ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2006 р.
№ 4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
Судді
Полянський А. Г.
Коробенко Г. П.
розглянувши
касаційну скаргу
Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер
ГмбХ (IСМ)"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2006
року
по справі
№ 4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
Господарського суду Львівської
області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий
інститут" Дрогобицької філії ВАТ "Український нафтогазовий
інститут"
До
Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер
ГмбХ (IСМ)"
Про
стягнення 44467,33 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
не з'явився
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2006
року касаційна скарга Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл
Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" була прийнята до провадження, її
розгляд призначений на 11 год. 00 хв. 05.12.2006 року.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 04.12.2006р. у зв'язку з перебуванням судді Фролової
Г.М. на лікарняному, для розгляду справи № 4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
створена колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В.
(головуючий), Полянський А.Г., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про
дату, час та місце судового засідання повідомлені заздалегідь
належним чином. Оскільки ухвалою Вищого господарського суду
України від 14.11.2006р. про прийняття касаційної скарги до
розгляду явка представників сторін обов'язковою не визнавалася,
додаткові документи від сторін не витребовувалися, з врахуванням
особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції,
передбачених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду
справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Більш того, 01.12.2006 року через відділ документального
забезпечення Вищого господарського суду України від Відкритого
акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут"
Дрогобицької філії ВАТ "Український нафтогазовий інститут"
надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника
Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий
інститут" Дрогобицької філії ВАТ "Український нафтогазовий
інститут".
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
позивач Відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий
інститут" Дрогобицької філії ВАТ "Український нафтогазовий
інститут" звернулось до Господарського суду Львівської області, з
урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від
06.06.2006 року №04/01-109, з позовом до відповідача
Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ
(IСМ)" про стягнення 44467,33 грн. боргу (в тому числі пені, 3%
річних та інфляційних витрат).
Рішенням Господарського суду Львівської області від
13.06.2006 року (суддя Петрик I.Й.), позовні вимоги задоволені
повністю: стягнуто з Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл
Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" на користь Відкритого акціонерного
товариства "Український нафтогазовий інститут" Дрогобицької філії
Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий
інститут" - 34474, 00 грн. основного боргу, 5776, 84 грн. - пені;
5411, 56 грн. інфляційних нарахувань, 1899, 57 грн. - 3% річних,
634, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.10.2006 року (головуючий суддя Юркевич М.В., судді Городечна
М.I., Кузь В.Л.), апеляційна скарга Українсько-німецького СП ТОВ
"Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" задоволена частково.
Рішення господарського суду Львівської області від 13.06.2006 року
по справі №4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
скасовано в частині стягнення
пені в розмірі 5776, 84 грн., в цій частині прийнято нове рішення:
позов задовольнити частково в частині стягнення пені в розмірі
4076, 15 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишено без
змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями першої та
апеляційної інстанцій, Українсько-німецьке СП ТОВ "Iнтернешнл
Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного
господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення про
відмову позивачу в позові повністю.
В своїй касаційній скарзі Українсько-німецьке СП ТОВ
"Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" вважає, що судами
першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми
матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство
"Український нафтогазовий інститут" Дрогобицької філії ВАТ
"Український нафтогазовий інститут" повністю заперечує підстави
скасування судового рішення апеляційної інстанції та просить
касаційну скаргу Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл Каттер
Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" залишити без задоволення, а постанову
Львівського апеляційного господарського суду -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
неї, заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами, 03.12.2003 року між сторонами по справі укладено договір
на розробку науково-технічної продукції № 180Д/3, згідно умов
якого позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати
проектно-пошукові роботи, а саме: перевлаштування існуючих
приміщень під виробництво великогабаритного шарошкового
інструменту СП "IСМ"(добудова незавершеного будівництва)
площадкові споруди та мережі, а відповідач (замовник) - оплатити
надані послуги згідно з календарним планом. Договірна ціна на
науково-технічну продукцію погоджена Додатком № 1 до договору від
03.12.2003 року.
Згідно п. 1.З. договору зміст і терміни виконання основних
етапів робіт визначається календарним планом, який є невід'ємною
частиною даного договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що при завершені робіт
позивач подає відповідачу комплект науково-технічної документації,
визначеної технічним завданням та акт здачі-приймання
науково-технічної продукції. Відповідач протягом 10 днів з дня
одержання акту здачі-приймання та звітних документів зобов'язаний
направити позивачу підписаний акт або вмотивовану відмову від
прийняття роботи. Згідно п. 3.4 даного договору відповідач
зобов'язаний оплатити надані послуги на протязі 10 днів після
підписання акту здачі-приймання науково-технічної продукції.
