ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р.
№ 52/281-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:
М. Остапенка, Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Валківської районної спілки споживчих товариств (РССТ)
на постанову
від 16.10.2006 року
Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 52/281-05
за позовом
Валківської РССТ
до
Суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) -фізичної особи
ОСОБА_1, Акціонерного комерційного агропромислового банку (АКАПБ)
"Україна"
третя особа
Валківське бюро технічної інвентаризації (БТI)
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу
В судове засідання прибули представники сторін:
відповідача - 1
ОСОБА_2. (дов. від 02.12.2004 року)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення
представника відповідача-1 та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Валківська РССТ звернулася до господарського суду з позовом
про визнання недійсним договору купівлі-продажу НОМЕР_1,
укладеного між громадянкою ОСОБА_1. та АКАПБ "Україна"; а також,
про скасування реєстрації Валківським БТI права громадянки
ОСОБА_1. на нежитлову будівлю за адресою:АДРЕСА_1, та запису у
реєстрі прав власності від 16.03.2004 року за реєстраційним
НОМЕР_2 у книзі 1 запис НОМЕР_3, зробленого на підставі
вищезазначеного договору; крім того, про скасування реєстрації
Валківським БТI права АКАПБ "Україна"на дану нежитлову будівлю та
запису у реєстрі прав власності від 29.10.2002 року за
реєстраційним НОМЕР_2 у книзі 1 записНОМЕР_4, зроблену на підставі
свідоцтва про право власності НОМЕР_5, та про зобов'язання
Валківського БТI поновити реєстрацію прав Валківської
райспоживспілки на нежитлову будівлю за вищевказаною адресою,
обгрунтовуючи позовні вимоги своїм правом власності на нежитлову
будівлю, яка є об'єктом оспорюваного договору, на підтвердження
чого до позовної заяви додано свідоцтво Валківської РССТ від
18.08.2000 року про право власності на приміщення адмінбудівлі та
гаража за адресою:АДРЕСА_1, видане на підставі рішення виконкому
Валківської міської ради НОМЕР_6.
29.08.2005 року позивачем подане клопотання про вжиття
заходів забезпечення позову, у задоволенні якого в судовому
засіданні 08.09.2005 року відмовлено.
Рішенням господарського суду Харківської області від
08.09.2005 року у справі № 52/281-05 (суддя Я. Білоусова) у
задоволенні позову відмовлено.
При винесенні рішення у справі господарський суд першої
інстанції виходив з наступних обставин, встановлених в ході
судового розгляду.
10.03.2004 року АКАПБ "Україна" (продавець) та громадянки
ОСОБА_1. (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлової
будівлі, загальною площею 426,7 м-2, що знаходиться по АДРЕСА_2,
та розташована на земельній ділянці площею 298,4 м-2, який
посвідчений приватним нотаріусом 10.03.2004 року за реєстраційним
НОМЕР_7, та 16.03.2004 року Валківським БТI здійснена реєстрація
права громадянки ОСОБА_1. на нежитлову будівлю за вищевказаною
адресою, про що зроблений запис у реєстрі прав власності від
16.03.2004 року за реєстраційним НОМЕР_2 у книзі 1 запис НОМЕР_3.
За актом приймання - передачі від 29.03.2004 року нежитлова
будівля продавцем передана покупцеві.
Спірне майно було набуте продавцем (відповідачем -2) з
наступних підстав.
Рішенням арбітражного суду Харківської області від 20.04.1999
року у справі № 3166/6-63 позов Валківського міжрайонного
прокурора в інтересах держави в особі АКАПБ "Україна" до
Валківської РССТ про стягнення 187 716,79 грн. заборгованості за
кредитним договором задоволено.
