ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р.
№ 2-20/2697-2006 (2-20/2561-04, 2-13/2811-03, 2-20/6679-05)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ДПI у м. Ялта
на постанову та ухвалу
від 04.07.2006 р. Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.04.2006 р. господарського суду АРК
у справі
№ 2-20/2697-2006 господарського суду АРК
за заявою
Прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі УПФ України у
м. Ялті АРК
до
Управління будівництва в Криму господарського управління
Адміністрації Президента Російської Федерації, смт. Оползневе м.
Ялта
про
банкрутство
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду АРК знаходиться справа №
2-20/2697-2006 про банкрутство Управління будівництва в Криму
господарського управління Адміністрації Президента Російської
Федерації.
Постановою господарського суду АРК від 23.06.2003 р. визнано
боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду АРК від 11.04.2006 р. (суддя
Луцяк М.I.) затверджено мирову угоду від 02.03.2006 р. та
припинено провадження у справі.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 04.07.2006 р. (судді: Латинін А.О. -головуючий, Заплава Л.М.,
Котлярова О.Л.) апеляційну скаргу ДПI у м. Ялта залишено без
задоволення, а ухвалу господарського суду АРК від 11.04.2006
р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ДПI у м.
Ялта звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 04.07.2006 р. і ухвалу
господарського суду АРК від 11.04.2006 р. та направити справу на
новий розгляд до суду першої інстанції.
На думку заявника касаційної скарги, судами першої та
апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, зокрема
ст. 23, ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі - Закон).
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 38, п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону
затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для
припинення провадження у справі про банкрутство.
У зв'язку з чим, умови мирової угоди повинні врегульовувати
всю конкурсну заборгованість боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, мирову угоду у справі
укладено у ліквідаційній процедурі.
Згідно з ст. 23 Закону вимоги за зобов'язаннями боржника,
визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур
банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної
процедури.
Отже, після визнання боржника банкрутом та відкриття
ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію
конкурсних та повинні бути заявлені в порядку, передбаченому
статтею 23 Закону, з наступним включенням до реєстру вимог
кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2004 р. ДПI у м.
Ялта було подано в порядку ст. 23 Закону заяву від 02.07.2004 р. №
5363/9/10-0 про збільшення грошових вимог (а.с. № 92 -97 том IV),
якою кредитор просив суд визнати його грошові вимоги до боржника у
розмірі 105 397,92 грн., що виникли під час проведення процедур
банкрутства.
Отже, у ліквідаційній процедурі кредитором банкрута були
заявлені поточні грошові вимоги, проте ці вимоги не були предметом
розгляду суду та відносно них не було винесено відповідну ухвалу
про їх визнання чи відхилення.
Також, вказані вимоги ДПI у м. Ялта не увійшли до сум
заборгованостей у списку кредиторів, доданого ліквідатором
відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону до заяви про затвердження мирової
угоди, тобто не були врегульовані мировою угодою, що підлягала
затвердженню судом.
За таких обставин справи ухвала суду першої інстанції про
затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі не
може бути визнана законною та обгрунтованою.
На вказані порушення суд апеляційної інстанції увагу не
звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду
апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи
на новий розгляд відповідно на стадію ліквідації.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене
та розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 23, 35 - 38
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7,
111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ДПI у м. Ялта задовольнити.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 04.07.2006 р. та ухвалу господарського суду АРК від
11.04.2006 р. у справі № 2-20/2697-2006 скасувати.
3. Справу № 2-20/2697-2006 передати на новий розгляд до
господарського суду АРК на стадію ліквідації в іншому складі суду.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко