(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.02.2007 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Т.Дроботової - головуючого, Н.Волковицької, Л.Рогач

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

відповідачів - Мангуш О.Г. дов. від 10.01.06 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка"

на рішення від 21.08.2006 року господарського суду Луганської області

у справі N 13/347(14/1) господарського суду Луганської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка"

до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Луганській області

про стягнення 7467,41 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Луганській області про стягнення збитків в сумі 7467,41 грн., з яких 4900 грн. - не отриманих коштів за договором перевезення /упущена вигода/, 2450 грн. - сплачений штраф за ненадання автомобіля згідно договору перевезення, 117,41 грн. - витрати, пов'язані з оформленням нового свідоцтва на автомобіль.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.02.06 р., яке скасовано постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2006 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Після повторного розгляду справи рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.2006 року у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що позивачем не доведено суду наявності протиправної поведінки відповідача, наявності причинного зв'язку між невиконанням позивачем умов договору та діями відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) та статей 614, 1166 Цивільного кодексу України (435-15) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача та присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення господарського суду Луганської області від 24.02.06 року у даній справі Вищий господарський суд України у своїй постанові від 06.06.2006 року вказав, що для вирішення даного спору необхідно, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішити справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Приймаючи дане рішення господарський суд Луганської області порушив приписи статті 111-12 Господарського процесуального кодексу Украйни (1798-12) , згідно з якою вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, в рішенні від 21.08.2006 року зазначено, що позивач відповідно статті 623 Цивільного кодексу України (435-15) не довів розмір збитків, а також не довів підстав, які є необхідними для настання відповідальності за заподіяння шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (435-15) збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, предметом спору є стягнення збитків в сумі 7467,41 грн., з яких 4900 грн. - не отриманих коштів за договором перевезення /упущена вигода/, 2450 грн. - сплачений штраф за ненадання автомобіля згідно договору перевезення, 117,41 грн. - витрати. До матеріалів справи позивачем додані платіжне доручення N 637 про сплату штрафу (а.с.9), квитанції N 2001/з54, 2001/з57 про сплату вартості послуг за заміну технічного паспорту та технічний огляд (а.с.14-15), договір N 52тр на транспортне обслуговування (а.с.16).

Відповідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 3) необхідність витребування нових доказів.

Отже, якщо суд вважав, що зазначених доказів недостатньо, то він повинен був витребувати додаткові докази, зазначивши які саме докази йому потрібні.

Відповідно до статей 4 - 4-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому, у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В позовній заяві позивач зазначив, що понесені збитки (в тому числі і вартість заміни свідоцтва) спричинені йому неправильним заповненням свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2003 року, пред'явивши позов до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Луганській області, але суд не надав правову оцінку цим обставинам. При цьому в рішенні суд зазначив, що позивачем не доведено, що 15.12.2005 р. ним були надані відповідачу для реєстрації транспортного засобу всі необхідні документи згідно вимог Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також: самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (1388-98-п) , в той час, як по-перше: позивач посилався на неправильне заповнення свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2003 року, а по-друге: відсутність вини, у даному випадку повинен доводити відповідач. Тобто, для розгляду цього питання суду, щонайменше, необхідно було витребувати документи, на підставі яких було виписане свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2003 року та надати оцінку діям сторін з огляду на приписи Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також: самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388.

При цьому слід мати на увазі, що у правовідносинах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини заподіювача шкоди, а також передбачає випадки покладення вини на особу без її вини (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України (435-15) ).

З матеріалів справи також вбачається, що суд неодноразово відкладав слухання справи в зв'язку з неявкою відповідача та вимагав від сторін надання необхідних для розгляду справи доказів, в тому числі від позивача: надати письмові пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, зазначивши які його цивільні права порушені, у чому полягає протиправна поведінка відповідача, документальне та нормативне обґрунтування викладених доводів, а також визнавав явку представників сторін необхідною.

Неподання без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, є підставою для залишення позову без розгляду відповідно статті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Але господарський суд Луганської області не звернув уваги на ці приписи, не обґрунтував яким чином він розглядає справу без необхідних, на його думку, матеріалів та виніс рішення по суті спору відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом при розгляді справи та прийнятті рішення порушені норми процесуального права, не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухваленого у справі рішення та передачі справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду необхідно всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно роз'яснень, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 (v0011700-76) "Про судове рішення" мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтею 111-11, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

Рішення від 21.08.2006 року господарського суду Луганської області у справі N 14/1 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" задовольнити частково.