ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

                            ПОСТАНОВА 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 

     06 грудня 2006 р. 

     № 14/393-06 

     Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

     Головуючий

     Невдашенко Л.П.

     Суддів

     Михайлюка М.В. Дунаєвської Н.Г.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу
     Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

     на рішення

     господарського суду Сумської області від 13.07.2006 року

     у справі

     № 14/393-06 господарського суду Сумської області

     за позовом

     Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

     до

     Комунального  підприємства  "Сумське  міське  бюро  технічної
інвентаризації"

     про

     визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

     за участю представників сторін:

     позивача

     ОСОБА_3,

     відповідача

     не з'явились,

     скаржника

     ОСОБА_2,

                            ВСТАНОВИВ:

     Рішенням   господарського   суду   Сумської    області    від
13.07.2006р. (суддя Миропольський С.О.) позов задоволено:  визнано
право власності позивача на нерухоме майно,  а  саме  торгівельний
ряд   "IНФОРМАЦIЯ_1",  який  розташований  за  адресою:  АДРЕСА_1,
площею 160 м-2. Відповідача зобов'язано зареєструвати за позивачем
право власності на зазначене майно.

     Не  погоджуючись  з  вказаним  рішенням  підприємець  ОСОБА_2
звернувся до  Вищого  господарського  суду  України  з  касаційною
скаргою, в якій, посилаючись на те, що зазначене  рішення  порушує
його  права  та  законні  інтереси,  просить  його  скасувати   та
направити справу на новий розгляд.

     Перевіривши  доводи  касаційної   скарги,   юридичну   оцінку
встановлених  фактичних  обставин,  проаналізувавши   правильність
застосування судом норм  матеріального  та  процесуального  права,
колегія суддів  Вищого  господарського  суду  України  вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

     Задовольняючи позов про визнання  права  власності,  місцевий
господарський суд виходив з того, що позивач набув права власності
на спірне майно, отримавши останнє  від  суб'єкта  підприємницької
діяльності ОСОБА_4 за актом приймання-передачі у рахунок погашення
позики за договором позики № НОМЕР_1

     Водночас, суд  дійшов  передчасного  висновку  про  наявність
підстав для задоволення позову, оскільки не  здійснив  усебічного,
повного та об'єктивного розгляду усіх обставин, що мають  значення
для вирішення справи,  чим  порушив  вимоги  ст.  43  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .

     Так, господарський суд залишив поза увагою та не надав оцінку
доказам, які є в матеріалах справи. Зокрема,  судом  не  взято  до
уваги  договір  про  співробітництво  укладений  між   ТОВ  "Флора
Iнтернешнл" та  ОСОБА_4. 23.02.2001 року  на  виконання  якого  за
актом приймання-передачі від 01.04.2005 року СПД ОСОБА_4  передано
спірне майно.

     Відповідно до вимог ст.  182  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
           право
власності та інші речові права на  нерухомі  речі,  обмеження  цих
прав, їх виникнення, перехід  і  припинення  підлягають  державній
реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість  і  правочинів
щодо нерухомості є публічною,  здійснюється  відповідним  органом,
який  зобов'язаний   надавати   інформацію   про   реєстрацію   та
зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

     Положеннями ч. 4 ст. 334  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          визначено,
якщо договір про відчуження майна підлягає  державній  реєстрації,
право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

     Таким чином, суду належало перевірити чи здійснив СПД ОСОБА_4
реєстрацію правочину та  чи  набув  останній  права  власності  на
спірне майно.

     Зазначене має важливе значення для вирішення справи,  адже  в
залежності від наявності у СПД ОСОБА_4. права власності на  спірне
нерухоме майно, вирішується питання і про те чи мав право останній
розпоряджатись спірним майном, у тому числі  відчужувати  його  на
користь позивача.

     Окрім того, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що рішення
у даній справі порушує  його  права,  оскільки  спірне  майно  ТОВ
"Флора   Iнтернешнл"   продало   ТОВ   "Радикс"    за    договором
купівлі-продажу від 20.10.2005 року. В подальшому скаржник придбав
спірне нерухоме майно  у  ТОВ  "Радикс"  на  підставі  нотаріально
посвідченого договору купівлі-продажу.

     Отже, вирішення судом  заявленого  позову  зачіпало  права  і
законні інтереси скаржника, однак його до участі у справі залучено
не було, що відповідно до  п.  3  ч.  2  ст.  111-10  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
          є  безумовною  підставою  для   скасування   судового
рішення.

     За таких обставин визнати прийняте у справі рішення  законним
та обгрунтованим не можна,  а  тому  воно  підлягає  скасуванню  з
направленням  справи  на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Сумської області.

     При новому розгляді справи суду  слід  врахувати  наведене  і
вирішити спір відповідно до вимог закону.

     Керуючись  ст.ст.111-5,   111-7,   111-9,   111-10,   111-11,
111-12    - Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу задовольнити.

     Рішення господарського суду Сумської області  від  13.07.2006
року у справі № 14/393-06 скасувати, а матеріали  справи  передати
суду першої інстанції для нового розгляду.

     Головуючий  Л.Невдашенко

     Судді:  М.Михайлюк

     Н.Дунаєвська