ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 9/21
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій
В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" нафтогазовидобувного
управління "Надвірнанафтогаз" на рішення від 28 квітня 2006 року
господарського суду Iвано-Франківської області та постанову від 16
серпня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду у
справі № 9/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Iнтекс" до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз" про стягнення
45 524 грн.84 коп.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Iнтекс" звернулося до господарського суду Iвано-Франківської
області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз" про стягнення
45 524 грн. 84 коп. заборгованості з підстав невиконання
зобов'язання, яке виникло з договору від 5 січня 2003 року № 5-р.
Рішенням від 28 квітня 2006 року господарського суду
Iвано-Франківської області (суддя О. Фанда), залишеного без змін
постановою від 16 серпня 2006 року Львівського апеляційного
господарського суду, позов задоволено частково: стягнуто 42 200
грн. основного боргу та 104 грн. 05 коп. річних, здійснено
розподіл судових витрат; в решті позову відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
нафтогазовидобувного управління "Надвірнанафтогаз"" просить судові
рішення скасувати з підстав неправильного застосування судом
статей 43 і 49 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
та направити справу на новий розгляд.
Сторони були належним чином повідомлені про час і місце
судового засідання, проте їх представники в судове засідання не
з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 5 січня 2003 року
сторони уклали договір № 5-р (далі-Договір), відповідно до умов
якого позивач зобов'язався виконати роботи по обробці зони
свердловин на родовищах замовника, а відповідач, зокрема, сплатити
їх вартість, яка по кожній свердловині дорівнює 9 200 грн.
Сторони визначили, що оплата виконаних робіт здійснюється
після підписання протоколів про отримання позитивних результатів
виконаних робіт по кожній свердловині і відповідний протокол був
підписаний 14 грудня 2005 року.
Отже, позивач свої зобов'язання за договором виконав, про що
свідчать акти від 10 лютого, від 31 квітня, від 20 травня і 1
вересня 2003 року виконаних робіт, які підписані контрагентами, а
відповідач зобов'язання в частині оплати робіт виконав неналежним
чином і за цих обставин господарські суди, застосувавши до спірних
відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, обгрунтовано задовольнили позов в частині стягнення 42
200 грн.
За правилами статті 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Визначаючи розмір річних, господарські суди виходили з дати
підписання протоколу про результати робіт, як це й передбачено
пунктом 5.1 Договору.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав суду доказів,
які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної
відповідальності.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній
інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи
фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на
підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення від 28 квітня 2006 року господарського суду
Iвано-Франківської області та постанову від 16 серпня 2006 року
Львівського апеляційного господарського суду у справі № 9/21
залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства "Укрнафта" нафтогазовидобувного управління
"Надвірнанафтогаз" без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
I. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій