ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

                            ПОСТАНОВА 

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 

     30 листопада 2006 р. 

     № 25/83 

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     Остапенка М.I. (головуючий),

     Харченка В.М.,

     Борденюк Є.М.

     розглянувши  у відкритому

     судовому засіданні у м. Києві

     за участю позивача:

     ОСОБА_1

     касаційну скаргу

     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

     на постанову

     від 24.05.2006

     Донецького апеляційного

     господарського суду

     у справі

     № 25/83

     господарського суду

     Донецької області

     за позовом

     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

     до

     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2

     про

     стягнення 12681,79 грн.

     Представник відповідача в судове засідання не  з'явився,  про
час і місце слухання  справи  сторони  були  повідомлені  належним
чином.

                            ВСТАНОВИВ:

     У    березні    2006     року     суб'єкт     підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до  суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення з
відповідача 9032,01 грн. основного  боргу,   397,38  грн.  річних,
1595,40 грн. інфляційних та 1656,00 грн. пені.

     Рішенням господарського суду Донецької області від 06.04.2006
у справі № 25/83 позовні вимоги задоволено  частково.  Стягнено  з
суб'єкта підприємницької діяльності  -фізичної  особи  ОСОБА_2  на
користь  суб'єкта  підприємницької  діяльності   -фізичної   особи
ОСОБА_1  7337,01  грн.  основного  боргу.  В   частині   стягнення
основного боргу в сумі 1695,00 грн. провадження у справі припинено
на підставі ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        . В іншій частині позову
відмовлено. Також суд розстрочив виконання рішення суду в  частині
стягнення основного боргу строком на три місяці  по  2445,67  грн.
кожного місяця.

     Постановою Донецького апеляційного  господарського  суду  від
24.05.2006 вищезазначене  судове  рішення  скасовано  частково.  В
задоволенні позову відмовлено.

     У  касаційній  скарзі  позивач  просить  скасувати  постанову
апеляційного суду від 24.05.2006, а рішення суду першої  інстанції
від 06.04.2006 залишити без змін.  Свої  вимоги  скаржник  мотивує
тим,   що   судом   при   прийнятті   постанови   порушено   норми
процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , ст.ст. 316, 317, 319, 321, 526, 527, 530, 599, 610 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .

     Відзиву   на   касаційну   скаргу   відповідач   до    Вищого
господарського суду України не надіслав.

     Заслухавши   доповідача,   вислухавши   пояснення   позивача,
перевіривши  правильність   застосування   Донецьким   апеляційним
господарським судом норм процесуального  та  матеріального  права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

     До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

     Як   встановлено   судом   апеляційної   інстанції,   позивач
обгрунтував  свої  позовні  вимоги   накладною   від   07.09.2004,
відповідно  до  якої  на  адресу   відповідача   був   поставлений
лісоматеріал на загальну суму 9032,01 грн.

     Сукупності встановлених по справі  обставин  апеляційний  суд
дав належну оцінку і, з  урахуванням  вимог  ст.  33  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , дійшов до правильного  висновку  про  безпідставність
заявленого позову,  оскільки  дана  накладна  не  містить  доказів
приймання  лісоматеріалу  відповідачем.  У  цьому  зв'язку,  судом
апеляційної інстанції правомірно зазначено, що в матеріалах справи
є наявними документи,  які  підтверджують  поставку  лісоматеріалу
саме 11.06.2004 та часткову оплату, яка була зроблена у липні 2004
року,  однак  в  даному  випадку  позов  заявлено  про   стягнення
заборгованості  за  поставку  лісоматеріалу   по   накладній   від
07.09.2004.

     Таким  чином,  оспорювана  постанова  апеляційної   інстанції
винесена на  підставі  фактичних  обставин  справи  та  відповідає
вимогам діючого законодавства, що,  в  свою  чергу,  свідчить  про
відсутність підстав для її скасування.

     Враховуючи   наведене,   керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну       скаргу        Суб'єкта        підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

     Постанову Донецького  апеляційного  господарського  суду  від
24.05.2006 у справі № 25/83 залишити без змін.

     Головуючий  Остапенко М.I.

     Суддя   Харченко В.М.

     Суддя  Борденюк Є.М.