ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     28 листопада 2006 р. 
     № 16/327 
 
    Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     Т. Дроботової -головуючого
     Н. Волковицької  Л. Рогач
     за участю представників:
     Позивача
     Ніколаєнко В.А. дов. від 1.12.05 р.
     Відповідачів
     не з'явився, про час і  місце  слухання  справи  повідомлений
належним чином
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     Відкритого    акціонерного    товариства     "Кіровоградський
насіннєвий завод"
     на постанову
     від   19липня   2006року   Дніпропетровського    апеляційного
господарського суду.
     у справі
     № 16/327 господарського суду Кіровоградської області
     за позовом
     Відкритого    акціонерного    товариства     "Кіровоградський
насіннєвий завод"
     до  про
     Суб'єкта  підприємницької   діяльності   -   фізичної   особи
ОСОБА_1про визнання договору мнимим
                            ВСТАНОВИВ:
     Відкрите акціонерне  товариство  "Кіровоградський  насіннєвий
завод" звернувся до господарського суду Кіровоградської області  з
позовом до суб'єкта підприємницької діяльності  -  фізичної  особи
ОСОБА_1про визнання договору зберігання насіння  цукрового  буряку
таким, що  укладений  без  наміру  створити  юридичні  наслідки  -
мнимим.
     Свої вимоги позивач обгрунтував тим,  що  договір  зберігання
(накладні  НОМЕР_1,  НОМЕР_2,  НОМЕР_3,  НОМЕР_4)  не   відповідає
вимогам статті 48 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
          в  редакції
1963р., а саме: частинам   1,  2  статті  9  Закону  України  "Про
бухгалтерській облік та фінансову  звітність  в  Україні";  пункту 
2.4.  Положення  про  документальне  забезпечення  записів  у
     бухгалтерському обліку,  затвердженого  наказом  Міністерства
фінансів  України   №88   від   24.05.1995р,   зареєстрованого   в
Міністерстві   юстиції   України   05.06.1995   р.   за   №168/704
( z0168-95 ) (z0168-95)
        ; пункту 1 статті 62,  статті  63  Цивільного  кодексу
УРСР   ( 1540-06 ) (1540-06)
        ;    пункту    2    Iнструкції    про    порядок 
реєстрації  виданих,   повернутих   і  використаних   довіреностей 
на   одержання   цінностей,  затвердженої   наказом   Міністерства 
фінансів України від  16 травня  1996  р.  N99,  зареєстрованої  у
Міністерстві  юстиції  України  12.06.1996  р.   за   N   293/1318
( z0293-96 ) (z0293-96)
        . Крім того, позивач вказує, що договір  зберігання  у
формі  накладних  є  мнимий,  на  підставі  частини  1  статті  58
Цивільного кодексу  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  оскільки   між   сторонами 
ніколи  не виконувався.
     Рішенням  господарського  суду  Кіровоградської  області  від
15.05.2006 року у задоволенні позову відмовлено.
     Рішення суду мотивоване  тим,  що  факт  знаходження  насіння
цукрового буряку в кількості 18 930 кг, що належало відповідачеві,
на зберіганні у позивача встановлений рішенням господарського суду
Кіровоградської області від 22.04.2003 р. у справі  №  15/44,  яке
залишено в силі постановою  Дніпропетровського  апеляційного  суду
від  18.06.2003 р., постановою Вищого господарського суду  України
від  24.12.2003  р.  та  ухвалою  Верховного  Суду   України   від
25.03.2004 року.  Дане  рішення  неодноразово   переглядалося   за 
ново  виявленими   обставинами,    про    що    свідчать    ухвали 
господарського  суду  Кіровоградської, області від  26.09.2003  р.
та від 02.02.2005 р.,  постанова  Дніпропетровського  апеляційного 
господарського  суду  від  07.04.2005   р.  постанова   ВГСУ   від
13.07.2005   р.,  постанова  ВГСУ  від   30.08.2004   р.,   ухвала
Верховного суду України від  04.11.2004  р.,  однак  рішення  суду
залишено без змін.
     Крім того, договір схову зі сторони відповідача був виконаний
належним чином, шляхом передачі позивачеві на  зберігання  насіння
цукрового буряку в кількості 18 930 кг, що в свою  чергу  виключає
ознаки угоди, яка може бути визнана недійсною на  підставі  статті
58 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     За апеляційною  скаргою  Відкритого  акціонерного  товариства
"Кіровоградський насіннєвий завод" постановою від  19  липня  2006
року Дніпропетровського апеляційного господарського  суду  рішення
залишено без змін з тих  же підстав.
