ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 12/137
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., за участю представників сторін В. Кузнецової (дов. від
1.11.06), Р. Мандригеля (дов. від 18.09.06), I. Онищенка (дов. від
18.09.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Чернігівгаз" на постанову від 7 серпня 2006 року
Київського апеляційного господарського суду у справі № 12/137 за
позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України" до відкритого акціонерного товариства
по газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" про стягнення 368
057 грн.21 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 року дочірня компанія "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до
господарського суду Чернігівської області з позовом до відкритого
акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
"Чернігівгаз" про стягнення суми боргу - 235 696 грн. 26 коп. за
поставлений з січня по грудень 2004 року природний газ; пені в
розмірі 22 471 грн. 99 коп. за період з 10 листопада 2005 року по
12 травня 2006 року; інфляційних втрат - 86 756 грн. 11 коп. за
період з лютого 2004 року по квітень 2006 року; річних - 23 132
грн. 85коп. за період з 11 лютого 2004 року по 12 травня 2006 року
з підстав неналежного виконання умов договору від 24 грудня 2003
року № 06/03-3146.
Відповідач позов визнав частково і просив суд відмовити в
стягненні пені, а також зменшити розмір стягнення річних та
збитків від інфляції.
Рішенням від 15 червня 2006 року господарського суду
Чернігівської області (суддя Л. Лавриненко) позов задоволено
частково: стягнута сума боргу - 36 512 грн.17 коп., пеня - 2 232
грн. 98 коп., річні - 21 848 грн. 82 коп., збитки від інфляції -
51 172 грн. 08 коп. і в решті позову відмовлено; в частині
стягнення боргу в розмірі 199 184 грн. 09 коп. провадження у
справі припинено з мотивів сплати цієї суми.
Сторони оскаржили рішення в апеляційному порядку: позивач в
частині розміру стягнення пені та збитків від інфляції, а
відповідач-просив рішення скасувати і в позові відмовити.
Постановою від 7 серпня 2006 року Київського апеляційного
господарського суду (судді О. Григорович, Л. Гольцова, В. Рябуха)
рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо
стягнення інфляційних в розмірі 35 584 грн. 03 коп., а в решті
залишено без змін.
Постанова в частині стягнення суми інфляційних мотивована
неправильним застосуванням господарським судом індексу інфляції.
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та
газифікації "Чернігівгаз" просить постанову скасувати в частині
стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції з підстав
неправильного застосування судом статей 4-3, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та залишити в силі
рішення.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До господарського суду подано позов про стягнення суми боргу
з урахуванням індексу інфляції та річних, а також санкції і
господарськими судами встановлено, що 24 грудня 2003 року між
сторони уклали договір № 06/03-3146 на постачання природного газу
(далі скорочено - Договір), відповідно умов якого позивач
зобов'язався передати протягом 2004 року у власність відповідача
природний газ для потреб установ і організацій, що фінансуються з
державного та місцевих бюджетів, а відповідач зобов'язався,
зокрема, оплатити його вартість
Протоколом узгодження розбіжностей від 26 січня 2004 року до
Договору сторони погодили редакцію його преамбули, пунктів 1.2.2,
3.4, 6.1, 6.2, 6.3, 7.2, 74, 9.1, 9.2 і виключили пункти 7.3 і
10.6.
В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду від
17 травня 2004 року № 1 до Договору, якою з 1 травня 2004 року
ціна за 1000 м-3 газу без врахування вартості транспортування газу
територією України та тарифу на постачання газу разом з податком
на додану вартість становить 159 грн. (пункт 5.1 договору).
Додатковою угодою від 1 листопада 2004 року № 2 до Договору
пункт 2.1 викладено у новій редакції, відповідно до якої визначено
обсяг постачання газу в 2004 році -до 37 482, 049 тис.м-3.
З матеріалів справи вбачається, що позивач за період з січня
по грудень 2004 року передав відповідачеві природний газ в обсязі
36 462, 817 тис.м-3 на суму 5 977 928 грн. 56 коп., що
підтверджується актами прийому-передачі, а відповідач оплату
здійснив частково і його борг дорівнює 235 696 грн. 26 коп.
Після порушення провадження у справі відповідач сплатив в
рахунок погашення боргу 199 184 грн. 09 коп., що підтверджується
платіжним дорученням від 8 червня 2006 року № 550 і господарські
суди обгрунтовано стягнули суму основного боргу в розмірі 36 512
грн.17 коп. і припинили провадження у справі в частині сплаченої
суми.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
порушення зобов'язання є
підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим
кодексом, іншими законами або договором;
Господарські суди, проаналізувавши умови договору та
здійснені відповідачем на виконання його умов платежі, врахувавши,
що постачання газу здійснювалося винятково для потреб установ і
організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів,
дійшли висновку, що заборгованість у відповідача виникла у зв'язку
з відсутністю у користувачів газу коштів для його оплати і,
застосувавши до спірних правовідносин правило пункту 3 частини
першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, правомірно зменшили пеню до 2 232 грн. 98 грн.
За правилами статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання, грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення
суми збитків від інфляції господарський суд виходив з
недоцільності застосування індексу інфляції, який розраховується
на місяць, без врахування динаміки зменшення відповідачем суми
боргу, оскільки це, за висновками господарського суду, не
відповідає фактичним інфляційним втратам позивача у зв'язку з
простроченням оплати газу контрагентом.
Апеляційний господарський суд правомірно не погодився з таким
висновком місцевого господарського суду, оскільки відповідач
згідно з пунктом 6.1 Договору зобов'язаний був здійснити
остаточний розрахунок до 10 числа місяця, наступного за звітним і
з підстав порушення відповідачем грошового зобов'язання
апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення в
частині відмови стягнення 35 584 грн. 03 коп. індексу інфляції.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на
підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки апеляційного господарського суду відповідають цим
обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним
застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Постанову від 7 серпня 2006 року Київського апеляційного
господарського суду від у справі № 12/137 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Чернігівгаз" без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій