ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р.
№ 2-20/2709.1-2006(2-20/1124.1-2005)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Кримського управління з питань банкрутства Міністерства
економіки України, м. Сімферополь
на постанову
від 09.02.2006 р. господарського суду АРК
у справі
№ 2-20/2709.1-2006 господарського суду АРК
за заявою
УПФ України в м. Керчі
до
Виробничого пошукового підприємства промислової розвідки й
науково-дослідного флоту "Південрибпошук", м. Керч
про
банкрутство
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяв участь представник:
Кримського управління з питань банкрутства Міністерства
економіки України
Попов М.Г., довір.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду АРК знаходиться справа №
2-20/2709.1-2006 про банкрутство Виробничого пошукового
підприємства промислової розвідки й науково-дослідного флоту
"Південрибпошук".
Постановою господарського суду АРК від 09.02.2006 р. (суддя
Луцяк М.I.) припинено процедуру санації боржника, визнано боржника
банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12
місяців.
Крім того, встановлено кінцевий строк ліквідаційної
процедури - 08.02.2007 р., призначено ліквідатором боржника
арбітражного керуючого ОСОБА_1, припинивши повноваження керуючого
санацією боржника ОСОБА_1
Не погоджуючись частково з винесеною постановою, Кримське
управління з питань банкрутства Міністерства економіки України
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду
АРК від 09.02.2006 р. в частині призначення ліквідатором боржника
арбітражного керуючого ОСОБА_1
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції
порушено ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон).
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону у постанові про визнання
боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну
процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для
призначення керуючого санацією. Отже, ст. 24 Закону в частині
призначення ліквідатора банкрута містить відсилочну норму.
Згідно з порядком призначення керуючого санацією,
встановленим ст. 17 Закону, господарський суд призначає керуючого
санацією за наявності у нього ліцензії, крім випадків,
передбачених цим Законом.
Положеннями ч. 2 вказаної статті передбачено, що комітет
кредиторів приймає рішення про погодження кандидатури керуючого
санацією. При цьому, кандидатури керуючого санацією можуть бути
запропоновані комітету кредиторів будь-яким із кредиторів,
представником органу, уповноваженого управляти майном боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону одним із повноважень державного
органу з питань банкрутства, яким відповідно до Указу Президента
України від 23.10.2000 р. № 1159 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
виступає
Міністерство економіки України, є надання, у випадках передбачених
Законом, господарському суду пропозицій щодо кандидатур
арбітражних керуючих.
Заперечуючи проти призначення ліквідатором банкрута
арбітражного керуючого ОСОБА_1, Кримське управління з питань
банкрутства Міністерства економіки України в касаційній скарзі
посилається на те, що судом першої інстанції порушено визначені
ст. 2 Закону повноваження державного органу з питань банкрутства у
зв'язку з тим, що останнього було позбавлено можливості надати
суду свою пропозицію кандидатури арбітражного керуючого у справі.
Проте, вказані доводи заявника касаційної скарги не можуть
бути визнані колегією суддів обгрунтованими.
В силу абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону господарський суд має право
призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження
розпорядника майна або (та) керуючого санацією боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, при винесені постанови про
визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури
суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ліквідатором
банкрута особи, яка виконувала повноваження керуючого санацією у
справі та відносно якої є клопотання комітету кредиторів.
В той же час, кандидатура керуючого санацією арбітражного
керуючого ОСОБА_1 була запропонована Міністерством економіки та з
питань європейської інтеграції України, про що свідчить лист
названого органу від 22.04.2005 р. № НОМЕР_1.
У зв'язку з тим, що ліквідатором банкрута було призначено
особу, яка виконувала повноваження керуючого санацією у справі,
повторне надання пропозиції кандидатури арбітражного керуючого
державним органом з питань банкрутства не потребується.
Отже, призначаючи арбітражного керуючого ОСОБА_1 ліквідатором
банкрута, судом першої інстанції було дотримано приписів ст. 2
Закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про
відповідність постанови суду першої інстанції в частині
призначення ліквідатора банкрута нормам матеріального і
процесуального права та відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги Кримського управління з питань банкрутства
Міністерства економіки України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 2, 3-1, 17, 24
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Кримського управління з питань
банкрутства Міністерства економіки України залишити без
задоволення.
2. Постанову господарського суду АРК від 09.02.2006 р. у
справі № 2-20/2709.1-2006 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко