ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     29 листопада 2006 р. 
     № 20/164б 
   Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
 
     Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
     Катеринчук Л.Й.
     Ткаченко Н.Г.
     розглянувши касаційні скарги
     1.  Луганського обласного відділу з  питань  банкрутства,  м.
Луганськ;  2.   Державного  департаменту  з   питань   банкрутства
Міністерства економіки України, м. Київ
     на ухвалу
     від 06.07.2006 р. господарського суду Луганської області
     у справі
     № 20/164б господарського суду Луганської області
     за заявою
     ТОВ "Гранд", м. Єнакієве Донецької області
     до
     ВАТ "Луганський ремонтно-механічний завод", м. Луганськ
     про
     банкрутство
     арбітражний керуючий
 
     ОСОБА_1
 
         в судовому засіданні взяли участь представники:
 
     Державного департаменту  з  питань  банкрутства  Міністерства
економіки України
     Приступа М.Є., довір.
     ТОВ "Гранд" (голова комітету кредиторів)
     Лисенко О.В., довір.;
                            ВСТАНОВИВ:
     У  провадженні   господарського   суду   Луганської   області
знаходиться справа  №  20/164б  про  банкрутство  ВАТ  "Луганський
ремонтно-механічний завод".
     Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.07.2006
р. (суддя Кірпа Т.С.) продовжено термін  процедури  розпорядженням
майном  боржника  та  повноваження  розпорядника  майна   боржника
арбітражного керуючого ОСОБА_1 до 06.07.2006 р., а також  відкрито
процедуру санації боржника строком на 12 місяців, до 06.07.2007 р.
та призначено керуючим санацією  боржника  арбітражного  керуючого
ОСОБА_1, звільнивши його  від  виконання  обов'язків  розпорядника
майна боржника.
     Не погоджуючись  з  винесеною  ухвалою,  Луганський  обласний
відділ з питань банкрутства  та  Державний  департамент  з  питань
банкрутства Міністерства економіки України  звернулися  до  Вищого
господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять
скасувати  ухвалу  господарського  суду  Луганської  області   від
06.07.2006 р. в частині призначення керуючим санацією арбітражного
керуючого  ОСОБА_1  та  направити  справу  на  новий  розгляд   до
господарського суду Луганської області.
     На думку заявників касаційних скарг, судом  першої  інстанції
порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема  ст.
ст.  2,  17  Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
         (далі - Закон).
     Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційних   скарг,   перевіривши   наявні    матеріали    справи,
проаналізувавши   застосування   судом   норм   матеріального   та
процесуального  права,  колегія  суддів   дійшла   висновку,    що
касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
     Відповідно до ч. 3  ст.  17  Закону  одночасно  з  винесенням
ухвали про  санацію  господарський  суд  своєю  ухвалою  призначає
керуючого санацією за наявності у нього ліцензії,  крім  випадків,
передбачених цим Законом.
     Положеннями частини другої вказаної  статті  передбачено,  що
комітет кредиторів  приймає  рішення  про  погодження  кандидатури
керуючого санацією. Кандидатури  керуючого  санацією  можуть  бути
запропоновані  комітету  кредиторів   будь-яким   із   кредиторів,
представником органу, уповноваженого управляти майном боржника.
     Згідно  з  ч.  2  ст.  2  Закону  державний  орган  з  питань
банкрутства пропонує господарському суду  кандидатури  арбітражних
керуючих (розпорядників майна,  керуючих  санацією,  ліквідаторів)
для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких
частка державної власності  перевищує  двадцять  п'ять  відсотків,
щодо яких порушена справа про банкрутство, та  в  інших  випадках,
передбачених цим Законом.
     Отже,  одним  із  повноважень  державного  органу  з   питань
банкрутства, яким  відповідно  до  Указу  Президента  України  від
23.10.2000 р. № 1159 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
         виступає Міністерство економіки
України,   є   надання,   у   випадках    передбачених    Законом,
господарському  суду  пропозицій   щодо   кандидатур   арбітражних
керуючих.
     Господарський суд, виступаючи, як орган державної влади,  при
призначенні керуючого  санацією  керується  ст.  ст.  2,  3-1,  17
Закону, положення яких не  зобов'язують  його  проводити  будь-які
додаткові  заходи,  як-то   погодження,   направлення   листів   з
