ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     06 грудня 2006 р.
     № 15/373-05-10473
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Перепічая В.С. (головуючого),
     Вовка I.В.,
     Гончарука П.А.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
відкритого      акціонерного      товариства      "Лукойл-Одеський
нафтопереробний  завод"  на   постанову   Одеського   апеляційного
господарського  суду  від  20  липня  2006   року   у   справі   №
15/373-05-10473  за  позовом  відкритого  акціонерного  товариства
"Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" до відкритого акціонерного
товариства "Одеснафтопродукт" про стягнення суми, -
 
     ВСТАНОВИВ:
     У  листопаді  2005  року   відкрите   акціонерне   товариство
"Лукойл-Одеський    нафтопереробний    завод"    звернулось     до
господарського суду  Одеської  області  з  позовом  до  відкритого
акціонерного товариства "Одеснафтопродукт" про стягнення  вартості
понаднормативних недостач дизельного палива  в  розмірі  827278,53
грн., посилаючись на те, що в порушення умов договору № 318 від  1
травня 2004 року про  надання  послуг  із  прийому,  зберіганню  й
відвантаженню нафтопродуктів та додаткової угоди № 5 від 18 серпня
2005 року до вказаного договору, відповідач не забезпечив  належні
умови  приймання  дизельного   палива,   що   призвело   до   його
понаднормативної недостачі в розмірі 212,395 мт.
     Рішенням господарського суду Одеської області  від  23  січня
2006 року в позові відмовлено.
     Постановою Одеського апеляційного господарського суду від  14
березня  2006  року,  залишеною   без   змін   постановою   Вищого
господарського суду України  від  14  червня  2006  року,  рішення
місцевого  суду  скасовано,  а  позов   задоволено.   Стягнуто   з
відповідача  на   користь   позивача   827278,53   грн.   вартості
понаднормативних нестач дизельного пального та судові витрати.
     20 березня 2006 року відповідач звернувся до суду  із  заявою
про  відстрочку   виконання   постанови   Одеського   апеляційного
господарського суду від 14 березня 2006 року на шість місяців.
     Ухвалою господарського суду Одеської  області  від  3  квітня
2006 року, залишеною без змін  постановою  Одеського  апеляційного
господарського суду від 20  липня  2006  року,  заяву  відповідача
задоволено,  надано  останньому  відстрочку  виконання   постанови
Одеського апеляційного господарського суду  від  14  березня  2006
року на шість місяців.
     У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені  у
справі судові рішення, посилаючись  на  порушення  та  неправильне
застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і
процесуального права, та постановити нове рішення  про  відмову  у
задоволенні заяви відповідача щодо відстрочки  виконання  судового
рішення.
     Вивчивши  матеріали  справи,  обговоривши  доводи  касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню  з
таких підстав.
     Відповідно до ч.  1  ст.  121  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         при наявності обставин, що ускладнюють
виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою  сторони,
державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або
за своєю ініціативою  господарський  суд,  який  видав  виконавчий
документ, у десятиденний строк розглядає  це  питання  у  судовому
засіданні з викликом сторін, прокурора  чи  його  заступника  і  у
виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити
або розстрочити  виконання  рішення,  ухвали,  постанови,  змінити
спосіб та порядок їх виконання.
     Задовольняючи заяву відповідача про надання  йому  відстрочки
виконання постанови апеляційної інстанції від 14 березня 2006 року
строком на шість місяців,  місцевий  господарський  суд  входив  з
того,  що  відповідач   знаходиться   у   складному   економічному
становищі, протягом  2005  року  був  збитковим  підприємством,  у
зв'язку з чим ним залучені кредитні кошти в розмірі 500000 доларів
США за кредитним договором від 18 березня 2004 року, що  укладений
з Компанією TIVOL  Hungary  RT,  Угорщина,  та  кредитні  кошти  в
розмірі 4000000 грн. за кредитним договором  від  1  вересня  2005
року, що укладений з Південним Головним  регіональним  управлінням
"ПриватБанку". Окрім того, згідно банківських  витягів  з  рахунку
акціонерного комерційного банку "МТБ", з 1 березня  2006  року  на
рахунках  відповідача  відсутні  кошти  в  сумі,  необхідній   для
негайного виконання судового рішення.
     Висновок суду  першої  інстанції  про  обгрунтованість  заяви
відповідача та наявність підстав для її  задоволення  є  законним,
відповідає нормам процесуального права,  фактичним  обставинам  та
наявним матеріалам справи, а тому ухвала місцевого суду правомірно
залишена без змін господарським судом другої інстанції.
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновку  попередніх
судових інстанцій, а тому постановлені  у  справі  судові  рішення
зміні або скасуванню не підлягають.
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України -
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Лукойл-Одеський нафтопереробний завод" залишити без  задоволення,
а ухвалу господарського суду Одеської області від  3  квітня  2006
року та постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
20 липня 2006 року у справі № 15/373-05-10473 -без змін.
     Головуючий  Перепічай В.С.
     Судді Вовк I.В.
     Гончарук П.А.