Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Дубінко Д.О.

від відповідача: Сінкевич І.М.

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р.

у справі № 33/336-05-10265 Господарського суду Одеської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "АТП-13057"

до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України"

про стягнення 194934,02 грн.

Відкрите акціонерне товариство "АТП-13057" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 194934,02 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2006р. (суддя Д.Т.Мазур) позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача з відповідача стягнуто 165952,39 грн. основного боргу, витрати по сплаті держмита у розмірі 1659,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2006р., Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" подало апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. (судді: В.В.Бєляновський, М.А.Мирошниченко, В.В.Шевченко), резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2006р. у справі № 33/336-05-10265 змінено, замінено у її п.2 слова "один мільйон шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятдесят дві грн. тридцять дев'ять коп." словами "сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві грн. тридцять дев'ять коп.", а в решті частини це рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" -без задоволення.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Дочірнє підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. та прийняти нове рішення, мотивуючи свою вимогу тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "АТП-13057" доводить безпідставність вимог Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а прийняті у даній справі судові рішення -без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено, що:

- згідно з укладеним ВАТ "АТП - 13057" з ВАТ "Оболонь" договором № 1040501 від 04.05.2001р. позивач прийняв на себе зобов'язання по перевезенню автомобільним транспортом та експедиторському обслуговуванню товару ВАТ "Оболонь" в межах України. На виконання своїх зобов'язань за зазначеним договором позивач 10.02.2003р. прийняв від ВАТ "Оболонь" для перевезення в м. Одесу товар по товарно-транспортній накладній №207333/6 загальною сумою 37680,00 грн., розміщений в кузові автомобіля КАМАЗ-5320, держномер НОМЕР_1 та причепі до нього, держномер 30-16СЯ, що підтверджується подорожнім листом №713236 від 10.02.2003р.

- 11.02.2003 року приблизно о 15 годині 15 хвилин під час руху автопоїзду по автодорозі Київ-Одеса на 437км+290м. дороги сталося перекидання автомобіля з причепом, в результаті чого транспортні засоби та товари зазнали пошкоджень.

- вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля КАМАЗ-5320, держномер 007-78КА після ДТП становить 21026,13 грн.

- вартість відновлювального ремонту пошкодженого причепу, держномер 30-16СЯ після ДТП становить 7995,96 грн., вартість пошкодженого товару після ДТП становить 25375,20 грн.

- постановою Оболонського районного суду м. Києва від 08.08.2003р. по адміністративній справі № 3-3529 встановлено, що в діях водія ВАТ "АТП-13057" ОСОБА_1, який 11.02.2003р. керував автомобілем КАМАЗ-5320, держномер НОМЕР_1 з причепом, держномер 30-16СЯ, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КпАП України, якою встановлено відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхових споруд чи іншого майна. Зазначений висновок зроблено судом з урахуванням висновку судової автотехнічної експертизи від 27.06.2003р. № 3067, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

- згідно з висновком судової автотехнічної експертизи від 03.07.2003р. №НОМЕР_2 проведеної Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз, визначним у виникненні дорожньо-транспортної пригоди 11.02.2003р. на 437км +290м автодороги Київ-Одеса є не технічний стан автомобіля КАМАЗ-5320, держномер НОМЕР_1 та причепу, державний номер НОМЕР_3, а зміна дорожніх умов руху автопоїзда.

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2004р. у справі № 31/515-03-9040 за позовом ВАТ "АТП - 13057" до ДП "Одеський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення збитків встановлено, що саме ДП "Одеський облавтодор" є належним відповідачем при вирішенні спору про стягнення збитків спричинених дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 11.02.2003р. на 437км +290м автодороги Київ-Одеса.

Задовольняючи частково позовні вимоги, господарський суд першої та апеляційної інстанції виходили з того, що винним у виникненні ДТП 11.02.2003року, внаслідок якої позивачеві були завдані матеріальні збитки в результаті пошкодження транспортних засобів та вантажу, що в них перевозився, є ДП "Одеський облавтодор", який в порушення вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" не забезпечив безпечні умови руху на ділянці автодороги Київ-Одеса, де сталася ця пригода. При цьому, між бездіяльністю відповідача та завданими позивачеві матеріальними збитками існує прямий причинний зв'язок, а отже відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Однак, зазначені висновки господарських судів першої та апеляційної інстанцій не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України з огляду на наступне.

Правила щодо дії актів цивільного законодавства у часі встановлені ст. 5 ЦК України, згідно якої акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Отже, як випливає з приписів даної правової норми, ЦК України (435-15) регулює відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Як вже було зазначено, правовідносини щодо нанесення шкоди майну позивача виникли 11.02.2003р. Таким чином, застосування господарським судом попередніх інстанцій ст. 1166 ЦК України є порушенням ст. 5 ЦК України, оскільки, як вже було зазначено, правовідносини щодо завдання шкоди майну позивача виникли до набрання чинності ЦК України (435-15) .

Загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди на час виникнення спірних правовідносин було врегульовано ст. 440 ЦК Української РСР, згідно якої шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Таким чином, як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, юридичною підставою відповідальності за заподіяння шкоди є склад цивільного правопорушення, необхідні елементи якого є : шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Фактичною підставою є вчинення правопорушення. Отже, хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду, зобов'язаний її відшкодувати. За таких обставин, розмір майнової шкоди визначає розмір цивільної відповідальності.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази. Проте, господарський суд попередніх інстанцій, встановивши, що розмір цивільної відповідальності відповідача становить 165952,39 грн. не дослідив, які фактичні дані підтверджують даний розмір шкоди, та не дав оцінки таким фактичним даним, що виключає правильність визначення розміру відшкодування. За таких обставин, не можна визнати переконливим висновок судів про те, що розмір шкоди, що завдана відповідачем становить 165952,39 грн.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2006р. у справі № 33/336-05-10265 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.