запитами,  виклик в судове засідання тощо.
     При цьому, під час розгляду справи завдання  суду  полягає  у
створенні  належних  умов   для   забезпечення   реалізації   прав
учасниками справи.
     Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку  з  надходженням
до господарського суду клопотання комітету кредиторів про введення
процедури  санації  та  призначення  керуючим  санацією   боржника
арбітражного  керуючого   ОСОБА_1,   який   виконує   повноваження
розпорядника майна боржника та враховуючи, що у  статутному  фонді
боржника частка державної власності перевищує  25  відсотків,  суд
першої  інстанції  ухвалою   від   25.04.2006   р.    зобов'язував
Луганський  обласний  відділ  з  питань  банкрутства  у  строк  до
15.05.2006 р. надати суду пропозицію щодо призначення арбітражного
керуючого для виконання повноважень керуючого санацією боржника.
     Ухвалою від 15.05.2006  р.  суд  відклав  розгляд  справи  на
06.07.2006 р., повторно зобов'язавши Луганський обласний відділ  з
питань банкрутства у строк до 01.07.2006 р. надати суду пропозицію
кандидатури  арбітражного  керуючого  для  виконання   повноважень
керуючого  санацією  боржника,   оскільки   останнім   не   надана
відповідна пропозиція на цей час.
     Однак, станом на 06.07.2006 р. до суду не надійшла пропозиція
Луганського  обласного   відділу   з   питань   банкрутства   щодо
кандидатури  керуючого санацією у даній справі, натомість останній
03.07.2006 р. звернувся до суду  з  клопотанням   про  відкладення
розгляду справи у зв'язку з тим, що  ним  не  отримано  погодження
Державного  департаменту   з   питань   банкрутства   Міністерства
економіки України.
     Отже, відповідний державний орган з питань банкрутства більше
двох  місяців  був  не  в  змозі  надати  пропозицію   кандидатури
керуючого санацією боржника.
     В той же час, відповідно до ч. 11  ст.  11  Закону  засідання
суду на якому буде винесено ухвалу про санацію  боржника,  чи  про
визнання боржника банкрутом і відкриття  ліквідаційної  процедури,
чи припинення провадження у  справі  про  банкрутство  (підсумкове
засідання суду) має відбутися не пізніше шести місяців після  дати
проведення підготовчого засідання суду.
     Як вбачається з матеріалів справи, підготовче засідання  суду
у справі було проведено 26.10.2005 р., отже  підсумкове  засідання
суду у процедурі  розпорядження  майном  боржника  мало  відбутися
26.04.2006 р.
     Таким чином, відповідний державний орган з питань банкрутства
вчасно не реалізував надані  Законом  повноваження  щодо  внесення
господарському суду  пропозицій  кандидатур  арбітражних  керуючих
(розпорядників  майна,  керуючих   санацією,   ліквідаторів)   для
державних підприємств або підприємств,  у  статутному  фонді  яких
частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.
     Враховуючи, що господарський суд  у  справі  про  банкрутство
обмежений  чітко  встановленими  Законом  строками   та   введення
процедури санації вимагає від керуючого санацією вжиття своєчасних
заходів щодо відновлення платоспроможності боржника,  передбачених
ст. 17 Закону,  колегія суддів вважає, що судом  першої  інстанції
правомірно  призначено  керуючого  санацією,   кандидатуру   якого
погоджено з комітетом кредиторів відповідно до положень зазначеної
статті.
     На підставі  наведеного  колегія  суддів  вважає,  що  доводи
касаційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
     Враховуючи викладене,  колегія  суддів  дійшла  висновку  про
відповідність ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній  частині
щодо призначення керуючого санацією боржника нормам  матеріального
і процесуального права  та  відсутність  підстав  для  задоволення
касаційних скарг заявників.
     З урахуванням вказаного та керуючись  ст.ст. 2, 3-1,  11,  17
Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
          та  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9,  111-11  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     1.  Касаційні скарги Луганського обласного відділу  з  питань
банкрутства  та  Державного  департаменту  з  питань   банкрутства
Міністерства економіки України залишити без задоволення.
     2.   Ухвалу  господарського  суду  Луганської   області   від
06.07.2006 р. у справі № 20/164б залишити без змін.
     Головуючий  Б.М. Поляков
     Судді  Л.Й. Катеринчук
     Н.Г. Ткаченко