ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 52/175-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової I.Ю., -головуючого
Катеринчук Л.Й.,
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційні скарги та касаційне подання
Державної податкової адміністрації у Харківській області та
Управління Державного казначейства у Харківській області
Заступника прокурора Харківської області
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2006
у справі
№ 52/175-06
господарського суду
Харківської області
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до
Державної податкової адміністрації в Харківській області
Управління Державного казначейства у Харківській області
про
спростування недостовірної інформації та стягнення моральної
шкоди
за участю представників сторін:
від ДПА у Харківській області -Сліденко А.В., Герасименя
О.Ю.
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
У справі оголошувалась перерва з 21.11.2006 до 23.11.2006, з
23.11.2006 до 05.12.2006 відповідно до вимог статті 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішенням господарського суду Харківської області від
29.05.2006 р. (суддя Білоусова Я.О.) позов задоволено частково.
Зобов'язано ДПА в Харківській області спростувати недостовірну
інформацію викладену в листі від 28.09.2005 року № НОМЕР_1, а
саме:
- керуючим санацію ОСОБА_1в порушення вимог п.12 ст.21 та ст.
31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом"№2343-12 ( 2343-12 ) (2343-12)
, були проведені
розрахунки з одним із кредиторів - Комунальним підприємством
"Харківкомуночиствод", вимоги якого згідно реєстру вимог
кредиторів повинні були бути погашені в четверту чергу, в той час,
коли вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському
районі м. Харкова (третьої черги) були залишені поза увагою
керуючого санацією (останній абзац п'ятої сторінки листа);
- таким чином, керуючим санацією ОСОБА_1були порушені вимоги
ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом"№2343-12 ( 2343-12 ) (2343-12)
(другий абзац
шостої сторінки листа);
- незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1свідчать про
його намір змінити кількісний та якісний склад членів комітету
кредиторів, з метою набуття можливості якось процесуально впливати
на провадження справи №5-23/21-03 про банкрутство ВАТ "Харківський
завод "Електропобутприлад" та вчиняти дії у яких він особисто
зацікавлений, але які суперечать інтересам держави (останній абзац
шостої сторінки листа).
Викладену в листі від 20.01.2006 р. №НОМЕР_2 інформацію, а
саме:
- в період відсутності матеріалів справи про банкрутство ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад" та намагань
ОСОБА_1зберегти свої повноваження, останнім в інтересах третіх
осіб було організовано здійснення розрахунків з КП
"Харківкомуночиствод", вимоги якого, згідно реєстру вимог
кредиторів, повинні були бути погашені в четверту чергу, в той
час, коли вимоги 1, 2, 3 черг були залишені поза увагою (другий
абзац п'ятої сторінки листа);
- незаконні дії керуючого санацією ОСОБА_1призвели до
порушення вимог чинного законодавства, а саме вимоги п.12 ст.21 та
ст. 31 Закону № 2343 (третій абзац п'ятої сторінки листа);
- незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1свідчать про
його намір змінити кількісний та якісний склад членів комітету
кредиторів, з метою набуття можливості якось процесуальне впливати
на провадження справи № Б-23/21-03 про банкрутство ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад"та вчиняти дії у яких він
особисто зацікавлений, але які суперечать інтересам держави
(останній абзац п'ятої сторінки листа) - шляхом надіслання на
адресу регіональної приймальні Президента України в Харківській
області (61200, м. Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ
Харківський завод "Електропобутприлад"(61003, м. Харків,
пров.Кузнечний,1), департаменту погашення прострочених податкових
зобов'язань ДПА України (04655, Київ-53, Львівська пл.8) листів з
відповідним повідомленням про недостовірність зазначеної
інформації.
Зобов'язано також ДПА в Харківській області:
- відкликати лист від 28.09.2005 р. №НОМЕР_1 від регіональної
приймальні Президента України в Харківській області (61200, м.
Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад", (61003, м. Харків, пров.Кузнечний,1) в
частині недостовірної інформації визначеної пунктом 2 резолютивної
частини рішення, шляхом надіслання відповідного повідомлення;
- відкликати лист від 20.01.2006 р. №НОМЕР_2 від регіональної
приймальні Президента України в Харківській області (61200, м.
Харків, вул. Мироносицька, 33), робітників ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад"(61003, м. Харків, пров. Кузнечний,1),
департаменту погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА
України (04655, м. Київ-53, Львівська пл.8), в частині
недостовірної інформації визначеної пунктом 2 резолютивної частини
рішення, шляхом надіслання відповідного повідомлення.
Стягнуто з УДК в Харківській області на користь позивача 50
000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ДПА в Харківській області на користь позивача 5000
грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, 170 грн.
державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
21.06.2006 у справі № 52/175-06 (судді: Погребняк В.Я., Гончар
Т.В., Iстоміна О.А.) рішення господарського суду Харківської
області від 29.05.2006 у справі № 52/175-06 залишено без змін, а
апеляційну скаргу без задоволення. < /span>
Не погоджуючись з вказаною постановою суду апеляційної
інстанції,
Управління Державного казначейства у Харківській області,
Державна податкова адміністрація у Харківській області,
звернулися до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, Заступник прокурора Харківської області звернувся з
касаційним поданням . Управління Державного казначейства у
Харківської області просило скасувати судові акти попередніх
інстанцій та у задоволенні позовних вимог суб'єкту
підприємницької діяльності -фізичної особі ОСОБА_1до Управління
Державного казначейства у Харківської області відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що чинне законодавство не
покладає на органи казначейства обов'язок здійснювати видатки
державного бюджету, не передбачені Законом Про державний бюджет,
вказаний Закон на 2006 рік не передбачає загальнодержавних
асигнувань на відшкодування шкоди у порядку ст.1173 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
В судовому рішенні про відшкодування моральної шкоди
наявність та розмір моральної шкоди повинен бути обгрунтований,
що судами першої та апеляційної інстанції зроблено не було.
Державна податкова адміністрація у Харківській області
просила скасувати судові акти попередніх інстанцій, відмовити в
позові Суб'єкту підприємницької діяльності фізичної особі ОСОБА_1
повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник касаційної
скарги жодних прав позивача не порушував, оскільки при розгляді
звернень робітників ВАТ " Харківський завод " Електропобутприлад"
діяв відповідно до закону. Харківський апеляційний господарський
суд при винесенні рішення по справі не застосував положення ст.302
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ДПА не несе відповідальності за поширену
інформацію, так як вказані у спірних листах відомості були
отримані касатором з офіційного джерела - листа Харківського
управління з питань банкрутства від 13.07.05 № НОМЕР_3.
Законом не передбачено стягнення моральної шкоди за
відсутності прямого причинного зв'язку між діями особи та
безпосередніми наслідками таких дій у вигляді спричинення іншій
особі моральної шкоди.
При постановленні рішень господарські суди всупереч закону
не дотримались розумності у визначенні розміру удаваної моральної
шкоди позивача, яка підлягає стягненню.
Касаційне подання Заступника прокурора Харківської області,
згідно якого прокурор просив також скасувати судові акти
попередніх інстанцій та відмовити позивачу у позові повністю
мотивовано порушенням з боку судів попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права а також тим, що ДПА у
Харківської області не несе відповідальності за поширену
інформацію, оскільки вказані у спірних листах відомості були
отримані першим відповідачем по справі з офіційного джерела -Листа
Харківського управління з питань банкрутства .
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
переглянувши у касаційному порядку рішення господарського суду та
постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених
фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої
та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права, вважає, що касаційні скарги та касаційне подання прокурора
належить залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної
інстанції залишити без змін, виходячи з такого:
- 21.04.2006 р. позивач звернувся до господарського суду
Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати
Державну податкову адміністрацію у Харківській області (далі 1-й
відповідач) спростувати недостовірну інформацію, викладену у
листах від 28.09.2005 р. № НОМЕР_1 та від 20.01.2006 р. № НОМЕР_2
шляхом надіслання на адресу регіональної приймальні Президента
України в Харківській області, робітників ВАТ Харківський завод
"Електропобутприлад" та до департаменту погашення прострочених
податкових зобов'язань ДПА України листів з відповідним
повідомленням про недостовірність зазначеної інформації;
зобов'язати 1-го відповідача відкликати зазначені вище листи
шляхом надіслання відповідного повідомлення; стягнути з Управління
Державного казначейства в Харківській області (далі 2-й
відповідач) 50 000,00 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Рішення господарського суду Харківської області від
29.05.2006 у справі № 52/175-06 обгрунтовано тим, що право на
недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих
немайнових прав фізичної особи, але за своєю природою це право
підлягає захисту не тільки фізичними, але й юридичними особами,
господарюючими суб'єктами, в т.ч. підприємцями. Спростування
недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила
інформацію. Діяльність позивача як арбітражного керуючого є
ліцензійною і безпідставне порушення щодо нього кримінальних справ
та розповсюдження недостовірної інформації зашкодило його діловій
репутації та принизило честь і гідність. Шкода, завдана фізичній
або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю
органу державної влади при здійсненні ним свої повноважень,
відшкодовується державою. Стосовно відкликання оскаржуваних
листів, суд зауважив, що задоволенню підлягає позов тільки в межах
зобов'язання відкликання листів в частині інформації, яка була
предметом розгляду в межах цієї справи, а оскільки оскаржувані
листи містять і іншу інформацію, яка не була предметом розгляду в
межах цієї справи та не була обгрунтована позивачем відповідними
доказами, то в цій частині в позові слід відмовити. Судові витрати
у справі було розподілено відповідно до ст.49 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2005 р. до
Державної податкової адміністрації у Харківській області з
Регіональної приймальні Президента України в Харківській області
надійшло звернення працівників ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад".
В листі працівники ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад" (Чуркін I.М. та інші, всього 24 особи),
зверталися до Президента України з метою його втручання в
ситуацію, що склалася на підприємстві під час процедури
банкрутства боржника, зокрема щодо дій Державної податкової
інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова, Державної
податкової адміністрації у Харківській області, Управління
Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова та
головного управління Пенсійного фонду України в Харківській
області та перешкод які здійснювалися наведеними органами відносно
керуючого санацією - ОСОБА_1
Листом від 28.09.2005 р. за № НОМЕР_1 Державна податкова
адміністрація у Харківській області (1-й відповідач) направила
відповідь на адресу Регіональної приймальні Президента України в
Харківській області.
Наведеним листом діям ОСОБА_1як керуючого санацією ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад"була дана негативна оцінка,
зокрема в листі зазначалось наступне:
"...керуючим санацію ОСОБА_1, в порушення вимог п.12 ст.21 та
ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом"№ ( 2343-12 ) (2343-12)
2343-12, були проведені
розрахунки з одним із кредиторів - Комунальним підприємством
"Харківкомуночиствод"", вимоги якого згідно реєстру вимог
кредиторів повинні були бути погашені в четверту чергу, в той час,
коли вимоги Державної податкової інспекції у Червонозаводському
районі м. Харкова (третьої черги) були залишені поза увагою
керуючого санацією (останній абзац п'ятої сторінки листа).
Таким чином, керуючим санацією ОСОБА_1були порушені вимоги
ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
№ 2343-12 (другий абзац
шостої сторінки листа). Незаконні дії арбітражного керуючого
ОСОБА_1свідчать про його намір змінити кількісний та якісний склад
членів комітету кредиторів, з метою набуття можливості якось
процесуальне впливати, на провадження справи № Б-23/21-03 про
банкрутство ВАТ "Харківський завод "Електропобутприлад" та вчиняти
дії у яких він особисто зацікавлений, але які суперечать інтересам
держави (останній абзац шостої сторінки листа).