Як вірно встановлено господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій, на виконання умов договору № 180Д/3 від
03.12.2003 року позивачем та відповідачем підписано два акта
здачі-приймання науково-технічної продукції: № 79 від 25.10.2004
року на загальну суму 24 910,80 грн. та № 21 від 05.04.2005 року
на загальну суму 20 338,80 грн.
Станом на 20.04.2006 року заборгованість відповідача перед
позивачем, згідно акта звірки взаєморозрахунків, склала 34474, 00
грн. (а.с. 43).
Згідно ст. 626 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
договором є домовленість
двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків, а відповідно до ст. 6 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з першою та апеляційною інстанціями в тому, що
сторони при укладенні договору № 180Д/3 від 03.12.2003 року дійшли
згоди щодо всіх його істотних умов та взяли на себе обов'язок щодо
їх належного виконання. Відповідно до ст. 526 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно до ст. 610 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
порушенням
зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,
визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 216 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, учасники господарських
відносин несуть господарсько-правову відповідальність за
правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до
правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку,
передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав
і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому
числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин,
завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у
сфері господарювання.
Доказів повного виконання відповідачем своїх грошових
зобов'язань за договором №180Д/3 від 03.12.2003 року, як вірно
встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій,
матеріали справи № 4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
не містять, а тому,
висновок місцевого господарського суду про необхідність в даному
випадку стягнення з Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл
Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" суми основного боргу в розмірі
34474, 00 грн., згідно акту звірки взаєморозрахунків від
20.04.2006 року, визнається касаційною інстанцією цілком
правомірним.
Господарсько-правова відповідальність, як вірно зазначено в
постанові апеляційного господарського суду, базується на
принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на
відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це
в договорі. Крім того, сплата штрафних санкцій за порушення
зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють
правопорушника від виконання своїх зобов'язань.
В силу ст. 258 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позовна давність в один
рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки
(штрафу, пені).
Згідно ст. 230 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
штрафними санкціями у
цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової
суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин
зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення
господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання
господарського зобов'язання. В силу ст. 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення
може заявити учасник господарських відносин, права чи законні
інтереси якого порушено.
Пунктом 6 статті 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
встановлено, що
нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання
зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором,
припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало
бути виконано.
Саме з огляду на положення статті 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
позивач в останньому судовому засіданні апеляційного
господарського суду надав новий розрахунок пені за невиконання
грошових зобов'язань з 09.09.2005 року по 10.03.2006 року, що
складає суму 4 076,15 грн. - за шість місяців, як того вимагає
зазначена стаття.
Таким чином, факт скасування Львівським апеляційним
господарським судом рішення Господарського суду Львівської області
в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5776,84 грн.,
колегією суддів Вищого господарського суду України, з огляду на
викладене вище, визнається цілком правомірним.
Враховуючи, що нарахована позивачем сума пені в розмірі
4076,15 грн. (розрахунок а.с. 89), нарахована ним з урахуванням
положень статті 232 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, колегія суддів Вищого
господарського суду України погоджується з апеляційною інстанцією
в тому, що вказана сума пені має бути стягнута з відповідача.
Крім того, апеляційний господарський суд, на думку касаційної
інстанції, з урахуванням положень ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
цілком вірно визнав обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення
з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 5411,56 грн. та
1899,57 грн. -3% річних.
Що стосується інших доводів, викладених Українсько-німецьким
СП ТОВ "Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" в касаційній
скарзі, то вони зводяться до переоцінки встановлених судами першої
та апеляційної інстанцій обставин справи. Тому колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що оскільки
встановлення фактичних обставин справи не входить до компетенції
суду касаційної інстанції, доводи заявника касаційної скарги щодо
переоцінки наявних у справі доказів колегією суддів Вищого
господарського суду України відхиляються.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування постанови Львівського
апеляційного господарського суду від 17.10.2006 року в даному
випадку не існує, а тому касаційна скарга Українсько-німецького СП
ТОВ "Iнтернешнл Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Українсько-німецького СП ТОВ "Iнтернешнл
Каттер Манюфекчерер ГмбХ (IСМ)" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.10.2006 року по справі № 4/712-5/75 ( rs206007 ) (rs206007)
залишити без
змін.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський
Г. П. Коробенко