ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р.
№ 10/53
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління
водопровідно - каналізаційного господарства м. Ужгорода" на
рішення господарського суду Закарпатської області від 22.08.2006р.
у справі за позовом Комунального підприємства "Виробниче
управління водопровідно - каналізаційного господарства м.
Ужгорода" до Закритого акціонерного товариства "Житлово-побутове
підприємство" про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2006 р. Комунальне підприємство "Виробниче
управління водопровідно - каналізаційного господарства м.
Ужгорода" пред'явило у господарський суд позов до Закритого
акціонерного товариства "Житлово-побутове підприємство" про
стягнення 79616,82 грн. основного боргу за послуги по
водопостачанню та водовідведенню, 3237,29 грн. 3% річних та
13100,18 грн. інфляційних.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Закарпатської області
від 22.08.2006р. (суддя Ушак Г.I.) у позові було відмовлено.
Дане рішення в апеляційному порядку не переглядалось.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Закарпатської області від 22.08.2006р. і
передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Предметом спору є стягнення суми боргу, а також сум річних
відсотків та інфляційних нарахувань.
Як видно з матеріалів справи, між сторонами 26.04.1993р. за
№60 було укладено договір на відпуск води з комунального
водопроводу і прийом господарсько-побутових (і дощових) стічних
вод за комунальну каналізацію (далі - Договір).
(а.с. 6 -9)
За цим Договором зняття показів водомірів чи витратомірів
проводиться щомісячно представником водоканалу разом з
представником абонента.
Оплата за воду і каналізацію проводиться абонентом шляхом
перерахування на рахунок водоканалу платіжним дорученням коштів у
такі строки:
- до 10-го числа поточного місяця -30% від договірної
місячної величини;
- до 20-го числа поточного місяця -30% від договірної
місячної величини;
- до 5-го числа наступного місяця -остаточний розрахунок в
триденний строк на підставі розрахунку водоканалу згідно
показників лічильників та акту.
Виходячи із сукупності зібраних у справі доказів, умов
договору, господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про
недоведеність позивачем заборгованості з боку відповідача як
станом на 01.01.1998р., так за період з 01.01.1998р. по листопад
2001р.
При цьому щодо заборгованості за період з
01.01.1998р. -листопад 2001р., то судом достовірно встановлено, що
у зв'язку з виділом зі складу відповідача двох дочірніх
підприємств, її було розподілено за ДП "Житловий комплекс
№1" -34017,34 грн., за ДП "Житловий комплекс №2" -45599,48 грн.
(правонаступники по цій заборгованості) і за самим
відповідачем -1713,28 грн., яку останній погасив.
Зазначене позивачем не спростовано, а посилання останнього в
касаційній скарзі на переоцінку зібраних у справі доказів, яким
суд дав належну правову оцінку, зокрема, щодо правонаступництва,
то це виходить за межі повноважень касаційної інстанції,
визначених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішення господарського суду відповідає матеріалам справи і
вимогам закону.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче
управління водопровідно - каналізаційного господарства м.
Ужгорода" залишити без задоволення, а рішення господарського суду
Закарпатської області від 22.08.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
I.Вовк
П.Гончарук