У грудні 2005 р. працівники ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад" (ОСОБА_2 та інші, всього 19 осіб), повторно,
через Регіональну приймальну у Харківській області звернулись до
Президента України, з проханням втрутитись у ситуацію, щодо
негативного відношення до керуючого санацією ОСОБА_1, та захистити
підприємство від свавілля посадових осіб ДПI у Червонозаводському
районі м. Харкова, ДПА у Харківській області, прокуратури
Червонозаводського району м. Харкова.
Листом від 20.01.2006 р. за № НОМЕР_2 Державною податковою
адміністрацією у Харківській області (1-й відповідач) була надана
відповідь на адресу Регіональної приймальні Президента України у
Харківській області, заявникам та Департаменту погашення
прострочених податкових зобов'язань ДПА України.
У наданій відповіді, серед іншого, були зазначені і факти,
відображені у попередньому листі 1-го відповідача від 28.09.2005
р. щодо розрахунків проведених Приватним підприємством "Вігор" та
дій ОСОБА_3 при заміні кредитора четвертої черги ДКП
"Харківкомуночиствод"на ПП КФ "Вігор".
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 13.07.2005 р.
за вих. № НОМЕР_3 Харківське обласне управління з питань
банкрутства повідомило ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова,
що наказом № НОМЕР_4 було призначено проведення позапланової
перевірки щодо додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1ліцензійних
умов провадження діяльності арбітражних керуючих та вимог чинного
законодавства під час виконання ним повноважень керуючого санацією
ВАТ "Харківський завод "Електропобутприлад". Перевіркою
встановлено порушення п.1 ст.21 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
відсутні докази надання комітету кредиторів письмового
звіту та повідомлення членів комітету кредиторів про час і місце
проведення засідання комітету кредиторів; п.7 ст.18 Закону -не
надано доказів щоквартального звітування перед комітетом
кредиторів; п.12 ст.21 Закону -не дотримано черговості розрахунків
з кредиторами, встановленої ст.31 Закону, а саме погашено
заборгованість кредитора четвертої черги, в той час коли не
погашено вимог третьої черги. Ці порушення, як зазначалося в листі
є підставою для винесення розпорядження про усунення порушень
ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих та
чинного законодавства. Водночас повідомлялося про те, що буде
проведено позапланову перевірку щодо виконання арбітражним
керуючим розпорядження про усунення виявлених порушень.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановив,
що в листі Харківського обласного управління з питань банкрутства
№ НОМЕР_3 від 13.07.2005 жодних оцінок діяльності арбітражного
керуючого ОСОБА_1в якості керуючого санацією ВАТ "Харківський
завод "Електропобутприлад" не надано, як не вказані і мотиви та
цілі дій арбітражного керуючого, що призвели до порушень,
зазначених в цьому листі. Констатуються лише факти порушень Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Позапланова перевірка виконання арбітражним керуючим
ОСОБА_1розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов
провадження діяльності арбітражних керуючих була проведена
Харківським обласним управлінням з питань банкрутства 28.09.2005
р., про що був складений акт.
Відповідно до цього акту, було встановлено, що керуючий
санацією ОСОБА_1не проводив розрахунки з кредитором ДКП
"Харківкомуночиствод" та не порушував порядок черговості
задоволення вимог кредиторів, встановлений ст. 31 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2005 р. ухвалою
господарського суду Харківської області провадження по справі про
банкрутство, порушене за заявою ДПI у Червонозаводському районі м.
Харкова до ВАТ "Харківський завод "Електропобутприлад" про
визнання останнього банкрутом (справа № Б-23/21-03) припинено, у
зв'язку з завершенням санації боржника та виконанням боржником
усіх зобов'язань перед кредиторами.
Дана ухвала була переглянута в касаційному порядку Вищим
господарським судом України.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2006
р. по справі № Б-23/21-03 ухвалу господарського суду Харківської
області від 16.12.2005 р. було змінено та встановлено, зокрема
факт виконання грошових зобов'язань перед кредитором четвертої
черги - ДКП "Харківкомуночиствод" з боку ПП КФ "Вігор" за рахунок
власних коштів, відповідно до ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Цією ж постановою ВГСУ було виключено з реєстру вимог
кредиторів ДКП "Харківкомуночиствод" та включено ПП КФ "Вігор".
