ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р.
№ 16-32/87-06-3470
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів :
Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Білгород-Дністровської районної державної адміністрації
Одеської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 21.09.2006
року
у справі
№16-32/87-06-3470 господарського суду Одеської області
за позовом
Білгород-Дністровської районної державної адміністрації
Одеської області
до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
третя особа
Володимирівська сільська рада Білгород-Дністровського району
Одеської області
про
розірвання договору оренди земельної ділянки,
за участю представників сторін від:
позивача: Кішка В.В. -за довіреністю від 10.01.2006р.
відповідача: ОСОБА_1-підприємець
третьої особи: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від
04.08.2006р. (суддя С.П.Желєзна) позов задоволено; розірвано
договір оренди земельної ділянки від 15.12.2004р., укладений між
Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1.;
стягнуто з відповідача на користь позивача 85грн. витрат на оплату
державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
21.09.2006р. (судді Тофан В.М. -головуючий, Журавльов О.О.,
Михайлов М.В.) рішення господарського суду Одеської області від
04.08.2006р. скасовано; у позові відмовлено.
В касаційній скарзі з урахуванням заяви про внесення
доповнень позивач просить скасувати постанову апеляційної
інстанції, залишивши без змін рішення місцевого господарського
суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні
обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм
матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція
виходить з встановлених у даній справі обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.06.2004р.
Володимирівською сільською радою Білгород-Дністровського району
Одеської області було прийнято рішення за №166-ХХIУ "Про надання
дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок під
ставками". Даним рішенням Володимирівською сільською радою було
надано дозвіл СПД ОСОБА_1на розробку проекту відведення земельних
ділянок під ставками №1 і №3 загальною площею 20 га на території
Володимирівської сільської ради у довгострокове користування на
умовах оренди строком на 49 років для розведення риби.
20.08.2004р. Білгород-Дністровською районною державною
адміністрацією було прийнято розпорядження за №НОМЕР_1 "Про
надання дозволу СПД ОСОБА_1. на розробку проекту відведення
земельних ділянок під ставками, які розташовані на
території Володимирівської сільської ради, за межами населеного
пункту, для рибогосподарських потреб". Даним розпорядженням СПД
ОСОБА_1було надано дозвіл на розробку проекту відведення
земельних ділянок під ставками загальною площею 20 га, в тому
числі 20 га під водою у довгострокову оренду строком на 49
років, які розташовані на території Володимирівської сільської
ради, за межами населеного пункту, для рибогосподарських
потреб.
15.12.2004р. між Білгород-Дністровською районною
державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та СПД
ОСОБА_1(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки,
відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а відповідач
приймає у тимчасове (на 25 років) платне користування земельну
ділянку водного фонду, що знаходиться на території
Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району
Одеської області. Згідно розділу 2 договору оренди земельної
ділянки, в оренду була передана земельна ділянка загальною площею
34,67га, в тому числі 1,98 га пасовищ, 9,23 га лісосмуг, 2,58 га
боліт (захисна смуга), 20,43 га під водою, 0,45 га під
гідротехнічні спорудами. За умовами п.11 договору земельна
ділянка передана в оренду для рибогосподарських потреб.
Задовольняючи позов про розірвання договору, місцевий
господарський суд виходив з того, що відповідач систематично
порушував умови договору оренди земельної ділянки від 15.12.2004р.
та вимоги діючого законодавства, якими врегульовані питання
дотримання природоохоронного та водоохоронного законодавства.
Приписами ст.144 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
встановлено, що у разі виявлення порушення земельного
законодавства державний інспектор по використанню та охороні
земель складає протокол про порушення та видає особі, яка
допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.
Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не
виконала протягом зазначеного строку вказівки державного
інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства,
державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно
до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та
повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення
його наслідків у 30-денний строк. У разі неусунення порушення
земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по
використанню та охороні земель звертається до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням
про припинення права користування земельною ділянкою.
При цьому суд першої інстанції встановив, що Придністровським
міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною
земель, за результатами перевірки з питання додержання вимог
земельного законодавства України на території Чистоводненських
ставків 1 і 3, що перебувають у користуванні СПД ОСОБА_1.,
03.02.2006р. був складений акт за №НОМЕР_2, яким встановлений факт
невжиття відповідачем заходів по технічному догляду за
гідротехнічною спорудою, що приводить до пошкодження відповідних
гідротехнічних споруд. 09.02.2006р. Придністровським міжрайонним
відділом з контролю за використанням та охороною земель було
видано СПД ОСОБА_1припис за №НОМЕР_3, яким запропоновано вжити
заходи щодо усунення недоліків, встановлених актом перевірки
№НОМЕР_2 від 03.02.2006р.
20.02.2006р. Придністровським міжрайонним відділом з контролю
за використанням та охороною земель за результатами розгляду
протоколу про адміністративне правопорушення за №НОМЕР_4 від
09.02.2006р. була винесена постанова №1 про накладення
адміністративного стягнення, відповідно до якої СПД ОСОБА_1було
притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді
накладення штрафу у сумі 204грн. Дана постанова СПД
ОСОБА_1оскаржена у встановленому законом порядку не була.
Після цього Придністровським міжрайонним відділом з контролю
за використанням та охороною земель було видано СПД ОСОБА_1припис
за №НОМЕР_5, яким запропоновано вжити заходи щодо усунення
недоліків, встановлених актом перевірки від 10.03.2006р., та за
результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення
за №НОМЕР_6 від 10.03.2006р. винесено постанову №5, відповідно до
якої СПД ОСОБА_1було притягнуто до адміністративної
відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 85грн. Дана
постанова теж СПД ОСОБА_1оскаржена у встановленому законом порядку
не була.
Крім того, Білгород-Дністровським управлінням водного
господарства складений протокол №НОМЕР_7 від 09.02.2006р. про
адміністративне правопорушення та винесена постанова про
адміністративне стягнення №НОМЕР_7 від 15.02.2006р., у зв'язку з
чим 03.03.2006р. управління звернулося до Білгород-Дністровської
міжрайонної прокуратури з проханням здійснити прокурорський нагляд
за правом подальшого використання Чистоводненських ставків №1 і №3
орендарем СПД ОСОБА_1В цьому ж листі ставилося питання про
клопотання перед Білгород-Дністровською районною державною
адміністрацією щодо скасування спірного договору оренди.
Відповідно до умов п.13 договору оренди земельної ділянки від
15.12.2004р., орендар прийняв на себе зобов'язання щодо здійснення
заходів, що забезпечують поліпшення екологічного стану водного
об'єкту і умов відтворення рибних запасів, а також утримання в
належному санітарному стан і прибережні захисні смуги в місцях
вилову риби. Згідно п.27 договору орендар зобов'язаний
дотримуватись при експлуатації об'єкту оренди режиму
природоохоронного використання земель.
Законом України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
також
передбачено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема,
дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та
іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного призначення (ст.25).
У відповідності до ст.32 Закону України "Про оренду землі"
( 161-14 ) (161-14)
на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може
бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання
сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону
та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження
об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором
використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених
Земельним кодексом України ( 2768-14 ) (2768-14)
та іншими законами України.
З огляду на встановлення факту невиконання СПД ОСОБА_1умов
укладеного договору оренди земельної ділянки від 15.12.2004р. та
положень діючого законодавства щодо дотримання природоохоронного
законодавства при використанні отриманої в оренду земельної
ділянки, що призвело до погіршення стану об'єкта оренди, місцевий
господарський суд дійшов цілком правильного висновку щодо
задоволення позову.
Вищевикладене не було враховано апеляційним господарським
судом, що призвело про безпідставного скасування рішення місцевого
господарського суду.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування
обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що
мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав
встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні
місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Проте, скасовуючи рішення господарського суду Одеської
області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду
першої інстанції та встановлених ним обставин справи.
У оскаржуваній постанові Одеського апеляційного
господарського суду фактично не наведено обгрунтування порушення
або неправильного застосування норм матеріального чи
процесуального права судом першої інстанції, рішення якого
оскаржувалось в апеляційному порядку.
За таких обставин постанова апеляційного господарського суду
підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення місцевого
господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, п.6
ч.1 ст.111-9, 111-10, ст.111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
21.09.2006 року у справі №16-32/87-06-3470 скасувати, а рішення
господарського суду Одеської області від 04.08.2006 року у цій
справі залишити без змін.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький