ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     06 грудня 2006 р. 
     № 5/30-Б 
   Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
 
     Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
     Катеринчук Л.Й.,
     Ткаченко Н.Г.
     розглянувши касаційну скаргу
     Державного департаменту  з  питань  банкрутства  Міністерства
економіки України, м. Київ
     на ухвалу
     від 25.10.2005 р. господарського суду Херсонської області
     у справі
     № 5/30-Б господарського суду Херсонської області
     за заявою
     АТВТ  "Українсько-Сибірська  інвестиційна   корпорація",   м.
Харків
     до
     Дочірнього підприємства "Партизанський елеватор"   ДАК  "Хліб
України", смт. Партизани Херсонської обл.
     про
     банкрутство
     арбітражний керуючий
     ОСОБА_1.
 
     представники сторін в судове засідання не з'явилися
                            ВСТАНОВИВ:
     У  провадженні  господарського   суду   Херсонської   області
знаходиться   справа   №   5/30-Б   про   банкрутство   Дочірнього
підприємства "Партизанський елеватор"  ДАК "Хліб України".
     Ухвалою   господарського   суду   Херсонської   області    за
результатами підготовчого засідання від 25.10.2005 р. (суддя Ситюк
В.Г.)  визнано  вимоги  АТВТ  "Українсько-Сибірська   інвестиційна
корпорація" до  боржника  в  сумі  236  961,12  грн.,  зобов'язано
ініціюючого кредитора  в  10-денний  строк  подати  до  офіційного
друкованого органу  Верховної  Ради  України  "Голос  України"  чи
Кабінету  Міністрів  України  "Урядовий  кур'єр"  оголошення   про
порушення справи про банкрутство боржника.
     Крім того, введено процедуру розпорядження майном боржника  і
призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1
     Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державний департамент  з
питань банкрутства Міністерства  економіки  України  звернувся  до
Вищого господарського суду України з касаційною  скаргою,  в  якій
просить скасувати ухвалу господарського суду  Херсонської  області
від  25.10.2005  р.  в  частині  призначення  розпорядником  майна
арбітражного керуючого ОСОБА_1
     На думку заявника касаційної скарги, судом  першої  інстанції
порушено норми матеріального права, зокрема  ч.  2  ст.  2  Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника  або  визнання
його банкрутом"(далі ( 2343-12 ) (2343-12)
         - Закон).
     Обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  наявні
матеріали  справи,   проаналізувавши   застосування   судом   норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  дійшла
висновку,  що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
     Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону  передбачено,  що  розпорядник
майна   призначається   господарським   судом   із   числа   осіб,
зареєстрованих  державним  органом   з   питань   банкрутства   як
арбітражні керуючі.
     Згідно  з  ч.  2  ст.  2  Закону  державний  орган  з  питань
банкрутства пропонує господарському суду  кандидатури  арбітражних
керуючих (розпорядників майна,  керуючих  санацією,  ліквідаторів)
для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких
частка державної власності  перевищує  двадцять  п'ять  відсотків,
щодо яких порушена справа про банкрутство, та  в  інших  випадках,
передбачених цим Законом.
     Отже,  одним  із  повноважень  державного  органу  з   питань
банкрутства, яким  відповідно  до  Указу  Президента  України  від
23.10.2000 р. № 1159 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
         виступає Міністерство економіки
України,   є   надання,   у   випадках    передбачених    Законом,
господарському  суду  пропозицій   щодо   кандидатур   арбітражних
керуючих.
     Господарський суд, виступаючи, як орган державної влади,  при
призначенні розпорядника майна керується ст. ст. 2,  3-1,  11,  13
Закону, положення яких не  зобов'язують  його  проводити  будь-які
додаткові заходи, як-то погодження, направлення листів з запитами,
виклик в судове засідання тощо.
     При цьому, під час розгляду справи завдання  суду  полягає  у
створенні  належних  умов   для   забезпечення   реалізації   прав
учасниками справи.
     Як вбачається з матеріалів справи, відкладаючи розгляд справи
у підготовчому засіданні на 29.09.2005 р., ухвалою від  29.08.2005
р. суд зобов'язував Міністерство економіки України  та  Херсонське
обласне управління з питань  банкрутства  надати  суду  пропозиції
щодо кандидатури розпорядника майна боржника.
     Відповідно до п. 5 резолютивної частини вказаної ухвали  вона
була надіслана  Міністерству  економіки  України  та  Херсонському
обласному управлінню з питань банкрутства, про що  також  свідчить
штамп суду з відміткою про відправку документа, яка відповідає  п.
3.5.1 Iнструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої
наказом Голови Вищого господарського суду України  від  10.12.2002
р. № 75 ( v0075600-02 ) (v0075600-02)
         .
     Ухвалою від  29.09.2005  р.  розгляд  справи  у  підготовчому
засіданні було вдруге відкладено  на  25.10.2005  р.  та  повторно
зобов'язано Міністерство економіки України надати суду кандидатуру
розпорядника майна боржника у зв'язку з ненаданням останнім  такої
пропозиції. Відповідно  до  п.  5  резолютивної  частини  вказаної
ухвали вона також була надіслана Міністерству економіки України.
     Однак, станом на 25.10.2005 р. до суду не надійшла пропозиція
Міністерства економіки України щодо кандидатури розпорядника майна
у даній справі.
     Отже, суд  двічі  відкладав  розгляд  справи  у  підготовчому
засіданні  суду,  однак  відповідний  державний  орган  з   питань
банкрутства не був в змозі  протягом  майже  двох  місяців  надати
пропозицію кандидатури розпорядника майна боржника.
     Колегія суддів зазначає, що господарський суд не зобов'язаний
спонукати вказаний орган реалізувати надані йому права. При цьому,
господарський  суд  у  справі  про  банкрутство  обмежений   чітко
встановленими Законом строками.
     Так,  згідно  з  ст.  13  Закону   про   введення   процедури
розпорядження майном боржника  і  призначення  розпорядника  майна
вказується в ухвалі господарського суду про порушення  провадження
у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій  на  підготовчому
засіданні. Як вбачається з матеріалів справи, при порушені  справи
про банкрутство розпорядник майна не був призначений судом.  Отже,
розпорядник майна у справі повинен бути призначений у підготовчому
засіданні суду.
     Відповідно до ч. 1 ст. 11  Закону  підготовче  засідання  має
бути проведене не пізніше ніж на тридцятий день  з  дня  прийняття
заяви про порушення справи про банкрутство.
     Враховуючи те, що процесуальні дії у справі  про  банкрутство
мають бути вчинені у строки, встановлені Законом,  та  продовження
строку підготовчого засідання суду у справі не  може  мати  місце,
оскільки не передбачено Законом, колегія  суддів  дійшла  висновку
про  відповідність  ухвали  суду  першої   інстанції   в   частині
призначення   розпорядника   майна    нормам    матеріального    і
процесуального  права  та  відсутність  підстав  для   задоволення
касаційної скарги Державного  департаменту  з  питань  банкрутства
Міністерства економіки України.
     З урахуванням наведеного та керуючись  ст. ст. 2, 3-1, 11, 13
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
          та  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
                           ПОСТАНОВИВ:
     1.   Касаційну  скаргу  Державного  департаменту   з   питань
банкрутства   Міністерства   економіки   України   залишити    без
задоволення.
     2.   Ухвалу  господарського  суду  Херсонської  області   від
25.10.2005 р. у справі № 5/30-Б залишити без змін. 
     Головуючий   Б.М. Поляков
     Судді  Л.Й. Катеринчук
     Н.Г. Ткаченко