Ухвалою арбітражного суду Харківської області від 22.06.1999
року у справі № 3166/6-63 винесено ухвалу про зміну способу
виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно Валківської
РССТ на суму 187 716,79 грн. у зв'язку з ненадходженням грошових
коштів на виконання наказу у даній справі, зі змісту якої
вбачається, що Валківська РССТ не заперечує проти звернення на
майно та надала узгоджений перелік майна, на яке може бути
звернено стягнення. Враховуючи наведене, господарський суд першої
інстанції зауважує, що посилання позивача на вилучення у нього
нежитлової будівлі, що є об'єктом оспорюваного договору, без його
відома та проти його волі, є таким що не відповідає обставинам
справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від
18.12.2003 року у справі № 7699/6-63 за скаргою Валківської РССТ
на дії ВДВС Валківського РУЮ встановлено, що наказ арбітражного
суду Харківської області у справі НОМЕР_8 про зміну способу
виконання рішення суду від 20.04.1999 року щодо звернення
стягнення на майно Валківської РССТ в межах заборгованості 187
716,79 грн. на користь АКАПБ "Україна" надійшов на виконання до
ВДВС Валківського РУЮ Харківської області в установлені законом
строки. 01.08.1999 року державним виконавцем ВДВС Валківського РУЮ
Харківської області винесено постанову про відкриття виконавчого
провадження за вищевказаним наказом, а боржнику надано строк для
його добровільного виконання до 11.08.1999 року. У зв'язку з тим,
що рішення суду добровільно виконано не було, ВДВС Валківського
РУЮ Харківської області накладено арешт на майно боржника (акт
опису майна боржника від 30.08.1999 року). Відповідно до ст. 56
Закону України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
боржником
надано до ВДВС перелік нерухомого майна Валківської РССТ, на яке
необхідно звернути стягнення в першу чергу, а саме, приміщення
контори та приміщення гаражу.
Зважаючи на те, що описане нерухоме майно Валківської РСС не
було реалізовано Харківською філією Спеціалізованого державного
підприємства (СДП) "Укрспец'юст", стягувачу (АКАПБ "Україна")
запропоновано залишити за собою нереалізоване майно боржника
(Валківської РССТ). У зв'язку з тим, що стягувач відмовився
залишити за собою нереалізоване майно боржника, ВДВС Валківського
РУЮ Харківської області винесена постанова від 30.11.1999 року про
зняття арешту з контори Валківської РССТ, а 15.02.2000 року -
постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на
підставі ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
, що не позбавляє стягувача права для повторного
пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Стягувачем повторно пред'явлено до виконання наказ
арбітражного суду 21.02.2000 року, у зв'язку з чим органом ДВС
винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а
боржнику надано строк для його добровільного виконання до
27.02.2000 року. Оскільки, рішення суду добровільно виконано не
було, ВДВС Валківського РУЮ Харківської області винесено постанову
від 03.03.2000 року про арешт майна боржника та оголошення його
відчудження (акт опису майна боржника від 06.03.2000 року).
За відсутністю покупця аукціони по реалізації нежитлової
будівлі, що проводились Харківською філією СДП
"Укрспец'юст"15.11.2000 року, 21.12.00 року, 22.02.2001 року, не
відбулися, у зв'язку з чим ВДВС Валківського РУЮ Харківської
області запропоновано стягувачу залишити за собою нереалізоване
майно, на що останній виявив згоду.
Державним виконавцем ВДВС Валківського РУЮ Харківської
області 28.02.2001 року складено акт про передачу майна та
документації боржника стягувачу, а 28.02.2001 року - винесено
постанову про дозвіл держнотаріуса та БТI оформити правову
документацію на будівлю контори Валківської РССТ стягувачем АКАПБ
"Україна", 21.03.2001 року - винесено постанову про повернення
виконавчого документа стягувачу.
Проведені виконавчі дії, винесені постанови та складені акти
за вищевказаним наказом арбітражного суду є чинними, а ухвала
господарського суду Харківської області від 18.12.2003 року у
справі № 7699/6-63 не оскаржена, а отже, набрала законної сили.
За наведених обставин, за АКАПБ "Україна" було зареєстровано
право власності на нежитлову будівлю поАДРЕСА_1.
Крім того, рішенням господарського суду Харківської області
від 13.05.2005 року у справі № 40/19-05 позов СПД -фізичної особи
ОСОБА_1. до Валківської РССТ про захист права власності шляхом
виселення та стягнення 7 000,00грн. моральної шкоди було
задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського
суду від 19.07.2005 року зазначене рішення скасовано в частині
задоволення позовних вимог про стягнення 7 000,00 грн. моральної
шкоди, в іншій частині (виселення)- рішення залишено без змін.
За наведених обставин, рішення суду у даній справі мотивовано
тим, що виходячи з положень ч. 2 ст. 35 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти встановлені
рішенням господарського суду (іншого органу який вирішує
господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводиться
знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі
сторони.
Згідно зі ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
власникові належать права володіння, користування та
розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується і
розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку
набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -
підприємства та організації), мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття
передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання
правопорушенням.
Статтею 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що кожна
сторона повинна довесті ті обставини на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з вищезазначеного, господарський суд першої
інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено у
передбаченому законом порядку яке саме його право або охоронюваний
законом інтерес було порушено відповідачами при укладанні
оскаржуваної угоди, враховуючи, зокрема, втрату позивачем права
власності на нежитлові приміщення за даною угодою та невизнання у
встановленому порядку дій органу ДВС по відчуженню спірного майна
недійсними.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач оскаржив його в
апеляційному порядку.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
08.12.2005 року провадження по справі № 52/281-05 зупинено до
вирішення господарським судом Харківської області справи №
52/333-05 та набрання рішення у даній справі законної сили.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від
05.09.2006 року провадження у справі № 52/281-05 поновлено та
справа призначена до розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року (колегія суддів: М. Токар, В. Лакіза, I. Шепітько)
рішення господарського суду Харківської області від 08.09.2005
року у справі № 52/281-05 залишено без зміни з тих же мотивів.
Разом з тим, господарським судом апеляційної інстанції
зауважено, що АКАПБ "Україна" набув права власності на нежитлову
будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_2, яка належала Валківській РССТ
на праві колективної власності та в подальшому передана стягувачу
в рахунок погашення боргу за наказом арбітражного суду Харківської
області НОМЕР_8, відповідно до свідоцтва НОМЕР_9, виданого
державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори
Кобзар Н.Я. 11.10.2002 року та зареєстрованим в реєстрі за
НОМЕР_10.
Рішенням господарського суду Харківської області від
19.12.2005 року у справі № 52/333-05 позов Валківської РССТ до
Харківської дирекції АПБ "Україна", за участю третьої
особи -Валківського БТI, про визнання недійсним свідоцтва НОМЕР_5
та скасування реєстрації права власності залишено без задоволення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
15.08.2006 року дане рішення залишене без зміни, а отже, набрало
законної сили, тобто свідоцтво не визнано недійсним та не
скасовано в установленому порядку.
У зв'язку з викладеним, Харківський апеляційний господарський
суд зазначає, що АК АПБ "Україна", як власник нежитлового
приміщення по АДРЕСА_2, мав право розпорядитись зазначеним
приміщенням відповідно до ст. 4 Закону України "Про власність"та
( 697-12 ) (697-12)
ст. 319 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в тому числі і продати
зазначене нежитлове приміщення, а покупець (відповідач -2)
отримала право на укладення договору купівлі-продажу від
10.03.2004 року на підставі протоколу аукціону від 20.02.2004
року, згідно з яким вона визнана переможцем аукціону, результати
якого не скасовано у встановленому порядку
Таким чином, господарський суд дійшла висновку, що права
позивача як власника нежитлового приміщення по АДРЕСА_2., не могли
бути порушені, оскільки на момент укладення між відповідачами
договору купівлі-продажу від 10.03.2004 року, у позивача було
відсутнє право власності на зазначене приміщення, а власником
даного приміщення був АКАПБ "Україна"відповідно до свідоцтва
НОМЕР_5.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Валківська районна
спілки споживчих товариств посилається на порушення господарськими
судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових
рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Матеріали справи свідчать, що господарськими судами
попередніх інстанцій правомірно, виходячи з положень ч. 2 ст. 35
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, прийняті як докази встановлені у справах
№ 40/19-05, № 7699/6-63, № 52/333-05 факти правомірності набуття
АКАПБ "Україна" права власності на нежитлову будівлю, що є
об'єктом оспорюваного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 111-5 та ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом
фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо
недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із
сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на
підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний
судом недійсним.
Однак, за встановлених господарським судом першої та
апеляційної інстанції обставин справи, та виходячи з положень ч. 1
ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у позивача відсутні підстави та
право на звернення з позовом про визнання недійсним договору
купівлі продажу НОМЕР_1, укладеного між громадянкою ОСОБА_1. та
АКАПБ "Україна".
Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України вважає,
що господарські суди попередніх інстанцій діяли у відповідності з
нормами Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
а оскаржувані судові рішення є обгрунтованими і законними та
підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Валківської районної спілки споживчих
товариств залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.10.2006 року у справі № 52/281-05 залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко