Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

М. Остапенка,

Є. Борденюк,

В. Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (ВПВКГ)

на постанову

від 11.09.2006 року

Севастопольського апеляційного господарського суду

у справі

№ 2-24/9812-2006

за позовом

Білогірського ВПВКГ

до

Білогірського районного споживчого товариства (РСТ)

про

стягнення 66 344,83 грн.

В судове засідання прибули представники сторін: позивача

Анісова А.М. (дов. від 20.10.2005 року)

відповідача

Лисенко А.С. (дов. від 14.03.2006 року)

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Білогірське ВПВКГ звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Білогірського РСТ заборгованості у розмірі 66 344,83 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги наступними обставинами.

Між сторонами у справі укладений договір № 18 від 04.01.2005 року на водопостачання з комунального водопровода та відведення стоків в комунальну каналізацію, відповідно до якого позивач (водоканал) взяв зобов'язання забезпечити відповідача (абонента) питною водою, також здійснювати водовідведення на умовах, визначених даним договором.

З метою контролю за раціональним водоспоживанням, перевірки роботи водомірів і цілісності пломб, відповідно до п. 12. 15. Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України (далі-Правила), затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року (із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 1 від 04.01.2005 року), представниками позивача (водоканалу) у присутності представника відповідача (абонента) Головченка В.В. було проведено обстеження водопровідних систем і пристроїв на них, належних Білогірському РСТ.

В ході перевірки Білогірськім ВПВКГ було виявлено порушення вимог Правил, про що в порядку п. 12. 15. Правил складено акт від 17.02.2006 року, з якого вбачається наступне: у кафе "Рюмочная" розморожений водопровід, а також, вентиль перед водолічильником та водолічильник, витік води у розподільному колодязі; при перевірці водопровідної лінії на території РЗК по вул. Бойко на першій лінії вводу відбувається два витоки води у колодязі на вводі водопроводу за парканом та далі - на вводі до будівлі "ковбасний цех", на другій лінії вода надається до адміністративного будинку у кафе-бар "Візантія", однак, у колодязі на точці водопідключення до будинку відбувається витік, діаметр 15 мм, внаслідок чого колодязь повний. Також, за результатами вказаної перевірки комісією Білогірського ВПВКГ наданий припис Білогірському РСТ про термінове (до 18.02.2006 року) усунення усіх витоків з подальшим складанням акту з представником Білогірського ВПВКГ та зроблений висновок про необхідність здійснення розрахунку за нераціональне використання води відповідно до п. 9. 6. Правил, оскільки, оформлені таким чином акти є підставою для розрахунків за водокористування відповідно до даного пункту Правил, що визначає порядок проведення розрахунків витрат води.

Враховуючи наведені обставини, позивачем (водоканалом) виставлений відповідачу (абоненту) рахунок № 18 від 20.02.2006 року на суму 66 344,83 грн., який не був оплачений останнім.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 року у справі № 2-24/9812-2006 (суддя Г. Колосова) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року (колегія суддів: Г. Прокопанич, В. Гонтарь, В. Плут) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 року у справі № 2-24/9812-2006 залишено без зміни.

При винесенні судових рішень господарські суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Умовами договору передбачено, що при виявленні представником "Водоканалу" витоку води в мережах "Абонента" внаслідок пошкодження його мереж, розморожування, самовільного підключення або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або коли витік води не фіксується водолічильником, при невиконанні "Абонентом" приписів у встановлений термін, Водоканал провадить розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу, при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 11 договору).

Враховуючи положення цивільного законодавства про свободу та обов'язковість умов договору (ст. ст. 627, 629 Цивільного кодексу України (435-15) ) та положення ст. 179 Господарського кодексу України (436-15) , зокрема, щодо визначення змісту договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розрахунок витрат води у такому порядку, як було здійснено позивачем (водоканалом) за актом від 17.02.2006 року на підставі п. 9. 6. Правил, виконується за наявністю випадків, передбачених сторонами, та за умовою, якщо відповідачем (абонентом) у встановлений термін не виконані приписи позивача (водоканалу).

