ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р.
№ 7/74-86
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.,
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ТОВ "Продтехоптторг"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2006
р.
у справі
господарського суду Волинської області
за позовом
ТОВ "Продтехоптторг"
до
3-ті особи
ВАТ "Луцьке АТП 10727"
Луцька міська рада
ТОВ "Аргос"
про
встановлення права користування чужим майном (сервітуту),
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Верзун П.Ю. (дов. від 01.08.06 № 02),
відповідача: Лавренчук О.В. (дов. від 10.0605 № 3),
3-тіх осіб: не з'явились,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 19.07.06 господарського суду Волинської області
позов задоволено. Встановлено в інтересах ТОВ фірми
"Продтехоптторг" ЛТД право безоплатного постійного користування
чужим майном (сервітут) щодо земельної ділянки ВАТ "Луцьке
автотранспортне підприємство №10727" у виді проїзду на
транспортному засобі та проходу через земельну ділянку відповідача
до майна позивача, яке знаходиться на даній земельній ділянці. З
ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство № 10727" на користь ТОВ
фірма "Продтехоптторг" ЛТД стягнуто 85 грн. витрат по сплаті
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічного
забезпечення судового процесу.
Постановою від 13.09.06 Львівського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення змінено : з пункту
другого резолютивної частини рішення виключено "безоплатного".
Пункт другий резолютивної частини рішення викладено в наступній
редакції: "Встановити в інтересах ТОВ фірми "Продтехоптторг" ЛТД
право постійного користування чужим майном (сервітут) щодо
земельної ділянки ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство №
10727" у виді проїзду на транспортному засобі та проходу через
земельну ділянку відповідача до майна позивача, яке знаходиться на
даній земельній ділянці". В решті судове рішення залишено без
змін.
Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного
господарського суду, ТОВ фірма"Продтехоптторг" звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить
її скасувати з огляду на порушення судом норм процесуального
права, а також невірною оцінкою обставин справи, рішення місцевого
господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, ТОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД придбано частину
будівлі складу, яка знаходилась на балансі ВАТ "Луцьке АТП 10727"
пл. 151,1 м-2, котра розташована за адресою: м. Луцьк, вул.
Рівненська, 25 на підставі договору купівлі-продажу будівлі
(споруди, приміщення), що підлягає продажу на аукціоні № 460 від
I3.02.2004р.
24 березня 2004 року за ТОВ фірмою "Продтехоптторг" ЛТД
зареєстровано право власності на частину будівлі складу, площею
151,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська,
25.
Об'єкт нерухомості - частина будівлі складу, площею 151,1
м-2, яка належить на праві власності ТОВ фірма "Продтехоптторг"
ЛТД, знаходиться на земельній ділянці, що належить ВАТ "Луцьке АТП
10727".
Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ фірмою
"Продтехоптторг" ЛТД з позовом до товариства "Луцьке
автотранспортне підприємство № 10727" про встановлення права
користування чужим майном (сервітут) щодо земельної ділянки
останнього у виді права проїзду на транспортному засобі та проходу
до майна товариства "Продтехоптторг".
Суд апеляційної інстанції, встановивши платне користування
земельною ділянкою відповідача, фактично не розглянув спір по
суті, не зазначив відповідних доказів, на підставі яких прийнято
судове рішення, не встановив суми плати за сервітут. При цьому
пославшись на ч. 3 ст. 403 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
щодо платного
користування чужим майном, не врахував її положення про те, що
безоплатне користування сервітуту встановлюється, в договорі,
законі або за рішенням суду та ч. 3 ст. 402 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
згідно якої у разі недосягнення домовленості про встановлення
сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом
особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
В той же час, місцевий господарський суд, задовольняючи позов
та встановлюючи безоплатне користування земельно ділянкою
відповідача, послався на те, що відповідачем не заявлено будь-яких
пропозицій щодо плати користування земельною ділянкою, не
з'ясувавши причини відсутності таких пропозицій та обставини, що
перешкоджають їх наданню.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України
приймає до уваги посилання відповідача в судовому засіданні на той
факт, що він не може надати обгрунтованого розрахунку вартості
сервітуту без надання позивачем відповідного плану проїздів і яким
видом транспорту, оскільки спірна ділянка не пристосована для
проїзду вантажного транспорту.
Вказані обставини не були досліджені судами попередніх
інстанцій, що призвело до прийняття необгрунтованих рішень у
справі.
За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з
направленням справи на новий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-10 , 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 19.07.2006 р. господарського суду Волинської
області та постанову від 13.09.2006 Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 7/74-86 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Волинської області.
Головуючий В. Божок
Судді Т.Костенко
Г.Коробенко