Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Приватного підприємства "Максіко", м. Миколаїв

на

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р.

у справі

господарського суду Миколаївської області № 11/195-04

за позовом

Багатопрофільного кооперативу "Ю-СерВIС", м. Миколаїв

до

Приватного підприємства "Максіко"

про

витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача -Штогрин Ю.П., Юхман Ю.М.;

від відповідача -Решетніков В.М., Естеркін О.М.

УСТАНОВИВ:

У травні 2003р. Багатопрофільний кооператив "Ю-СерВIС" звернулися до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, якою просили повернути із незаконного володіння Приватного підприємства "Максіко", належне їм на праві колективної власності майно: торгівельний павільйон з літнім майданчиком загальною площею 72,5кв.м., розташоване у м. Миколаєві, вул. Радянська,13. Позовні вимоги обгрунтовували тим, що згідно договору купівлі -продажу від 02.01.2003р., зареєстрованого на універсальній товарній біржі "РIКо -Альянс" за №4-9, позивач придбав у відповідача зазначене майно, що було передано йому згідно акту приймання-передачі від 02.01.2003р. Проте, 17.04.2003р. відповідач, самовільно захопивши приміщення павільйону та прилеглого до нього майданчика, використовує його у власних цілях.

Відповідач проти позову заперечував та зазначав, що такий договір купівлі-продажу з позивачем не укладався. Договір, на який посилається позивач, було укладено Бойченком Iваном Iвановичем., який незаконно заволодівши печаткою ПП "Максіко" призначив себе директором підприємства (контракт з директором від 11.07.2002р.) і діяв від його імені.

20.06.2006р. рішенням господарського суду Миколаївської області, залишеним без змін 05.09.2006р. постановою Одеського апеляційного господарського суду, позов задоволено, зобов'язано ПП "Максіко" повернути Багатопрофільному кооперативу "Ю-СерВIС" торгівельний павільйон з літнім майданчиком загальною площею 72,5кв.м., розташований у м. Миколаєві по вул. Радянській,13. який належить Багатопрофільному кооперативу "Ю-СерВIС" згідно договору купівлі-продажу № 4-9 від 02.01.2003р. Рішення мотивовані обгрунтованістю позовних вимог, посилаючись на контракт з директором від 11.07.2002р. відповідно до якого, власник ПП "Максіко" Бойченко А.Г. призначив на посаду "директора" підприємства Бойченка I.I., який мав право діяти від імені підприємства без довіреності. Згідно висновку №117/02 від 06.02.2004р. додаткової судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи №2-1576/03 підпис від імені Бойченко А.Г. у графі "наймач" контракту з директором від 11.07.2002р. виконано самим Бойченко А.Г.

У касаційній скарзі ПП "Максіко" просили рішення та постанову скасувати, а справу направити господарському суду Миколаївської області для нового розгляду, посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями не повно встановлені фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Запереченнями на касаційну скаргу Багатопрофільний кооператив "Ю-СерВIС" просили оскаржувані рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обгрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів визнає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 № 11 (v0011700-76) обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки судами обох інстанцій не було належним чином досліджено та оцінено висновки експертизи № 4073/02 від 28.11.2003р. та додаткової експертизи №117/02 від 06.02.2004р. по матеріалам цивільної справи №2-1576/03 за умови їх суперечності та з урахуванням тверджень ПП "Максіко" про те, що предметом експертного дослідження основної та додаткової експертизи були різні примірники контракту з директором.

Також, судами, з урахуванням ст.697 Цивільного кодексу України (435-15) , не взято до уваги та не перевірено твердження ПП "Максіко", що оплата товару, придбаного за договором №4-9, Багатопрофільним кооперативом "Ю-СерВIС" не здійснювалась. Залишились не перевіреними обставини пов'язані з фактичною передачею спірного майна, причини і спосіб його переходу з володіння позивача з урахуванням тверджень відповідача, що спірне майно з його володіння не вибувало і намірів його передавати не мали через незаконність договору купівлі-продажу № 4-9.

За таких обставин, судові рішення не може бути визнано законними і обгрунтованими та підлягать скасуванню з направленням справи для нового розгляду, оскільки причини, що призвели до їх ухвалення не можливо усунути в процесі касаційного перегляду.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Максіко" задоволити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.09.2006р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2006р. у справі №11/195-04 скасувати, а справу передати господарському суду Миколаївської області для нового розгляду.