У зв'язку з наведеним, господарський суд першої інстанції зазначає, що як вбачається з акту від 20.02.2006 року наданого позивачем, що 20.02.2006 року представники позивача (водоканалу) у присутності представника відповідача (абонента) Головченко В.В., який відмовився від підпису, здійснили перевірку виконання припису Білогірського ВПВКГ згідно з актом від 17.02.2006 року про ліквідацію витоків за наступними об'єктами: кафе "Рюмочная", територія РЗК по вул. Бойко, колодязь біля будинку "ковбасний цех", і вказаним актом встановлено усунення усіх витоків. Даний акт складений через два дні після закінчення термінів, що встановлені у приписах позивача, однак, коли саме були виконані приписи позивача, з акту не вбачається, а інших доказів щодо дати усунення витоків позивач в порядку ст. 33 ГПК України (1798-12) не надав.

За викладених обставин, та враховуючи неможливість встановлення з матеріалів справи факту виконання чи невиконання у встановлений термін приписів позивача, позовні вимоги визнані такими, що не підлягають до задоволення.

Господарський суд апеляційної інстанції погоджується з мотивами господарського суду першої інстанції, викладеними в рішенні, щодо відсутності підстав у Білогірського ВПВКГ на час складення акту від 17.02.2006 року для нарахування спірної суми, однак доходить висновку про те, що припис позивача (водоканалу) згідно з актом 17.02.2006 року виконано відповідачем 20.02.2006року, а отже, за таких обставин Білогірське ВПВКГ не позбавлене права вимоги стягнення розрахункової вартості води саме за час, протягом якого не було виконано відповідний припис, тобто, з 18 по 20 лютого 2006 року.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Білогірське ВПВКГ посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Положення преамбули до Водного кодексу України (213/95-ВР) передбачають, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 (z0165-94) від 01.07.1994 року (із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 1 від 04.01.2005 року), запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.. Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу (п. п. 1. 1., 1. 2.).

Відповідно до 9. 1. абонент зобов'язаний стежити за станом внутрішньої водопровідної мережі, арматури (водорозбірних кранів, вентилів, змішувачів, засувок тощо) та санітарно-технічних приладів на ній (умивальників, ванн, раковин, змивальних бачків тощо), не допускати витоку води, в разі його виникнення або виявлення витік води повинен бути негайно ліквідований абонентом.

Виходячи з п. 9.6. Правил при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації; якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточний місяць. Наявність витоку оформлюється актом відповідно до п. 12. 15. цих Правил.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, перевіркою, проведеною Білогірськім ВПВКГ, виявлено порушення вимог Правил та складено акт від 17.02.2006 року в порядку п. 12. 15. Правил, з яких вбачається наступне: у кафе "Рюмочная" розморожений водопровід, а також, вентиль перед водолічильником та водолічильник, витік води у розподільному колодязі; при перевірці водопровідної лінії на території РЗК по вул. Бойко на першій лінії вводу відбувається два витоки води у колодязі на вводі водопроводу за парканом та далі - на вводі до будівлі "ковбасний цех", на другій лінії вода надається до адміністративного будинку у кафе-бар "Візантія", однак, у колодязі на точці водопідключення до будинку відбувається витік, діаметр 15 мм, внаслідок чого колодязь повний, а отже наявні порушення вищенаведених вимог Правил (п. 9. 1.).

Таким чином, враховуючи викладені обставини та виходячи з наведених нормативних приписів, слід дійти висновку, що здійснення Білогірськім ВПВКГ розрахунку витрат за актом від 17.02.2006 року на підставі п. 9. 6. Правил є обгрунтованим та правомірним.

За наведених обставин, посилання господарських судів попередніх інстанцій як на підставу відмови у позові на умову договору (п. 11) щодо здійснення Водоканалом розрахунку витрат води за наявністю випадків, передбачених сторонами, та за умовою, якщо відповідачем (абонентом) у встановлений термін не виконані приписи позивача (водоканалу) є хибною, оскільки дана умова договору суперечить Правилам користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України.

Виходячи з п. 12. 15 Правил, акт, що засвідчує виявлені порушення Правил та оформлений відповідно до вимог даного пункту Правил, є підставою для розрахунків за водокористування відповідно до п. 9. 6. Правил, а тому, заявлені позовні вимоги не суперечать нормам права.

Викладене свідчить про те, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли необгрунтованого та неправомірного висновку про безпідставність позовних вимог, а тому судові рішення підлягають до скасування, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, оскільки господарськими судами при розгляді справи не оцінювалась правильність розрахунку витрат води, що підлягає до стягнення, зокрема, в частині нарахованого об'єму використаної води, а також застосованих тарифів в порядку п. 12. 5. Правил.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 року, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2006 року у справі № 2-24/9812-2006 скасувати.

Справу направити до господарського суду Автономної Республіки Крим на новий розгляд.