ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 29/207-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.I. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений
належним чином)
відповідача
третя особа
Полуектов О.Т..
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений
належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Гермес"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2006
року
у справі
№ 29/207-06 господарського суду Харківської області
за позовом
Приватного підприємства "Гермес"
до
третя особа
Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Європейські
консалтингові агентства
про
виконання зобов'язання
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Приватне підприємство "Гермес" - звернулось до
господарського суду з позовом про зобов'язання відповідача
виконати зобов'язання перед позивачем шляхом виставлення йому
рахунку на сплату тендерної документації по закупівлі -м'ясо та
субпродукти забійних тварин, згідно оголошення № 1615406,
посилаючись на виникнення між ним та відповідачем зобов'язань з
підстав, визначених статтею 11 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, та неможливість односторонньої відмови від їх
виконання згідно статті 525 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідач відхилив позов з огляду на направлення позивачу
рахунку на сплату тендерної документації в порядку, що відповідає
статті 20 Закону України "Про закупівлі товарів, робіт та послуг
за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
; зазначив, що за статтею 36
вказаного Закону не можуть бути об'єктом оскарження будь-які
витрати, понесені учасником у процесі здійснення процедури
закупівлі та укладення договору про закупівлю.
Рішенням господарського суду Харківської області від
17.07.2006р. (суддя Тихий П.В.) у позові відмовлено повністю;
судове рішення вмотивовано належним виконанням відповідачем
зобов'язань, що виникають в зв'язку зі здійсненням закупівлі
товарів за державні кошти, відповідно до вимог статті 20 Закону
України "Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
, що передбачає надання тендерної документації,
визначення її вартості та порядок розрахунків відповідно до
положень цивільного законодавства.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.10.2006 року (головуючий суддя -Iвакін В.О., судді -Білоконь
Н.Д., Сіверін В.I.) рішення місцевого господарського суду залишено
без змін з огляду на те, що між відповідачем та позивачем, як
учасником торгів, не виникло цивільно-правових відносин,
відповідач, надаючи позивачу рахунок на оплату тендерної
документації не вимагав від нього вступити в цивільно-правові
відносини з третьою особою, а реалізовував своє право на
визначення порядку розрахунків за документацію згідно положень
цивільного законодавства, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати рішення місцевого суду та постанову апеляційного
суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному
обсязі.
Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм
матеріального та процесуального права, зокрема, статтю 20 Закону
України "Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
, статті 3, 11, 12, 203, 512, 513, 521, 525 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки плата за тендерну
документацію повинна надходити безпосередньо на реєстраційні
рахунки загального чи спеціального фонду розпорядників бюджетних
коштів або рахунки одержувачів бюджетних коштів.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечив її доводи,
зазначивши про підставність та обгрунтованість оскаржуваних
рішень.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника
відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи
апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено
господарськими судами попередніх інстанцій, 17.04.2006р. в
Iнформаційному бюлетені Тендерної палати України № 16(35) вийшло
оголошення за № 1615406 про заплановані закупівлі, за яким
замовником торгів є відповідач.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 26.04.06р. №
81 про своє бажання прийняти участь у відкритих торгах та надання
рахунку до оплати за тендерну документацію в сумі 700грн.
27.04.2006р. позивач отримав від відповідача рахунок-фактуру
№ СФ-1615406/2 від 26.04.2006р., що містив наступні реквізити: у
графі "Постачальник" вказано ТОВ "Європейські консалтингові
агентства", м. Київ, вул. Щорса, 26; цільове призначення -тендерна
документація/Харківське держ. вище училище фіз. культури № 1.
Відповідачем 29.08.2005р. було укладено договір № 117/08 з
ТОВ "Європейські консалтингові агентства" про надання комплексних
консалтингових, юридичних послуг та інформаційний супровід
процедури закупівлі, як договір на користь третьої особи (стаття
636 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
), пунктом 3.1. якого
визначено, що оплата послуг ТОВ "Європейські консалтингові
агентства" здійснюється, зокрема, учасниками процедури закупівлі
шляхом оплати вартості тендерної документації.
Вказавши, що відповідачем надано позивачу рахунок на оплату
тендерної документації відповідно до вимог цивільного
законодавства, зокрема, статей 82, 636 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, та положень статті 20 Закону України "Про закупівлі
товарів, робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, суд
першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши обгрунтованість прийняття судового рішення та
доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що
позивач не є учасником процедури закупівлі товарів за державні
кошти в розумінні статті 1 Закону України "Про закупівлі товарів,
робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, таким чином,
цивільно-правові відносини з відповідачем у нього не виникали, так
само, як і зобов'язання вступити в цивільно-правові відносини з
третьою особою.
Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом позовних
вимог позивач визначив захист його цивільних прав, що були
порушені внаслідок ненадання йому рахунку про оплату тендерної
документації, що відповідає вимогам чинного законодавства, шляхом
зобов'язання відповідача надати такий рахунок.
При цьому позивач послався на виникнення між ним та
відповідачем правовідносин з підстав, передбачених статтею 11
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, а саме з акту цивільного
законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про закупівлі товарів,
робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
державною
закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг за
державні кошти у порядку, встановленому цим Законом; учасником
процедури закупівлі є фізична особа, що проживає на території
України, чи юридична особа (резидент або нерезидент), що
підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подає чи
подала тендерну пропозицію.
Обов'язковою умовою здійснення процедури закупівлі є
публікація оголошення про заплановану закупівлю чи проведення
попередньої кваліфікації її учасників у спеціалізованому
друкованому засобі масової інформації; невиконання цієї умови чи
її неналежне виконання є підставою для відміни торгів.
За таких обставин між позивачем та відповідачем виникли
цивільно-правові відносини на підставі публікації відповідачем
оголошення про заплановані державні закупівлі, за змістом яких
позивач мав право повідомити у встановленій формі про свій намір
прийняти участь у процедурі закупівлі, а відповідач був
зобов'язаний надати позивачу рахунок на оплату тендерної
документації.
Відповідно до статей 1 та 20 Закону України "Про закупівлі
товарів, робіт та послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
тендерною
документацією є документація, що готується замовником та
передається учасникам для підготовки ними тендерних пропозицій
щодо предмету закупівлі, визначеного замовником. Тендерна
документація надається (надсилається) учаснику торгів протягом
трьох робочих днів з моменту її оплати. Документ для оплати
тендерної документації надсилається або надається учаснику в
триденний термін з дня отримання від нього відповідного запиту.
Надання тендерної документації, визначення її вартості та порядок
розрахунків здійснюються відповідно до положень чинного
законодавства.
Відповідно до статей 526 та 610 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться; порушенням зобов'язання є його невиконання
або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З'ясувавши підстави виникнення та зміст цивільних прав та
обов'язків сторін відповідно до визначеної законодавством
процедури проведення закупівлі товарів за державні кошти, ступінь
та належність виконання зобов'язань кожною з сторін,
проаналізувавши докази, надані сторонами у підтвердження їх вимог
та заперечень в частині належного виконання зобов'язань, місцевий
господарський суд правомірно зазначив, що відповідно до статті 20
Закону України "Про закупівлі товарів, робіт та послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
порядок надання тендерної документації та
розрахунки за неї регулюються цивільним законодавством, а
відповідач реалізував своє право визначити порядок розрахунків за
документацію відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та виконав зобов'язання надати рахунок для оплати тендерної
документації у спосіб, не заборонений законодавством.
Переглядаючи повторно справу відповідно до вимог статті 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційний господарський суд підтримав висновки суду першої
інстанції та спростував доводи апеляційної скарги щодо порушення
діями відповідача цивільних прав позивача.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів
попередніх інстанцій, оскільки текст касаційної скарги дублює
апеляційну скаргу, доводи якої були предметом розгляду апеляційної
інстанції та спростовані у постанові; при цьому скаржник
покликається на нечинний нормативно-правовий акт -Положення "Про
порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо
організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт та
послуг за державні кошти", що втратив чинність з 17.04.2006р.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
обгрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті
111- 5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що
господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглядаючи справу,
всебічно, повно та об'єктивно з'ясували в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в
обгрунтування своїх вимог та заперечень докази; проаналізували
зобов'язальні правовідносини сторін, що виникли та існували між
сторонами, дійшли законних та обгрунтованих висновків за
наслідками розгляду позову та апеляційної скарги.
Як наслідок, прийнята апеляційним судом постанова відповідає
вимогам статті 105 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та
доповненнями, з врахуванням правового обгрунтування, наведеного в
даній постанові.
Доводи скаржника стосовно оцінки обставин справи судом
апеляційної інстанції не приймаються колегією суддів до уваги з
огляду на положення статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
обставинам справи.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, з огляду на що підстав для скасування зазначеної
постанови колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Гермес" залишити
без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
03.10.2006 року у справі № 29/207-06 господарського суду
Харківської області та рішення господарського суду Харківської
області від 17.07.2006р. залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач