ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ 
 
                        П О С Т А Н О В А 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
 05.12.2006                                          Справа N 6/54 
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах 
              Верховного Суду України від 08.02.2007 
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду) 
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів: 
Муравйова О.В. - головуючого, Полянського А.Г., Коробенко Г.П. 
     за участю представників: 
     позивача - не з'явились (про час та місце судового  засідання 
повідомлені належним чином) 
     відповідача - Сагін М.В., дов. у справі 
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 
Відкритого  акціонерного  товариства  "Єнакієвський  металургійний 
завод" 
     на постанову Донецького апеляційного господарського суду 
     від 24.07.2006 року 
     у справі N 6/54 господарського суду Донецької області 
     за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" 
     до 
     - Відкритого     акціонерного     товариства    "Єнакієвський 
металургійний завод" 
     про стягнення 170 985,62 грн. 
     В С Т А Н О В И В: 
 
     Розпорядженням Заступника Голови Вищого  господарського  суду 
України від 30.11.2006 року справу N 6/54,  призначену до слухання 
на 05.12.2006 року,  передано судді Муравйову О.В. як доповідачу у 
даній справі. 
 
     Розпорядженням Заступника  Голови  Вищого господарського суду 
України  від  04.12.2006  року  у  зв'язку  з  перебуванням  судді 
Фролової Г.М.  на лікарняному, для перегляду у касаційному порядку 
справи N 6/54,  утворено колегію суддів  у  складі:  головуючий  - 
Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Коробенко Г.П. 
 
     У лютому 2006 року Державне підприємство "Донецька залізниця" 
звернулося до господарського суду  Донецької  області  з  позовною 
заявою   до   Відкритого   акціонерного  товариства  "Єнакієвський 
металургійний  завод"  про  стягнення  з  відповідача  на  користь 
позивача  плати за зберігання вантажу,  нараховану за час затримки 
вагонів на коліях залізниці у сумі 170 985,62 грн. 
 
     Позовні вимоги обґрунтовані тим,  що за вагони,  які надійшли 
на адресу відповідача,  повинна нараховуватися плата за зберігання 
вантажу згідно   з   статтею   46   Статуту   залізниць    України 
( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,  пунктом  8  розділу  7  Правил зберігання вантажів 
( z0866-00 ) (z0866-00)
         та підпунктом 2.1 пункту 2 Тарифного керівництва N  1 
( z0828-99 ) (z0828-99)
        .  Крім того,  позивач зазначає,  що відповідачу були 
виставлені рахунки, які він залишив без сплати. 
 
     Рішенням господарського   суду    Донецької    області    від 
23.05.2006 року   (суддя:   Татенко   В.М.),   по  справі  N  6/54 
господарського  суду  Донецької  області,  у  задоволенні   позову 
відмовлено. 
 
     Обґрунтовуючи судове рішення,  господарський суд з посиланням 
на частину  2  статті  19  Конституції  України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        , 
статтю 3 Закону України "Про залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
        , 
пункт "а"  статті  5  Статуту  залізниць  України  ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        , 
зазначає  про  те,  що  жодна  з норм Статуту залізниць України не 
надає права залізниці нараховувати та стягувати збір за зберігання 
вантажів у вагонах, затриманих на підходах до станції призначення. 
Крім того,  суд зазначає,  що позивач не довів, що спірні вагони з 
вантажем  були  затримані  та  простоювали  на підходах до станції 
призначення саме з вини відповідача,  доказів  зайнятості  фронтів 
вивантаження відповідача,  внаслідок чого вагони були затримані на 
підходах до станції призначення, позивач не надав. 
 
     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від 
24.07.2006 року (судді:  Гуреєва Ю.М.  - головуючий, Колядко Т.М., 
Скакун О.А.)  по  справі  N  6/54  господарського  суду  Донецької 
області,   рішення   господарського  суду  Донецької  області  від 
23.05.2006 року скасовано.  Позовні вимоги Державного підприємства 
"Донецька   залізниця"   до   Відкритого  акціонерного  товариства 
"Єнакієвський металургійний завод" про стягнення 170  985,62  грн. 
задоволено.   Стягнуто   з   Відкритого   акціонерного  товариства 
"Єнакієвський   металургійний   завод"   на   користь   Державного 
підприємства  "Донецька  залізниця"  плату  за зберігання вантажу, 
нараховану за час затримки вагонів  на  коліях  залізниці  у  сумі 
170 985,62  грн.,  витрати  по  сплаті державного мита при поданні 
позовної   заяви   у   сумі   1   709,85    грн.,    витрати    на 
інформаційно-технічне забезпечення   судового   процесу   у   сумі 
118,00 грн.  Стягнуто   з   Відкритого   акціонерного   товариства 
"Єнакієвський   металургійний   завод"   на   користь   Державного 
підприємства "Донецька залізниця"  витрати  по  сплаті  державного 
мита при поданні апеляційної скарги у сумі 854,93 грн. 
 
     Обґрунтовуючи постанову  суду,  апеляційний господарський суд 
зазначає про те,  що у березні 2005 року вагони  з  вантажем,  які 
надійшли  на  адресу  відповідача  призначенням ст.  Єнакієве були 
затримані на підходах до ст.  Єнакієве на  ст.ст.  Красний  Лиман, 
Микитівка,  Вуглегірськ,  Щебінка, Іловайськ з причин не прийняття 
їх одержувачем (відповідачем по справі) через  зайнятість  фронтів 
вивантаження і, відповідно, позовні вимоги Державного підприємства 
"Донецька залізниця" є обґрунтованими і підлягають задоволенню. 
 
     Не погоджуючись з постановою,  Відкрите акціонерне товариство 
"Єнакієвський    металургійний   завод"   звернулося   до   Вищого 
господарського суду України  з  касаційною  скаргою  на  постанову 
Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2006 року по 
справі N  6/54  господарського  суду  Донецької  області,  в  якій 
просить  постанову  у  справі скасувати,  а рішення господарського 
суду Донецької області  від  23.05.2006  року  по  справі  N  6/54 
господарського суду Донецької області залишити без змін, мотивуючи 
касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і 
процесуального права,  а саме:  статей 4,  34,  105 Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  статей 5, 129 Статуту 
залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
        .  Зокрема, заявник зазначає про те, 
що є необґрунтованим висновок апеляційного господарського суду про 
те,  що  з  наданих  відомостей  плати за користування вагонами за 
спірний період вбачається,  що спірні  вагони  були  затримані  на 
підходах  до  станції  призначення  з  причини  зайнятості фронтів 
вивантаження. 
 
     Позивач надав відзив на касаційну  скаргу,  в  якому  просить 
касаційну  скаргу  залишити  без задоволення,  постанову без змін, 
посилаючись на обґрунтованість її прийняття. 
 
     Заслухавши доповідь судді-доповідача,  пояснення представника 
відповідача,  присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні 
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин 
справи  та  повноти  їх  встановлення в постанові,  колегія суддів 
вважає,  що касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких 
підстав. 
 
     Згідно статті   108   Господарського  процесуального  кодексу 
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України переглядає  за 
касаційною  скаргою  (поданням)  рішення  місцевого господарського 
суду та постанови апеляційного господарського суду. 
 
     Відповідно до    вимог    статті     111-7     Господарського 
процесуального   кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          переглядаючи  у 
касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна   інстанція   на 
підставі   встановлених   фактичних   обставин   справи  перевіряє 
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм 
матеріального і процесуального права. 
 
     Як встановлено  господарськими  судами  першої та апеляційної 
інстанції,  07.08.2000  між  Державним   підприємством   "Донецька 
залізниця"  та  Відкритим  акціонерним  товариством  "Єнакієвський 
металургійний завод" був укладений  договір  N  7/139/2001538  про 
експлуатацію  під'їзної  колії  Відкритим  акціонерним товариством 
"Єнаієвський металургійний завод" при станції  Єнакієве  Донецької 
залізниці,  яким  сторони  передбачили,  зокрема,  що вагони,  які 
здаються на під'їзну колію,  подаються локомотивом дороги на колії 
NN 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16 станції Єнакієве. 
 
     Господарськими судами   також   встановлено,   що  у  березні 
2005 року вагони  з  вантажем,  які  йшли  на  адресу  відповідача 
призначенням  станція  Єнакієве,  були  затримані  на  підходах до 
станції   Єнакієве   на   станціях   Красний   лиман,   Микитівка, 
Вуглегірськ,   Щебінка,   Іловайськ   з   причин   неприйняття  їх 
одержувачем (відповідачем  по  справі)  через  зайнятість  фронтів 
вивантаження. 
 
     За накопичувальними  картками та актами про затримку вагонів, 
позивачем було нараховано збір за зберігання вантажу у  вагонах  у 
сумі 170985,62 грн. 
 
     Статтею 3   Закону   України   "Про   залізничний  транспорт" 
( 273/96-ВР  ) (273/96-ВР)
          визначено,  що   законодавство   про   залізничний 
транспорт  загального  користування  складається  з Закону України 
"Про транспорт" ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
        ,  цього  Закону,  Статуту  залізниць 
України  ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,  який  затверджується Кабінетом Міністрів 
України,  та  інших  актів   законодавства   України.   Нормативні 
документи,  що визначають порядок і умови перевезень, користування 
засобами залізничного транспорту загального користування,  безпеки 
руху,  охорони праці,  забезпечення громадського порядку, перетину 
залізничних  колій  іншими  видами  транспорту  і   комунікаціями, 
пожежної  безпеки,  санітарні  норми  та  правила  на залізничному 
транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних  і  фізичних 
осіб на території України. 
 
     Згідно з   вимогами   статті  46  Статуту  залізниць  України 
( 457-98-п ) (457-98-п)
         одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі  станції 
вантаж,  що  надійшов на його адресу.  Терміни вивезення і порядок 
зберігання вантажів установлюються Правилами  зберігання  вантажів 
( z0866-00 ) (z0866-00)
        . 
 
     Вантажі, що  прибули,  зберігаються  на  станції  безкоштовно 
протягом  доби.  Цей  термін  обчислюється  з  24-ої  години  дати 
вивантаження вантажу   (контейнера)   засобами   залізниці  або  з 
24-ої години  дати  подачі  вагонів  під   вивантаження   засобами 
одержувача. 
 
     За зберігання вантажу  на  станції  понад  зазначений  термін 
справляється плата, встановлена тарифом. 
 
     Термін граничного  зберігання   вантажів   і   вивезення   їх 
вантажовласниками   зі   станції  встановлений  пунктом  2  Правил 
зберігання   вантажів   ( z0866-00   ) (z0866-00)
        ,   затверджених   наказом 
Міністерства транспорту   України   N   644   ( z0861-00  ) (z0861-00)
          від 
21.11.2000 року. 
 
     Відповідно до пунктів 4,  5, 6 цих Правил ( z0866-00 ) (z0866-00)
         термін 
граничного  зберігання починається з моменту вивантаження засобами 
залізниці або з моменту подачі вагона  під  вивантаження  засобами 
одержувача. 
 
     Якщо одержувач   не   вивіз   вантаж   з   місця   загального 
користування у терміни,  встановлені статтею 46 Статуту  залізниць 
( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,  з  нього  стягується  плата за зберігання вантажу, 
встановлена тарифом. 
 
     Пунктом 8 Правил зберігання вантажів (статті 12,  46 Статуту) 
( z0866-00  ) (z0866-00)
        ,  передбачено,  що  збір  за  зберігання вантажів у 
вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини  одержувача  після 
закінчення  терміну  безоплатного зберігання сплачується незалежно 
від місця затримки (на станції призначення та на підходах до  неї, 
на прикордонних, припортових станціях тощо). 
 
     Таким чином,  Донецький  апеляційний господарський суд дійшов 
до правильного висновку про  задоволення  позову  та  стягнення  з 
відповідача плати за зберігання вантажів у вагонах, що простоювали 
понаднормативно на  підходах  до  станції   призначення   у   сумі 
267084 грн. 
 
     Відповідно до   статей  111-7  Господарського  процесуального 
кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  не  має  права 
встановлювати   або  вважати  доведеними  обставини,  що  не  були 
встановлені  у  рішенні  або  постанові  господарського  суду   чи 
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого 
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази 
або додатково перевіряти докази. 
 
     З огляду   на  викладене,  Вищий  господарський  суд  України 
зазначає,  що  фактичні  обставини  справи  встановлено  Донецьким 
апеляційним  господарським  судом на основі повного і об'єктивного 
дослідження поданих доказів,  висновки відповідають цим обставинам 
і  їм  надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням 
норм матеріального і процесуального  права,  а  доводи  касаційної 
скарги    визнаються   непереконливим,   оскільки   зводяться   до 
необхідності додаткової перевірки касаційною інстанцією доказів  у 
справі,   що   суперечить   вимогам  статті  111-7  Господарського 
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . 
 
     Керуючись статтями   108,   111-5,   111-7,   111-9,   111-11 
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий 
господарський суд України П О С Т А Н О В И В: 
 
     Касаційну скаргу    Відкритого    акціонерного     товариства 
"Єнакієвський металургійний завод" залишити без задоволення. 
 
     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від 
24.07.2006 року по справі N  6/54  господарського  суду  Донецької 
області залишити без змін. 
 
 Головуючий суддя                                       О.Муравйов 
 
 Судді                                                А.Полянський 
                                                       Г.Коробенко