З матеріалів справи також вбачається, що постановою помічника
прокурора Червонозаводського району м. Харкова ОСОБА_5 від
08.07.2005 р. було порушено кримінальну справу за фактом
зловживання службовим становищем службовими особами та керуючим
санацією ВАТ "Харківський завод "Електропобутприлад" за ознаками
злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Приводом для порушення даної кримінальної справи стала заява
ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від
28.11.2005 р. було скасовано постанову помічника прокурора
Червонозаводського району м. Харкова ОСОБА_5 про порушення
кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем
службовими особами та керуючим санацією ВАТ "Харківський завод
"Електропобутприлад" за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.
364 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, в частині порушення кримінальної
справи щодо зловживання службовим становищем керуючим санацією ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад".
Цією ж постановою також було встановлено, що "при винесенні
оскаржуваної постанови помічником прокурора не прийнято до уваги,
що розрахунок з ДКП "Харківкомуночиствод" за виконані роботи по
водовідведенню згідно договору № НОМЕР_5від 11.12.2001 р. в сумі
18 998,13грн. було здійснено не ОСОБА_1, як керуючим санацією, а
третьою особою - Приватним підприємством "Вігор", яке є платником
згідно платіжного доручення № НОМЕР_6, що підтверджує факт
зазначеного розрахунку".
Також наведеною постановою суду встановлена правомірність дій
ОСОБА_1, як керуючого санацією, при заміні кредитора четвертої
черги ДКП "Харківкомуночиствод" на ПП КФ "Вігор" в реєстрі вимог
конкурсних кредиторів у справі № Б-23/21-03 про банкрутство ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад".
Постановою помічника прокурора Червонозаводського району м.
Харкова ОСОБА_5 від 07.12.2005 р. було порушено кримінальну справу
щодо ОСОБА_1за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, ч.1 ст.366 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
. Приводом
для порушення кримінальної справи стала заява ДПI у
Червонозаводському районі м. Харкова. В постанові про порушення
кримінальної справи зазначалося, що ОСОБА_1як керуючий санацією
ВАТ "Харківський завод "Електропобутприлад", зловживаючи своїм
службовим становищем, навмисно, в інтересах третіх осіб,
25.05.2005 р. порушив правила черговості задоволення вимог
кредиторів, визначених п.12 ст.21 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
- а саме забезпечив проведення розрахунків по
задоволенню вимог кредиторів четвертої черги, не забезпечивши
задоволення вимог кредиторів попередніх черг. 01.07.2005 р.
ОСОБА_1, будучи посадовою особою, діючи навмисно, самостійно вніс
у реєстр вимог кредиторів, затверджений 06.06.2003 р.
господарським судом Харківської області завідомо неправдиві
відомості про включення ПП КФ "Вігор" кредитором четвертої черги
замість ДКП "Харківкомуночиствод".
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від
17.01.2006 р. вказану постанову було скасована і повторно
встановлені факти щодо розрахунків проведених ПП КФ "Вігор"та
правомірності дій ОСОБА_3 при заміні кредитора четвертої черги ДКП
"Харківкомуночиствод" на ПП КФ "Вігор".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в зазначених
листах від 28.09.2005 р. № НОМЕР_1 та від 20.01.2006 р. № НОМЕР_2
щодо оцінки діяльності ОСОБА_1як керуючого санацією ВАТ
"Харківський завод "Електропобутприлад" 1-м відповідачем
неодноразово використовується наступні слова та словосполучення:
"...неналежне виконання обов'язків керуючим санацією...",
"...безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків...",
"...постійне порушення вимог чинного законодавства...", "...не
аргументована касаційна скарга...", "...ОСОБА_1та інші зацікавлені
особи намагалися будь-яким незаконним шляхом привласнити
підприємство, чому протистояли податкові органи..."тобто
зазначаються факти й обставини, які, по-перше, безпосередньо не
пов'язані зі змістом листа Харківського обласного управління з
питань банкрутства від 13.07.2005 р. № НОМЕР_3, а по-друге,
надається вкрай негативна оцінка дій арбітражного керуючого
ОСОБА_1, висновків про що зі змісту листа Харківського обласного
управління з питань банкрутства зробити неможливо у зв'язку з
відсутністю в ньому інформації в такому контексті.
В цих же листах (від 28.09.2005 р. № НОМЕР_1 та від
20.01.2006 р. № НОМЕР_2) містилася інформація щодо перевірки
правомірності звернення ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова
до прокуратури Червонозаводського району з заявами про порушення
кримінальної справи щодо ОСОБА_1
Викладені в листі Харківського обласного управління з питань
банкрутства від 13.07.2005 р. № НОМЕР_3 факти, спростовуються
самим Харківським обласним управління з питань банкрутства в
іншому офіційному документі - акті позапланової перевірки
виконання розпорядження № НОМЕР_7 про усунення порушень й умов
провадження діяльності арбітражних керуючих, проведеної 28.09.2005
року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що інформація
викладена в листі від 20.01.2006 р. № НОМЕР_2 була поширена вже
після того, як її недостовірність була встановлена судом, про що
1-му відповідачу було відомо, (оскільки в зазначеному листі
надавалася оцінка дій ДПI у Червонозаводському районі м. Харкова
по зверненню до прокуратури), і не існувало жодного офіційного
документа, який би стверджував протилежне.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
судами попередніх інстанцій обгрунтовано встановлено, що 1-шим
відповідачем були порушені особисті немайнові права позивача, який
здійснював повноваження керуючого санацією у справі про
банкрутство, передбачені у ст.ст. 297, 299 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
що надає право ОСОБА_1на спростування недостовірної інформації
відповідно до ст. 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до вимог ч.1 ст.277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
фізична
особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення
про неї та (або) членів її сімї недостовірної інформації, має
право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно з ч.4, ст. 277 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
спростування
недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила
інформацію.
Згідно з ч.1 ст.299 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
фізична особа має
право на недоторканність своєї ділової репутації, яка відноситься
до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують
соціальне буття фізичної особи.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, моральна шкода
відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, яки її
завдав у випадках, встановлених законом.
Згідно ст. 1173 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, шкода, завдана
фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи
бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх
повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цих
органів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що
ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа -свідоцтво від 30.10.2000 р. та має
ліцензію серія АА № НОМЕР_8 від 27.11.2003 р., видану
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції
України - на право провадження господарської
діяльності -діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна,
керуючих санацією, ліквідаторів), що позивач є ліцензіатом з
певного виду господарської діяльності, передбаченої Законом
України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
( 1775-14 ) (1775-14)
та Законом України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
При отриманні ліцензії органом ліцензування здійснюється
перевірка відповідності заявника на отримання ліцензії ліцензійним
умовам провадження діяльності арбітражних керуючих.
Колегія суддів Вищого господарського суду України згодна з
висновками суду апеляційної інстанції, що сама наявність такої
ліцензії свідчить про певні ділові якості ліцензіата та його
відповідність за фаховою ознакою ліцензійним вимогам.
Тому будь-які відомості, що стверджують протилежне, в разі їх
недостовірності чи необгрунтованості безумовно шкодять діловій
репутації ліцензіата, яка однією тільки наявністю ліцензії
презюмується як достатня для провадження такого виду господарської
діяльності, а в разі достовірності є підставою для анулювання
ліцензії.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
відповідно до вимог ст.3-1 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час
здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для
усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під
час провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
керуючий санацією -фізична особа, яка відповідно до
рішення господарського суду організовує здійснення санації
боржника та згідно з вимогами ч.4 ст.17 Закону виконує функції
управління боржником.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа має
право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок
порушення її прав.
Згідно з ч.2 ст. 23 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
моральна шкода
полягає, у тому числі, у приниженні честі, гідності, а також
ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судом першої інстанції обгрунтовано зазначено, що
встановлення факту приниження честі, гідності та ділової репутації
відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
є
підставою для відшкодування моральної шкоди.
Листи 1-го відповідача від 28.09.2005 р. № НОМЕР_1 та від
20.01.2006 р. № НОМЕР_2, містить вкрай негативну інформацію, яка
поширена невизначеній кількості осіб, щодо особистості, ділових та
моральних якостей ОСОБА_1в якості арбітражного керуючого.
Як законно встановлено, судом першої інстанції, викладена в
листах інформація (в межах предмету позову) є недостовірною,
внаслідок недостовірності зазначеної інформації честь, гідність та
ділова репутація позивача були принижені, що є підставою для
відшкодування моральної шкоди.
Крім того, суд першої інстанції при визначенні розміру
моральної шкоди, яка підлягає стягненню за порушення особистих
немайнових прав позивача, обгрунтовано послався на тривалість
порушення, стійку спрямованість дій 1-го відповідача на приниження
честі, гідності та ділової репутації позивача, можливі негативні
наслідки поширення неправдивої інформації для фізичного здоров'я
позивача і його добробуту, визначив розмір відшкодування моральної
шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та
справедливості.
Суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що 1-й
відповідачем при підготовці та розісланні листів від 28.09.2005 р.
№ НОМЕР_1 та від 20.01.2006 р. № НОМЕР_2 не дотримався засад
справедливості та розумності, передбачених ст.3 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, і принаймні при підготовці листа від 20.01.2006 р. №
НОМЕР_2 повинен був врахувати і постанову ВГСУ від 17.01.2006 р.,
і постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від
17.01.2006 р., в яких містилася інформація щодо оцінки
правомірності дій ОСОБА_1як керуючого санацією ВАТ "Харківський
завод "Електропобутприлад" з тих же питань, з яких міститься
інформація у в оскаржуваних листах.
Колегія суддів Вищого господарського суду України згодна з
висновками суду апеляційної інстанції, що відповідно до ст. 170
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
держава набуває і здійснює
цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах
їхньої компетенції, встановленої законом.
До компетенції Державного казначейства України та
підпорядкованих йому територіальних органів відноситься проведення
безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються
кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ, за
рішенням, прийнятим державним органом, що відповідно до закону має
право на його застосування, а також обслуговування державного
боргу.
За таких обставин, з врахуванням положень ст. 1173 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, саме органи Державного казначейства
України повинні виступати в спірних відносинах від імені держави.
Відповідно до ст. 174 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім
майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено
стягнення.
З врахування положень ст. 29 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
, ст. 35 Закону України "Про державний бюджет на
2006р." ( 3235-15 ) (3235-15)
моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню за
рахунок держави, відшкодовується з Державного бюджету України.
Судом апеляційної інстанції у повному обсязі встановлено, що
витрати позивача у розмірі 10 000грн. на оплату послуг адвоката,
пов'язаних з провадження справи в суді апеляційної інстанції
підтверджуються угодою НОМЕР_10про надання правової допомоги від
20.04.2006 року, укладеної між позивачем та адвокатом ОСОБА_4,
квитанцією Юридичної консультації Харківської обласної колегії
адвокатів №НОМЕР_9 р. від 16.05.2006 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
у відповідності до статті 44 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові витрати складаються з державного мита,
оплати послуг адвоката, витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу, в зв'язку з чим суду апеляційної
інстанції керуючись ст.49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обгрунтовано
поклав судові витрати щодо сплати за послуги адвоката на 1-го
відповідача.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить
правових підстав для скасування постанови суду апеляційної
інстанції.
Керуючись статтями 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у
Харківській області, Управління Державного казначейства у
Харківській області та касаційне подання Заступника прокурора
Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
21.06.2006 у справі № 52/175-06 залишити без змін.
Головуючий I.Ю. Панова
Судді Л.Й. Катеринчук
М.I. Хандурін