ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2006 р.
№ 10/311 (16/270)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа
ОСОБА_1 ОСОБА_2. довіреність № НОМЕР_1 від 07.07.2004
відповідача суб'єкт підприємницької діяльності - фізична
особа ОСОБА_3 ОСОБА_4. довіреність № НОМЕР_2 від 08.11.2004
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
20.06.2006
у справі господарського суду
№ 16/270(10/311) Дніпропетровської області
за позовом
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
до
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3
про
усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням та
звільнення приміщення
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до
господарського суду Дніпропетровської області до суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3про усунення
перешкод у користуванні належним позивачу приміщенням та
зобов'язання відповідача звільнити приміщення. У зв'язку із
закінченням строку дії договору оренди та відмовою позивача від
його продовження (про що позивач повідомив відповідача
11.06.2004), позивач просив зобов'язати відповідача звільнити
належну на праві власності позивачу квартиру, що була об'єктом
оренди за договором від 01.07.2002.
Відповідач позов не визнав, вказав про те, що після
пролонгації дії договору оренди до 01.07.2004 позивач повідомив
його про припинення договору оренди 11.06.2004 з порушенням
встановленого умовами договору місячного строку щодо попередження
про відмову від договору оренди, тому договір оренди вважається
продовженим до 01.07.2005. Крім того, орендоване відповідачем
приміщення знаходиться у його користуванні також за умовами
договору про сумісну діяльність, укладеного між сторонами
17.11.2002.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
28.03.2006 (суддя Загинайко Т.В.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2006
(колегія у складі суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнеєва
О.С.) у задоволенні позову відмовлено. При цьому суди виходили з
того, що права ОСОБА_1 як суб'єкта підприємницької діяльності не
порушено, враховуючи, що договір оренди квартири № АДРЕСА_1 в м.
Кривому Розі від 01.07.2002 укладено ОСОБА_1 як фізичною особою.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями,
суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1
звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати,
прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на
порушення судом норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_3 зазначив прохання касаційну
скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 20.06.2006 залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи
в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування норм
матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного
судового акта, знаходить необхідним відмовити в задоволенні
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
Як встановлено судами, що розглядали справу, 01.07.2002 між
ОСОБА_1 як орендодавцем та суб'єктом підприємницької
діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 як орендарем було укладено
договір оренди квартири № АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі.
Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновком суду
першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходив з
того, що оскільки договір оренди від 01.07.2002 укладено
орендодавцем ОСОБА_1 як фізичною особою, невиконанням орендарем
зобов'язань за цим договором порушено права орендодавця, яким є
фізична особа.
Постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам
матеріального, процесуального права та обставинам справи, тому
Вищий господарський суд України не вбачає підстав для її
скасування.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 20.06.2006 у справі № 16/270(10/311) залишити без змін.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан