ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 р.
№ 18/16-2006/12
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя
Муравйов О. В.
ссудді
Полянський А. Г. Коробенко Г. П.
розглянувши касаційне подання
Заступника прокурора Київської області
по справі
№ 18/16-06/12 Господарського суду Київської області
за позовом
Прокурора Київської області в інтересах держави в особі
Кабінету Міністрів України
До
1. Дослідного господарства "Дмитрівка" Iнституту садівництва
2. Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд" 3. Української
академії аграрних наук
Про
визнання біржового контракту недійсним та застосування
наслідків недійсності правочину
За участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився
від відповідача 1:
Павленко О.В. -дов. №257 від 21.11.2006 року
від відповідача 2:
Голуб В.Є. -дов. від 20.05.2005 року
від відповідача 3:
Василенко О.О. -дов. №2-1/4-55 від 06.09.2006 року
від прокуратури:
Громадський С.О. -прокурор
Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2006
року касаційне подання Заступника прокурора Київської області було
прийняте до провадження, його розгляд призначений на 11 год. 00
хв. 28.11.2006 року.
Також ухвалою Вищого господарського суду України від
07.11.2006 року, з метою забезпечення позову заборонено Дослідному
господарству "Дмитрівка" Iнституту садівництва,
Торгівельно-енергетичній корпорації "Акорд" та Українській
академії аграрних наук вчиняти будь-які дії щодо розпорядження
автодорогою, гідроспорудами ставка №1, гідроспорудами ставка №2,
гідроспорудами ставка (інв.№57/73), зрошувальними системами на
площі 236 га та зрошувальними системами на площі 151 га, що є
предметом спору, разом з земельною ділянкою площею 400,1 га та
заборонити будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо
вказаного майна, пов'язані із зміною права власності на них, їх
якостей та властивостей, до закінчення перегляду справи №
18/16-06/12 в касаційному порядку.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 27.11.2006р. у зв'язку з перебуванням судді Фролової
Г.М. на лікарняному, для розгляду справи № 18/16-06/12 створена
колегія суддів у наступному складі: Муравйов О. В. (головуючий),
Полянський А.Г., Коробенко Г. П.
Відводів зазначеному складу колегії суддів не заявлено.
Представник позивача в судове засідання 28.11.2006 року не
з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання
повідомлений заздалегідь належним чином. Оскільки ухвалою Вищого
господарського суду України від 07.11.2006р. про прийняття
касаційного подання до розгляду явка представників сторін
обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не
витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом
касаційної інстанції, передбачених ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів вважає, що неявка представника
позивача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами
відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор Київської області
в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся
до Господарського суду Київської області з позовом до Дослідного
господарства "Дмитрівка" Iнституту садівництва та
Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд" про визнання недійсним
біржового контракту Київської агропромислової біржі № 824 від
29.09.2004 p., укладений між брокерською конторою - Товариством з
обмеженою відповідальністю "Кінг", діючого на підставі
договору-доручення № 29/09-4 від 29.09.2004 р. від імені
Дослідного господарства "Дмитрівка" Iнституту садівництва, та між
брокерською конторою ПП "БАМ Iмпекс", діючого на підставі
договору-доручення № 29-09 від 29.09.2004 р. від імені
Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд", зобов'язання
Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд" повернути Дослідному
господарству "Дмитрівка" Iнституту садівництва дренажну систему,
гідроспоруди ставка № 1, гідроспорудами ставка № 2, гідроспорудами
ставка № 2, зрошувальну систему багаторічних плодово-ягідних
насаджень на площі 236 га, зрошувальну систему багаторічних
плодово-ягідних насаджень на площі 151 га та автодорогу, стягнення
в доход держави отриманих Дослідним господарством "Дмитрівка"
Iнституту садівництва коштів у розмірі 398 271 грн. 60 коп. В
позовній заяві прокурор посилається на ст. 207, 208 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
і стверджує, що зазначений біржовий контракт укладений
з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
До прийняття рішення по справі, в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Заступник прокурора Київської області заявою
№ 05/1-3809-06 від 23.05.2006 р. уточнив позовні вимоги та крім
викладених вище позовних вимог просив визнати протиправною і
скасувати постанову Президії Української академії аграрних наук
від 26.08.2004 р. "Про продаж основних засобів Дослідного
господарства "Дмитрівка" Iнституту садівництва УААН" в частині
продажу державного майна (основних засобів) ТЕК "Акорд".
У зв'язку з прийняттям заяви № 05/1-3809-06 від 23.05.2006 р.
Заступника прокурора Київської області до розгляду ухвалою
господарського суду Київської області від 01.06.2006 р. (т. 1 а.
с. 162-163) в порядку ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
залучено до
участі у справі у якості іншого відповідача Українську академію
аграрних наук.
Колегіальним рішенням Господарського суду Київської області
від 01.06.2006 року (головуючий суддя Писана Т.О., судді Маляренко
А.В., Карпечкін Т.П.), залишеним без змін постановою Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2006 року
(головуючий суддя Зеленіна Н.I., судді Агрикова О.В., Рибченко
А.О.), в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями першої та
апеляційної інстанцій, Заступник прокурора Київської області
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним
поданням, в якому просить рішення суду першої інстанції та
постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти
нове рішення про повне задоволення позовних вимог.
В своєму касаційному поданні Заступник прокурора Київської
області вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій
неправильно застосовані норми матеріального права.
У відзивах на касаційне подання Дослідне господарство
"Дмитрівка" Iнституту садівництва, Торгівельно-енергетична
корпорація "Акорд" та Українська академія аграрних наук, кожен
окремо, повністю заперечують підстави скасування судових рішень
першої та апеляційної інстанцій і просять касаційне подання
Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а
рішення та постанову господарських судів -без змін.
Розглянувши матеріали справи, касаційне подання, відзиви на
нього, заслухавши суддю-доповідача, представників відповідачів та
прокурора, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних
обставин справи правильність застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України дійшла наступного висновку.
Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами, Дослідне господарство "Дмитрівка" Iнституту садівництва
Української академії аграрних наук згідно статуту є державним
сільськогосподарським підприємством і підпорядковується
Українській академії аграрних наук. Економічною основою діяльності
Дослідного господарства "Дмитрівка" відповідно до ст. 3 Статуту є
державна власність України на основні фонди та інше майно,
закріплене Академією за господарством. Державне майно належить
Дослідному господарству "Дмитрівка" на праві повного
господарського відання.
Постановою Президії Української академії аграрних наук від
26.08.2004 року Дослідному господарству "Дмитрівка" надано дозвіл
на продаж державного майна, а саме: гідроспоруд і автодороги, ТЕК
"Акорд" та згоду щодо вилучення із землекористування Дослідного
господарства "Дмитрівка" земельної ділянки площею 400,1 га, на
якій розміщені зазначені об'єкти інженерного забезпечення, та
передачі користування цією землею покупцеві ТЕК "Акорд".
29.09.2004 року між брокерською конторою № 27 ТОВ "Кінг" в
особі брокера ОСОБА_1, діючого на підставі договору-доручення №
29/09-4 від 29.09.2004 року від імені Дослідного господарства
"Дмитрівка" (далі - відповідач 1, за договором продавець) та
брокерською конторою № 33 ПП "Бам Iмпекс" в особі брокера ОСОБА_2,
діючого на підставі договору-доручення № 29-09 від 29.09.2004 року
від імені Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд" (далі -
відповідач 2, за договором покупець), діючи на підставі наказів
Мінсільгосппроду України від 23.01.1996 року № 17 та від
01.04.1996 року № 99, укладено біржовий контракт Київської
агропромислової біржі № 824, у відповідності до умов якого
відповідач 1 продав, а відповідач 2 купив товар -гідроспоруди,
наведені в таблиці контракту. Загальна вартість товару складає 398
271,60 грн., із яких вартість товару (сума біржової угоди) складає
331 893 грн., сума ПДВ - 66 378,60 грн.
Загальна вартість контракту згідно п. 1.4 складає 409 821,48
грн. (з врахуванням реєстраційного збору і брокерської
винагороди).
Відповідно до п. 1.6. контракту строк оплати товару до
10.10.2004 pоку, сума оплати товару - 409 821,48 грн. Згідно п.
1.7. контракту оплата товару, реєстраційного збору та брокерської
винагороди здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок
КАПБ.
На виконання умов договору відповідач 1 передав, а відповідач
2 прийняв гідроспоруди на загальну суму 398 271,60 грн., в тому
числі ПДВ, що підтверджується актом прийому-передачі гідроспоруд
від 12.10.2004 року.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України "Про особливості правового
режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих
академій наук та статусу їх майнового комплексу" ( 3065-14 ) (3065-14)
та
пунктів 4, 7 Статуту Української академії аграрних наук,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1488 від
13.08.1999 ( 1488-99-п ) (1488-99-п)
pоку, Академія заснована на державній
власності, фінансується з державного бюджету, розподіляє бюджетні
кошти, контролює їх використання та щороку звітує про це перед
Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості правового
режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих
академій наук та статусу їх майнового комплексу" ( 3065-14 ) (3065-14)
та п.
69 Статуту Академія, здійснюючи повноваження з управління
об'єктами майнового комплексу академії, забезпечує реалізацію прав
держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовує та
розпоряджається об'єктами майнового комплексу у межах, визначених
законодавством з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 136 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
право
господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва,
який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим
за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням
правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою
власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання
за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та
збереженням належного йому майна безпосередньо або через
уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську
діяльність підприємства (ч. 2 ст. 136 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
).
Щодо захисту права господарського відання застосовуються
положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт
підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі
права господарського відання, має право на захист своїх майнових
прав також від власника (ч. 3 ст. 136 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
).
Українська академія аграрних наук є, як вірно встановлено
судами першої та апеляційної інстанцій, самоврядною державною
науковою організацією. Відповідно до абз. 11 ч. 2 ст. 4 Закону
України "Про особливості правового режиму діяльності Національної
академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх
майнового комплексу" ( 3065-14 ) (3065-14)
галузеві академії наук надають
дозвіл на продаж майна організацій, що перебувають у віданні
галузевих академій наук. Дослідне господарство "Дмитрівка" є
підпорядкованою Українській академії аграрних наук організацією,
управління якою здійснює академія.
Рішення про продаж майна, яке належало Дослідному
господарству "Дмитрівка" приймалось вищим органом - Президією
Української академії аграрних наук. Договір укладено на підставі
рішення Президії. Згідно п. 12 ст. 39 Статуту Української академії
аграрних наук до компетенції Президії відноситься вирішення
питання про видачу дозволу на продаж майна, яке знаходиться на
балансі установ, підприємств та організацій, що перебувають у
віданні Академії.
Судом першої інстанції та апеляційним господарським судом
встановлено, що Українською академією аграрних наук надано згоду
на продаж основних засобів, які знаходяться на балансі Дослідного
господарства "Дмитрівка" Iнституту садівництва УААН, а також
насаджені та побудовані за рахунок власних надходжень, одержаних
від господарської діяльності, про що із належним обгрунтуванням
викладено в Постанові президії від 26.08.2004 року.
З огляду на це, був зроблений висновок, що рішення про продаж
прийнято уповноваженим на те органом із дотриманням процедури його
прийняття.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має
права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Під час розгляду спору про визнання недійсним правочину як
такого, що завідомо укладений з метою, яка суперечить інтересам
держави, предметом доказування серед іншого є наявність умислу в
діях осіб, що укладали такий правочин, укласти його всупереч
інтересам держави. Наявність чи відсутність умислу повинна бути
встановлена судом на підставі наявних в справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту рішення та
постанови господарських судів, під час розгляду справи як судом
першої інстанції, так і апеляційним господарським судом була дана
оцінка доказам, що містяться у справі, у їх сукупності відповідно
до ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. При цьому ані судом першої
інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було встановлено
наявності умислу в діях сторін контракту.
Переоцінювати докази та встановлювати обставини, які не були
встановлені, не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанції не було
встановлено наявності суперечної інтересам держави мети в діях
сторін контракту, підстав для задоволення позовних вимог про
визнання такого контракту недійсним на зазначених в позовній заяві
підставах не було. За таких обставин суд касаційної інстанції
вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не було порушено
норм матеріального права, зокрема ст. 207, 208 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Що стосується доводів, викладених Заступником прокурора
Київської області в касаційному поданні, то вони зводяться до
переоцінки встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
обставин справи. Тому такі доводи колегією суддів Вищого
господарського суду України відхиляться на підставі ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскільки в позові про визнання недійсним контракту було
відмовлено, підстав для задоволення позовної вимоги про
застосування наслідків недійсності господарського зобов'язання
також не було.
Також суд касаційної інстанції вважає вірним рішення про
відмову в позові про визнання протиправною та скасування постанови
Президії Української академії аграрних наук від 26.08.2004 року
"Про продаж основних засобів дослідного господарства "Дмитрівка"
Iнституту садівництва УААН" в частині продажу державного майна
(основних засобів) ТЕК "Акорд", виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна заява
серед іншого повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються
позовні вимоги, законодавство, на підставі якого подається позов,
зміст позовних вимог, а якщо позов поданий до кількох
відповідачів -зміст позовних щодо кожного з них.
Ані в позовній заяві, ані в заяві про уточнення підстав
позову і позовних вимог не зазначено норм матеріального права в
обгрунтування позовних вимог до Української академії аграрних наук
як обраного прокурором способу захисту порушеного права.
При цьому суд касаційної інстанції вважає, що зазначена
позовна вимога розглянута господарськими судами в межах
передбаченої ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підвідомчості спорів,
оскільки спірне рішення реалізовувалося відповідачем 3 не як
органом владних повноважень, а як суб'єктом господарювання
відносно майнових правовідносин.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстав для скасування рішення Господарського суду
Київської області від 01.06.2006 року та постанови Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 17.08.2006 року
в даному випадку немає, а тому касаційне подання Заступника
прокурора Київської області задоволенню не підлягає.
Частиною 2 ухвали Вищого господарського суду України від
07.11.2006 року, заява Заступника прокурора Київської області про
забезпечення позову у справі № 18/16-06/12 була задоволена та
заборонено Дослідному господарству "Дмитрівка" Iнституту
садівництва, Торгівельно-енергетичній корпорації "Акорд" та
Українській академії аграрних наук вчиняти будь-які дії щодо
розпорядження автодорогою, гідроспорудами ставка №1,
гідроспорудами ставка №2, гідроспорудами ставка (інв.№57/73),
зрошувальними системами на площі 236 га та зрошувальними системами
на площі 151 га, що є предметом спору, разом з земельною ділянкою
площею 400,1 га та заборонити будь-яким іншим особам вчиняти
будь-які дії щодо вказаного майна, пов'язані із зміною права
власності на них, їх якостей та властивостей, до закінчення
перегляду справи № 18/16-06/12 в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 68 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
питання про
скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що
розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.
Оскільки постановою Вищого господарського суду України від
28.11.2006 року рішення Господарського суду Київської області від
01.06.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.08.2006 року по справі № 18/16-06/12,
яким повністю відмовлено Заступнику прокурора Київської області в
інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в задоволенні
позовних вимог до Дослідного господарства "Дмитрівка" Iнституту
садівництва, Торгівельно-енергетичної корпорації "Акорд",
Української академії аграрних наук, залишено без змін, то
підстави, передбачені ст. 66 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, для
забезпечення позову відсутні. Отже, вжиті частиною 2 ухвали Вищого
господарського суду України від 07.11.2006 р. у справі №
18/16-06/12 заходи щодо забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 68-
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційне подання Заступника прокурора Київської області
залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 17.08.2006 року по справі № 18/16-06/12 та рішення
Господарського суду Київської області від 01.06.2006 року по
справі №18/16-06/12 залишити без змін.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Вищого
господарського суду України від 07.11.2006 року по справі
№18/16-06/12, скасувати.
Головуючий суддя
О. В. Муравйов
Судді
А. Г. Полянський Г. П. Коробенко