ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р.
№ 53/181-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
за участю представників сторін котрі позивача відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу на
ухвалу від
не з'явились повідомлені належним чином не з'явились
повідомлені належним чином Відділу примусового виконання рішень
державної виконавчої служби Харківської області господарського
суду Харківської області 18.07.2006 року
та на ухвалу
Харківського апеляційного господарського суду
від
11.08.2006 року
у справі господарського суду
№ 53/181-05 Харківської області
за позовом
Акціонерної компанії "Харківобленерго"
до
Управління міністерства внутрішніх справ України в
Харківський області, Дергачівський райвідділ
про
стягнення 20430,33грн.
Господарський суд Харківської області рішенням від
07.09.2005 року (Прохоров С.А.) стягнув з Дергачівського
райвідділу Управління міністерства внутрішніх справ України в
Харківський області на користь Акціонерної компанії
"Харківобленерго" 4122,42 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі
1199,65 грн., 15,83 грн. заборгованості з реактивної енергії
(КРЕ), 3,15 грн. ПДВ на КРЕ, 172,27 грн. пені, 204,30 грн.
державного
Доповідач Гоголь Т.Г.
мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне
забезпечення судового процесу. В частині стягнення 13366,54грн.
основної заборгованості за електричну енергію суд провадження
припинив на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
До господарського суду Харківської області Акціонерна
компанія "Харківобленерго" подала скаргу вх. № 133 від 18.05.2006
року на дії відділу примусового виконання рішень Державної
виконавчої служби Харківської області, в якій просила суд визнати
незаконними дії відділу примусового виконання рішень державної
виконавчої служби Харківської області з повернення без виконання
наказу господарського суду Харківської області від 19.09.2005 року
у справі № 53/181-05; визнати постанову відділу примусового
виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області
від 29.04.2006 року № 5/4 про повернення без виконання наказу
господарського суду Харківської області від 19.09.2005 року у
справі № 53/181-05; зобов'язати відділ примусового виконання
рішень державної виконавчої служби Харківської області відновити
виконавче провадження з примусового виконання рішення
господарського суду Харківської області від 07.09.2005 року у
справі № 53/181-05 та провести усі передбачені Законом України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавчі дії заради
своєчасного повного та неупередженого виконання зазначеного
рішення суду.
Господарський суд Харківської області ухвалою від 18.07.2006
року скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" задовольнив,
визнав незаконними дії відділу державної виконавчої служби
Харківського обласного управління юстиції з повернення без
виконання документів з примусового виконання рішення
господарського суду Харківської області від 07.09.2005 року у
справі № 53/181-05; визнав незаконною постанову відділу державної
виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції від
29.04.2006 року № 5/4 з повернення без виконання виконавчих
документів з примусового виконання рішення господарського суду
Харківської області від 07.09.2005 року у справі № 53/181-05;
зобов'язав відділ державної виконавчої служби Харківського
обласного управління юстиції відновити виконавче провадження з
примусового виконання рішення № 53/181-05 та провести усі
передбачені Законом України "Про Державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
виконавчі дії заради своєчасного, повного та
неупередженого виконання зазначеного рішення суду.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої
служби Харківської області звернувся з апеляційною скаргою до
Харківського апеляційного господарського суду в якій просив
скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від
18.07.2006 року. Одночасно скаржником було заявлено клопотання про
поновлення строку на подання апеляційної скарги, з посиланням на
те, що ухвалу господарського суду було отримано 26.07.2006 року.
Харківський апеляційний господарський суд ухвалою від
11.08.2006 року (судді Кравець Т.В., Iстоміна О.А., Твердохліб
А.Ф.) відмовив у задоволенні клопотання про відновлення
пропущеного строку на подання апеляційної скарги відділу
примусового виконання рішень Державної виконавчої служби
Харківської області, пославшись на те, що господарським судом
Харківської області повністю дотриманий порядок складання та
відправки документів, передбачений Господарським процесуальним
кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої
служби Харківської області звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду
Харківської області від 18.07.2006 року та на ухвалу Харківського
апеляційного господарського суду від 11.08.2006 року, в якій
просить зазначені ухвали скасувати, як такі що ухвалені з
порушенням норм процесуального права і відмовити у задоволенні
скарги Акціонерної компанії "Харківобленерго". Скаржник
посилається на те, що виконавчі дії було проведено у спосіб та у
порядок, визначені виконавчим документом та у відповідності до
вимог Закону України "Про Державну виконавчу службу"
( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
.
Відзив на касаційну скаргу до Вищого господарського суду
України не надходив.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування
господарським судом Харківської області та Харківським апеляційним
господарським судом норм процесуального права, колегія суддів
зазначає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарським судом Харківської області в ході розгляду
справи встановлено наступне.
На виконання наказу господарського суду Харківської області
від 19.09.2005 року у справі № 53/181-05 постановою відділу
примусового виконання рішень державної виконавчої служби
Харківської області від 10.11.2005 року № 70/4 було відкрито
виконавче провадження.
Постановою відділу примусового виконання рішень державної
виконавчої служби Харківської області від 29.04.2006 року № 5/4
виконавчий документ № 53/181-05 виданий 19.09.2005 року
господарським судом Харківської області повернуто стягувачеві на
підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, з посиланням на те, що у
боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і
здійсненні державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи
щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
заходами примусового виконання рішень є,
зокрема, звернення стягнення на майно боржника.
Обов'язки і права державних виконавців визначені в статті 5
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, відповідно
до частини 1 якої державний виконавець зобов'язаний вживати
заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом,
неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Таким чином,
як випливає з наведеної правової норми, на державного виконавця
покладено обов'язок вживати усі заходи встановлені даним Законом
щодо примусового виконання рішення.
Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому
провадженні забезпечені статтею 7 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, відповідно до частини 1 якої державний
виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній
відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності
порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Правила щодо звернення стягнення на майно боржника -
юридичної особи встановлені главою 6 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Згідно з частиною 3 статті 63 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, державний виконавець звертає стягнення на
кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних
установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про
наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках
чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець
одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати
йому необхідну інформацію у 3-денний строк. Отже, приписи даної
правової норми покладають на державного виконавця обов'язок
звернути стягнення на кошти боржника, які знаходяться в кредитних
установах. У випадку відсутності у державного виконавця даних про
наявність у боржника рахунків і вкладів, державний виконавець
зобов'язаний звернутись за одержанням відповідних даних до
податкових органів. Проте, господарським судом встановлено, що
держаним виконавцем не було вжито заходів, передбачених
вищенаведеною правовою нормою, що призвело до її порушення.
Правила щодо звернення стягнення на інше майно
боржника -юридичної особи визначено статтею 64 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, частин 1 та 2 якої
встановлено: "У разі відсутності у боржника - юридичної особи
коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення
звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на
праві власності або закріплене за ним (за винятком майна,
виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від
того, хто фактично використовує це майно.
На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в
такій черговості: у першу чергу - майно, яке безпосередньо не
використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних
та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий
автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова
продукція (товари)); у другу чергу - інші матеріальні цінності, які
безпосередньо не використовуються у виробництві; у третю чергу -
об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні
засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення
виробництва.".
Відповідачем у справі є державна установа -Дергачівський
райвідділ Управління міністерства внутрішніх справ України в
Харківський області.
Пункт 3 статті 39 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
визначає, що державна установа (організація) відповідає за своїми
зобов'язаннями коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності
у державної установи (організації) коштів відповідальність за її
зобов'язаннями несе власник.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
державний виконавець зобов'язаний вживати
заходів примусового виконання рішень встановлених цим законом,
неупереджено, своєчасно, повно вчиняти дії. Крім того, державний
виконавець має право порушувати клопотання про встановлення чи
зміну порядку і способу виконання рішення, відстрочку та
розстрочку його виконання та інше.
Оскільки відділ державної виконавчої служби Харківського
обласного управління юстиції не довів, що ним були застосовані всі
заходи щодо примусового виконання рішення господарського суду
Харківської області від 07.09.2005 року у справі 53/181-05, що
встановлено судом, господарський суд Харківської області
правомірно визнав незаконними дії відділу державної виконавчої
служби Харківського обласного управління юстиції з повернення без
виконання документів з примусового виконання рішення
господарського суду Харківської області від 07.09.2005 року у
справі № 53/181-05; визнав незаконною постанову відділу державної
виконавчої служби Харківського обласного управління юстиції від
29.04.2006 року № 5/4 у справі 53/181-05 та зобов'язав відділ
державної виконавчої служби Харківського обласного управління
юстиції відновити виконавче провадження з примусового виконання
рішення у справі № 53/181-05 та провести усі передбачені Законом
України "Про Державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
виконавчі
дії заради своєчасного, повного та неупередженого виконання
зазначеного рішення суду.
Стосовно касаційних вимог щодо скасування ухвали Харківського
апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні
клопотання про відновлення пропущеного строку на подання
апеляційної скарги колегія зазначає, що вони також не підлягають
задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
та Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
. Апеляційні скарги на ухвали місцевого
господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для
розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського
суду (стаття 106 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
).
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Підставою повернення апеляційної скарги відділу примусового
виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області
судом визначено подання згаданої скарги після спливу строку,
встановленого приписами статті 93 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з посиланням на те, що до клопотання
про відновлення цього строку не додано доказів щодо пропуску
встановленого строку з поважних причин.
Як вбачається з касаційних матеріалів, ухвалу господарського
суду Харківської області від 18.07.2006 року було розіслано
сторонам у справі 20.07.2006 року, тобто в межах п'ятиденного
строку встановленого статтею 87 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відтак строк на апеляційне
оскарження ухвали починає перебіг з 19 липня 2006 року і спливає
30 липня 2006 року, оскільки згідно приписів статті 50
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
перебіг
процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями,
починається наступного дня після календарної дати або настання
події, якими визначено його початок. Проте відділ примусового
виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області
направив апеляційну скаргу на адресу господарського суду
02.08.2006 року, що не заперечує скаржник, тобто із пропуском
терміну, встановленого для апеляційного оскарження.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за заявою сторони,
прокурора може визнати причину пропуску процесуального строку,
встановленого законом, поважною і відновити його. Виходячи зі
змісту наведеної норми, поважними визнаються ті обставини, які є
об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними
перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами
справи процесуальних дій.
Заявлене скаржником клопотання до апеляційного суду про
відновлення пропущеного процесуального строку на подання
апеляційної скарги не містить вказівок на існування перешкод, які
б позбавляли його можливості своєчасного оскарження ухвали
господарського суду.
Виходячи з наведеного, Харківський апеляційний господарський
суд обгрунтовано повернув апеляційну скаргу відділу примусового
виконання рішень державної виконавчої служби Харківської області
та відмовив у відновленні процесуального строку для її подання, а
відтак, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від
11.08.2006 року відповідає нормам процесуального права і підстав
для її зміни чи скасування немає.
Відповідно до частини 1 статті 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвала господарського
суду Харківської області від 18.07.2006 року та ухвала
Харківського апеляційного господарського суду від 11.08.2006 року
залишаються без змін, а касаційна скарга без задоволення.
Керуючись статтями 53, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Харківської області від
18.07.2006 року у справі № 53/181-05 залишити без змін.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від
11.08.2006 року у справі № 53/181-05 залишити без змін.
Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень
державної виконавчої служби Харківської області залишити без
задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Т.Дроботова