ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2006 р.
№ 44/78пн
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача
Йора Т.П. довіреність № 19-09/15
від 15.02.06
відповідача
третьої особи
Олександрова Н.П. довіреність № 08/25 від 01.09.2006
не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк
України"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.06
у справі
господарського суду
№ 44/78пн
Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк
України"
до
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача
Відкритого акціонерного товариства "Старокраматорський
машинобудівний завод"
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
про
визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів
акціонерів
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк
України" (далі -Банк) звернулося до господарського суду Донецької
області з позовом до Відкритого акціонерного товариства
"Старокраматорський машинобудівний завод" (далі -Завод) про
визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів
акціонерів заводу від 27.12.2005 щодо випуску облігацій та
затвердження Меморандуму про випуск облігацій. В обгрунтування
позовних вимог банк посилався на порушення його корпоративних прав
та порушеннях статей 10 та 43 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
і пунктів 7.2.5-7.2.6 Статуту Товариства,
допущених в процедурі прийняття рішення, що виразилися у ненаданні
можливості Банкові ознайомитися з документами, пов'язаними з
порядком денним загальних зборів акціонерів Заводу, які
проводилися 27.12.2005, наслідком чого стала неможливість надання
банком власних пропозицій та додаткових питань до порядку денного
зборів.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2006
до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог, залучено Державну комісію з цінних паперів та
фондового ринку.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2006
(суддя Мєзєнцев Є.I), залишеним без змін постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 27.06.2006 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Стойки О.В., суддів: Діброви Г.I., Дзюби
О.М.), в позові відмовлено з підстав його необгрунтованості.
Зокрема, суди послалися на те, що на вищезгаданих зборах
представник позивача був, втім, відсоток голосів, якими володіє
банк настільки незначний (1,1861%), що навіть коли припустити, що
він голосував проти цього рішення, воно все рівно було б прийнято
абсолютною більшістю голосів.
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, позов
задовольнити. В обгрунтування касаційної скарги зроблено посилання
на те, що згідно виданої йому довіреності представник позивача на
загальних зборах мав право голосувати тільки "Проти". Також
скаржник посилається на те, що в повідомленні про проведення
загальних зборів не було вказано порядку ознайомлення з
матеріалами до загальних зборів, а за телефонами, які були
вказані, як довідкові, ніхто не відповідав.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Старокраматорський
машинобудівний завод" зазначив прохання постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 27.06.06 залишити без змін,
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний
ощадний банк України" залишити без задоволення.
В судове засідання двічі не з'явився представник Державної
комісії з цінних паперів та фондового ринку. Враховуючи, що про
час і місце розгляду справи Державна комісія з цінних паперів та
фондового ринку повідомлена належним чином, Вищий господарський
суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його
відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи застосування норм матеріального і
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, не
знаходить підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з
наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Банк є власником
500'000 акцій Заводу, що складає 1,1861% загального розміру
статутного фонду Заводу, який згідно пункту 4.3 Статуту Заводу
поділений на 42'155'320 простих іменних акцій вартістю 1,40 грн.
кожна, в цілому 59'017'448 грн.
Згідно пункту 7.2.5 Статуту відповідача, повідомлення про
проведення загальних зборів акціонерів Заводу публікується не
пізніше 45 днів до їх проведення правлінням заводу в офіційному
виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та в
місцевій пресі, а власники іменних акцій у той же строк
повідомляються рекомендованим листом або особисто.
Згідно повідомлення Заводу, надісланого 09.11.2005 та
отриманого позивачем 14.11.2005, голова правління Заводу повідомив
міноритарного володільця іменних акцій про проведення 27.12.2005
року позачергових загальних зборів Заводу, з порядком денним:
прийняття рішення про випуск облігацій, затвердження Меморандуму
про випуск облігацій. Крім того, повідомлення про проведення
загальних зборів акціонерів було оприлюднене в офіційному
друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та
фондового ринку - Віснику цінних паперів. 253-254 (1467) від
09.11.2005 та в місцевій пресі -газеті "Технополіс" № 45 (695)
10.11.2005.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного
висновку, що при публікації 9-10.11.2005 повідомлення про
проведення 27.12.2005 загальних зборів акціонерів, а також при
надіслані позивачу персонального повідомлення від 09.11.2005,
відповідач виконав вимоги частини 1 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, дотримавши правила способу
публікації повідомлення, передбачені пунктом 7.2.5 Статуту -
шляхом надіслання рекомендованою кореспонденцією та публікації в
пресі. Наразі, зміст цього повідомлення, відповідає вимогам
частини 1 статті 43 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
.
Місцевий господарський суд також зазначив, що позивач не
довів, що ним готувалися будь-які пропозиції до порядку денного
зборів акціонерів заводу від 27.12.2005, та що відсутність даних
про документи, пов'язаних з порядком денним, унеможливила подачу
Банком зазначених пропозицій. Господарський суд касаційної
інстанції погоджується з такою позицією господарських судів
попередніх інстанцій ще й тому, що відповідно до частини 2 статті
43 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, в
обов'язковому порядку підлягають включенню до порядку денного
загальних зборів лише ті пропозиції, що подані акціонерами, які
володіють не менш 10% голосів, а оскільки позивач є власником лише
1,1861% голосів, то справедливим є висновок, що будь-які
пропозиції Банку не могли бути беззаперечно включені до порядку
денного зборів від 27.12.05, що додатково підтверджує
недоведеність порушення відповідачем прав банку.
Судами також було встановлено, що згідно протоколу засідання
мандатної комісії загальних зборів акціонерів відповідача від
27.12.05, станом на 11 годину 27 грудня 2005 року зареєстровано 27
фізичних осіб-акціонерів (18'841'411 або 44,7% акцій) та 9
юридичних осіб (10'220'119 або 24,24% акцій), усього 68,94% від
загальної кількості існуючих акціонерів, загальні збори були
легітимними через наявність кворуму. Серед акціонерів також
зареєстровано й представника Банку Таравського О.М., повноваження
якого на участь у зборах визначені довіреністю № 19-09/104 від
22.12.2005. Згідно протоколу № 2 засідання рахункової комісії
загальних зборів акціонерів Заводу від 27.12.2005, по першому
питанню "Прийняття рішення про випуск облігацій" голоси акціонерів
розподілилися наступним чином: "ЗА" - 29'034'380 голосів, що
складає 99,91% учасників зборів; "ПРОТИ" - 27'150 голосів, що
складає 0,09% учасників зборів; "УТРИМАЛИСЬ" - 0. Згідно протоколу
№ 3 засідання рахункової комісії загальних зборів акціонерів
заводу від 27.12.2005, по другому питанню "Про затвердження
Меморандуму про випуск облігацій" "ЗА" було віддано 29'011'980
голосів, що складає 99,83% учасників зборів; "ПРОТИ" - 49'550
голосів, що складає 0,17% учасників зборів; "УТРИМАЛИСЬ" - 0.
Протокольних заперечень Банку проти прийняття зазначеного
рішення - не зафіксовано.
До того ж, кількість акцій міноритарного акціонера Банку
(1,8161%) у будь-якому разі не могла надати останньому можливості
істотно вплинути на результати голосування по поставлених на
загальних зборах 27.12.2005 питаннях. З наведених обставин суди
попередніх інстанцій зробили висновок, що позов не підлягає
задоволенню, оскільки позивач не довів порушення його
корпоративного права відповідачем.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з такою правовою позицією господарських судів
попередніх інстанцій з огляду на наступне. Заявлений позивачем
спосіб захисту цивільного права - визнання недійсним рішення
загальних зборів акціонерів відповідача від 27.12.2005 за своєю
правовою природою та значенням є способом захисту цивільного права
у вигляді визнання незаконним (недійсним) акту ненормативного
характеру, передбаченим статтею 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та
статтею 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та порушення прав та охоронюваних
законом інтересів позивача. Водночас, позивач не довів, що
прийняттям рішення відповідач порушив норми чинного законодавства
України, до того ж, відсутність у повідомленні про загальні збори
акціонерів Заводу інформації щодо порядку ознайомлення акціонерів
з документами, пов'язаними з порядком денним - прямо не пов'язано
з неможливістю надання Банком пропозицій до порядку денного зборів
у встановлений законом строк. Крім того, кількість акцій
міноритарного акціонера банку (1,8161%) у будь-якому разі не могла
надати останньому можливості істотно вплинути на результати
голосування по поставлених на загальних зборах 27.12.2005
питаннях.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не
можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому,
постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін,
так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин
справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Державний ощадний банк України" залишити без задоволення,
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
27.06.2006 у справі № 44/78пн залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
Судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан