ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 24/754-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Удовиченка О.С.
суддів :
Панової I.Ю.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
АКБ "Росток Банк"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2006р.
у справі
господарського суду
№ 24/754-б
м. Києва
за заявою
ДПI у Солом'янському районі м. Києва
до
ТОВ "Компанія "IнтерПIТ лтд"
про
банкрутство
розпорядник майна
Діденко Я.О.
в судовому засіданні взяли участь представники :
ДПI у Солом'янському районі м. Києва:
Поповіченко О.М.
ТОВ "Компанія "IнтерПIТ лтд":
Томашевська М.О.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2006р. (суддя
Хоменко М.Г.) у справі № 24/754-б про банкрутство ТОВ "Компанія
"IнтерПIТ лтд" визнано АКБ "Росток Банк" конкурсним кредитором з
грошовими вимогами на суму 23 061 500 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
31.07.2006р. (судді: Капаціин Н.В. -головуючий, Данилова Т.Б.,
Малетич М.М.) ухвалу господарського суду м. Києва від 08.06.2006р.
у справі № 24/754-б скасовано, відмовлено АКБ "Росток Банк" у
задоволенні грошових вимог на суму 23 061 500 грн. до боржника ТОВ
"Компанія "IнтерПIТ лтд".
АКБ "Росток Банк" звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського
апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. скасувати,
ухвалу господарського суду м. Києва від 08.06.2006р. залишити без
змін.
В обгрунтування касаційної скарги скаржник посилається на
порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної
постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема:
ст.ст. 4-1, 43, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права, дійшла висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги,
виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, між боржником та АКБ "Росток Банк" було
укладено договір уступки вимоги № 1/у від 19.12.2003р., за яким
останній отримав право вимоги у сумі 33160903,64 грн. від
Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату
"Криворіжсталь". Рішенням господарського суду м. Києва від
18.06.2003р. у справі № 2/310 стягнуто з Криворізького державного
гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" на користь
Спільного підприємства "Компанія "IнтерПIТ лтд", правонаступником
якого є ТОВ "Компанія "IнтерПIТ лтд" 33 159 093,50 грн. збитків. У
свою чергу, АКБ "Росток Банк" зобов'язався перерахувати на користь
ТОВ "Компанія "IнтерПIТ лтд" 23525000,00 грн.
19.12.2003 р. між Компанією "IнтерПIТ лтд" та ТОВ
"Виробничо-комерційна фірма "Відрада", Акціонерною компанією
"Росток", ТОВ "Євротек", ТОВ "Трансфер" було укладено договори про
уступку права вимоги № 2/у, 3/у, 4/у, 5/у, за якими Компанія
"IнтерПIТ лтд" уступила останнім право вимоги до АКБ "Росток Банк"
згідно договору № 1/у від 19.12.03 на суму 23 061 500 грн.
Постановою Верховного суду України від 14.09.2004р. скасовано
постанову Вищого господарського суду України від 25.03.2004р. та
рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2003р. у справі №
2/310 про стягнення з Криворізького гірничо-металургійного
комбінату "Криворіжсталь" на користь Компанії "IнтерПIТ лтд" суми
33 303 090,98 грн., а рішенням господарського суду м. Києва від
14.02.2005р. у справі № 14/397 визнано недійсним договір уступки
вимоги № 1/у від 19.12.2003р.
АКБ "Росток Банк" звернувся з грошовими вимогами до Компанії
"IнтерПIТ лтд" посилаючись на те, що ним 30.12.2003р. за вказівкою
Компанії "IнтерПIТ лтд" було перераховано зі свого особового
рахунку № 351189000009 грошові кошти на суму 23 061 500 грн. на
виконання договору уступки вимоги № 1/у від 19.12.2003р.
У зв'язку з тим, що договір уступки вимоги № 1/у було визнано
недійсним, АКБ "Росток Банк" звернувся до Компанії "IнтерПIТ лтд"
з вимогою щодо повернення сплачених за цим договором коштів.
Суд першої інстанції грошові вимоги визнав.
Однак, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що
Компанія "IнтерПIТ лтд" не отримувала від АКБ "Росток Банк"
грошових коштів, отже застосування до спірних відносин положень ч.
1 ст. 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є неправомірним.
Iнших підстав заявлених грошових вимог кредитором не
наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
у разі недійсності правочину кожна із сторін
зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на
виконання цього правочину.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Компанія
"IнтерПIТ лтд" не отримувала від "АКБ"Росток Банк" грошові кошти
за угодою № 1/у від 19.12.2003р.
Враховуючи вищевикладене, колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням
норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим
підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу АКБ "Росток Банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.07.2006р. у справі № 24/754-б залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
О.В. Яценко