ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р.
№ 2/191-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Херсонського морського торгівельного порту,
м. Херсон
на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від
21.09.2006р.
у справі
господарського суду Херсонської області
за позовом
Одеської залізниці, м. Одеса
до
Херсонського морського торгівельного порту,
м. Херсон
про
стягнення суми
за участю представників:
позивача: Ніколащенко С.О. -дов. від 15.09.2005р. №420
відповідача: Басюк О.Г. -дов. від 30.11.2006р. №30-02/340;
Владіміров О.I. -дов. від 20.09.2006р. №30-12/22
ВСТАНОВИВ:
Одеська залізниця звернулась з позовною заявою до
господарського суду Херсонської області про стягнення з
Херсонського морського торгівельного порту 7679, 62 грн.
заборгованості за перевід стрілок в лютому 2006 року на підставі
договірних правовідносин.
Рішенням господарського суду Херсонської області від
17.07.2006р. у справі № 2/191-06 залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у
даній справі позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог, з
посиланням на умови договору №466240 з додатком, укладених між
сторонами у даній справі 18.02.2004р. про організацію перевезень і
проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги
та договір №59 Г про переробку вантажів (обробку вагонів з
вантажами), ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 525, 526 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, Статут Залізниць України, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р., Правила
обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом
Мінтрансу України №644 ( z0875-00 ) (z0875-00)
від 21.11.2000р., Постанову
Кабінету Міністрів України №752 від 22.09.1995р ( 752-95-п ) (752-95-п)
. "Про
заходи державної підтримки залізниць в 1995-1996р.р.", технічний
паспорт від 16.09.1996р., акти приймання-передачі, пам'ятки про
користування вагонами за лютий місяць 2006 року.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Херсонський
морський торгівельний порт звернувся з касаційною скаргою до
Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та
постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові
Одеської залізниці відмовити, мотивуючи скаргу тим, що
господарським судом першої та апеляційної інстанцій невірно
застосовані норми матеріального права, а саме статті 180, 190 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
, п.26 Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів
на перевезення вантажів залізничним транспортом України і
коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів цього збірника,
затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 15.11.
1999р. №551.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи
наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
між сторонами у даній справи був укладений договір №466240 від
18.02.2004р. про організацію перевезень і проведення розрахунків
за перевезення та надані залізницею послуги (далі -Договір).
Відповідно до пункту 2.2 розділу 2 Договору, Залізниця
зобов'язувалась приймати до перевезення вантажі Порту
(вантажовідправника, вантажоодержувача), для чого подавати під
навантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами
та заявками Порта та надавати Порту додаткові послуги, пов'язані
із перевезенням вантажів.
Залізниця також зобов'язалась здійснювати безготівкові та
готівкові розрахунки з Портом за перевезення вантажів і надані
додаткові послуги згідно з діючими тарифами (п.2.3). Порт в свою
чергу зобов'язався здійснювати оплату за перевезення вантажів та
додаткові послуги до них шляхом перерахування коштів на рахунок
залізниці (п.2.4).
В частині 2 п.3.1 Договору сторони передбачили, що розмір
плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки,
визначаються за домовленістю сторін і зазначаються в доповнені до
цього договору.
Так зокрема в доповненні до Договору вказується, що у
відповідності до п.2.1 Договору залізниця виконує за вільними
тарифами послуги, для яких відсутні тарифні ставки. Вільні тарифи
розраховуються на підставі витрат залізниці на виконання послуг та
рентабельності 30%. Вартість цих послуг доводиться до станції
телеграмами залізниці, про що станція повідомляє Порт. Термін дії
вільного тарифу до його скасування або введення в дію нових ставок
тарифу.
Зазначений Договір з доповненням не розірваний, у
встановленому законом порядку недійсним не визнаний та на час
виникнення спірних правовідносин сторін та вирішення даного спору
є пролонгованим, а умови Договору про надання Залізницею
додаткових послуг за вільними тарифами, викладені у додатку до
Договору не суперечать діючому законодавству, оскільки передбачені
п. 26 Тарифного керівництва №1, ст. 57-61 Статуту залізниць.
В п.5 додатку до Договору зазначено послуги по утриманню,
обслуговуванню та переводу стрілок, які виконуються залізницею за
вільними тарифами.
Господарськими судами встановлено, що фактично утримання та
обслуговування під'їзних колій та стрілочних переводів згідно
Наказу відповідача № 19/А від 19.01.2000р. здійснювалось
робітниками Херсонського морського торговельного порту, за
виключенням робіт по переведенню стрілки, які здійснювались
виключно робітниками залізниці на підставі Iнструкції про порядок
обслуговування і організації руху на під'їзних коліях,
затвердженої залізницею відповідно до ст. 67 Статуту залізниць.
На виконання умов Договору з додатком, позивач телеграмою
керівника Одеської залізниці від 03.01.2006р. (вих. №Н13А)
проінформував структурні підрозділи залізниці про введення з
00год. 00хв. 05.01.2006р. нових ставок вільних тарифів, які згідно
п.п. "а" п. 13 телеграми, зокрема за перевід стрілок розташованих
на під'їзному шляху вітковласника, складають 37,39грн. за першу
стрілку та 15,88грн. за наступні.
Наявними у справі пам'ятками про користування вагонами
(контейнерами) позивач підтвердив факт надання такої послуги, як
перевід стрілок, на загальну суму 7679,62грн., доказів сплати яких
відповідач суду не надав, з урахуванням чого апеляційний
господарський суд правомірно на підставі ст. 193 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
та ст.ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
визнав вимоги
позивача законними та обгрунтованими.
Наведене спростовує доводи Херсонського морського
торгівельного порту викладені в касаційній скарзі.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами попередніх інстанцій дана належна юридична
оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та
процесуального права не вбачається, судові рішення відповідають
чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для
їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
21.09.2006р. у справі № 2/191-060 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко