".
     В іншій  частині  касаційну  скаргу  Відкритого  акціонерного
товариства "Чернівцісільмаш" залишити без задоволення.
     Головуючий суддя  Г.А. Кравчук
     Суддя  Т.Б. Данилова
     Суддя  В.I. Шаргало