Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. -головуючого

Полянського А.Г.

Коробенко Г.П.

за участю представників:

позивача

Аркатова В.В., дов. від 15.06.2006 року

відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третьої особи

Сироїжко В.В., в.о. директора

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

від

16.06.2006 року

у справі

№ 2-26/6874-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом

Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим

до

- Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

- Добровільного пожежного товариства України

- Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Кримське республіканське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України

про

визнання недійсним рішення, свідоцтва про право власності, визнання права власності та зобов'язання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 30.11.2006 року справу №2-26/6874-2006, призначену до слухання на 05.12.2006 року, передано судді Муравйову О.В. як доповідачу у даній справі.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.12.2006 року у зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному, для перегляду у касаційному порядку справи №2-26/6874-2006, утворено колегію суддів у складі: головуючий -Муравйов О.В., судді -Полянський А.Г., Коробенко Г.П.

У березні 2006 року Організація Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Добровільного пожежного товариства України, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кримське республіканське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 567 від 12.04.2002 року, визнання таким, що втратило чинність, свідоцтва про право власності Добровільного пожежного товариства України (у господарському віданні Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України) на не житлові приміщення загальною площею 1 384, 0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, видане виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 23.04.2002 року, визнання за Організацією Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим права власності на не житлові приміщення загальною площею 1 384, 0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, спонукання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності Організації Добровільного пожежного товариства України на нежитлові приміщення загальною площею 1 384, 0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 567 від 12.04.2002 року не відповідає вимогам пункту 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно та винесено виконавчим комітетом з перевищенням свої компетенції, порушує законні права позивача на спірні приміщення, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним. Крім того, позивач зазначає, що Кримському республіканському спеціалізованому ремонтно-будівельному підприємству протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України була відведена земельна діялнка під будівництво спірних нежитлових приміщень, воно безпосередньо створило та тривалий час використовувало їх з метою реалізації своїх цілей та статутних завдань, має правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а тому вказані вище обставини є підставою для визнання права власності на спірні приміщення саме за позивачем.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року (суддя: Проніна О.Л.) по справі № 2-26/6874-2006 позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 567 від 12.04.2002 року "Про оформлення права колективної власності на не житлові приміщення по вул. Субхі, 7 на ім'я Добровільного пожежного товариства України". Визнано за Організацією Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим право власності на не житлові приміщення, які розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, що складаються з літери А -адміністративне, літери Б -виробниче, літери В -гараж, літери Г -прохідна, літери Д, Е, И -склади, загальною площею 1 384, 0 м-2, зобов'язано Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності Організації Добровільного пожежного товариства України на не житлові приміщення, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, що складаються з літери А -адміністративне, літери Б -виробниче, літери В -гараж, літери Г -прохідна, літери Д, Е, И -склади, загальною площею 1 384, 0 м-2. Стягнуто з Добровільного пожежного товариства України на користь Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим 85, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження по справі припинити в частині визнання таким, що втратило чинність, свідоцтва про право власності Добровільного пожежного товариства України (у господарському віданні Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України) на не житлові приміщення загальною площею 1 384,0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, видане виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 23.04.2002 року.

Мотивуючи судове рішення, господарський суд зазначає про те, що Організація Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим, як організація утворена Добровільним пожежним товариством України, є правонаступником Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельне підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, якому були передані спірні будівлі, а позивач у дані справі є належним набувачем спірного майна. Крім того, суд зазначає, що з визнанням недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопорльської міської ради свідоцтво про право власності втрачає силу, а вимоги позивача не підлягають розгляду, оскільки свідоцтво не є актом у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 року (судді: Прокопанич Г.К. -головуючий, Плута В.М., Борисової Ю.В.) рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року по справі № 2-26/6874-2006 скасовано, у позові відмовлено. Стягнуто з Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим на користь Добровільного пожежного товариства України 42, 50 грн. державного мита.

Мотивуючи постанову суду, апеляційний господарський суд зокрема зазначає про те, що висновок суду першої інстанції про безумовне правонаступництво позивача і, як наслідок, визнання за ним права власності на спірне майно, яке перебувало в оперативному управлінні ліквідованої особи є хибним. Суд також зазначає про те, що недостатньо досліджені матеріали справи стосовно перебування на балансі оспорюваних приміщень та несення експлуатаційних витрат на їх утримання.

Не погоджуючиcь з рішенням суду, Організація Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 року по справі № 2-26/6874-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року по справі № 2-26/6874-2006 залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , статті 328 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 28 Закону України "Про власність" (697-12) . Зокрема, заявник зазначає про те, що факт правонаступництва між позивачем по справі та всіма його правопопередниками, у тому числі і Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельне підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України, безпосередньо вбачається з матеріалів справи, а тому не потребує додаткового доказування.

Відповідач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Організація Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Добровільного пожежного товариства України, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кримське республіканське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 567 від 12.04.2002 року, визнання таким, що втратило чинність, свідоцтва про право власності Добровільного пожежного товариства України (у господарському віданні Кримського республіканського спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства протипожежних робіт Добровільного пожежного товариства України) на не житлові приміщення загальною площею 1 384,0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, видане виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 23.04.2002 року, визнання за Організацією Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим права власності на не житлові приміщення загальною площею 1 384,0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі, спонукання Сімферопольського міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації провести державну реєстрацію права власності Організації Добровільного пожежного товариства України на не житлові приміщення загальною площею 1 384,0 м-2, розташовані по вул. Субхі, 7 в м. Сімферополі.

Тобто, позивачем в порядку статті 58 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) було об'єднано кілька позовних вимог.

Виходячи з положень пункту 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-IV (2953-15) , який набрав чинності 01.11.2005 року, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

З огляду на приписи Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , виходячи з положень пункту 1 статті 3 якого справа про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Правила об'єднання кількох позовних вимог в одній позовній заяві встановлено в статтею 58 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . За змістом даної норми в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Вирішуючи спір, господарські суди не перевірили дотримання правил об'єднання позовних вимог та не врахували тієї обставини, що на час звернення Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим до господарського суду Автономної Республіки Крим набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) (з 01.09.2005 року), яким змінена підвідомчість деяких категорій спорів. Згідно приписів частини 3 статті 21 вказаного Кодексу не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведене не було враховано господарськими судами першої та апеляційної інстанції, що призвело до порушення норм процесуального законодавства, а тому, враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7, пунктом 3 частини 1 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Організації Добровільного пожежного товариства України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.06.2006 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.04.2006 року по справі № 2- 26/6874-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.

Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.