     Відкрите акціонерне  товариство  "Кіровоградський  насіннєвий
завод" подало до  Вищого  господарського  суду  України  касаційну
скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду, в якій просить рішення  та  постанову  скасувати,  а  справу
передати на новий розгляд, в  зв'язку  з  порушенням  судами  норм
матеріального та процесуального права, а саме: статей 25, 28,  41,
58, 62, 63, 413, 423 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , статей
4-3, 31, 33, 35, 41 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Заслухавши   доповідь   судді   -доповідача   та    пояснення
присутнього  у  судовому  засіданні   представника   позивача   та
перевіривши  наявні  матеріали  справи  на  предмет   правильності
юридичної оцінки обставин  справи  і  повноти  їх  встановлення  в
рішенні та  постанові  суду,  а  також  правильність  застосування
господарським судом норм процесуального  та  матеріального  права,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з
таких підстав.
     Відповідно  до  вимог  статей   108,   111-7   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,   касаційна  інстанція
рішення місцевого господарського суду  та  постанови  апеляційного
господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи  перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
     Як вбачається з матеріалів справи  предметом  спору  у  даній
справі є визнання договору  зберігання  насіння  цукрового  буряку
таким, що укладений без наміру створити юридичні наслідки -мнимим,
а також  таким, що не  відповідає  вимогам  статті  48  Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
     Приймаючи рішення та постанову господарські  суди  як  першої
так  і  апеляційної  інстанцій  встановили,   що   05.02.03р.   до
господарського суду Кіровоградської області звернулася ОСОБА_1 про
стягнення з  ВАТ  "Кіровоградський  насіннєвий  завод"  18930  кг.
насіння цукрового  буряку  фракції  3.5  -4.5.  Український  ЧС-70
переданого   на   зберігання.   Рішенням    господарського    суду
Кіровоградської області від 2 2.04.03р. у справі № 15/44  доведено
факт  передачі  ПП  ОСОБА_1  на  зберігання  ВАТ  "Кіровоградський
насіннєвий завод" насіння цукрового буряку на  підставі  накладних
НОМЕР_1.,НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4
     Згідно  статті  35  Господарського   процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , факти,  встановлені  рішенням  господарського
суду під час розгляду  однієї  справи,  не  доводяться  знову  при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
     Оскільки сторонами у даній справі є  ті  самі  сторони  що  у
справі № 15/44, суди  дійшли  висновку,  що  факти  встановлені  у
справі № 15/44 не потребують доведенню знову.
     Касаційна інстанція не  може  погодитись  з  таким  висновком
оскільки, як вбачається з матеріалів справи при прийнятті  рішення
та постанови у даній справі суди виходили з того,  що  рішенням  у
справі №15/44 встановлено факт передачі насіння  цукрового  буряку
ПП ОСОБА_1 ВАТ  "Кіровоградський  насіннєвий  завод"  в  кількості
18930 кг. на суму 477299,96 грн. та що між  сторонами  виникли  та
існують зобов'язальні відносини.
     При цьому, поза увагою  судів  залишились  приписи  статті  4
Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
         УРСР,  згідно  з
якою підставою виникнення цивільних прав і обов'язків можуть  бути
як дії громадян та організацій, так і угоди, передбачені  законом,
а також угоди, хоча і не передбачені законом,  але  не  суперечать
йому.
     Позивач просив визнати недійсним договір  зберігання  насіння
буряку, тому для вирішення цього спору  по  суті  судам  необхідно
було надати правову оцінку саме  договору  з  урахуванням  доказів
вимог та заперечень, наданих сторонами, в тому числі і з огляду на
строки позовної давності, про що заявлялось  як  позивачем  так  і
відповідачем.
     Частина 1 статті  32  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         встановлює, що доказами у  справі  є  будь-які
фактичні дані, на підставі яких господарський  суд  у  визначеному
законом порядку встановлює наявність чи відсутність  обставин,  на
яких  грунтуються  вимоги  і  заперечення  сторін,  а  також  інші
обставини,  які   мають   значення   для   правильного   вирішення
господарського спору.
     Таким   чином,   з   матеріалів   справи    вбачається,    що
господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді
справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не  надано
належної правової оцінки всім доказам у справі  в  їх  сукупності,
що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування  судом  всіх
обставин, які мають суттєве  значення  для  правильного  вирішення
господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму  Верховного
суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 №  11
"Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,
коли суд, виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і
всебічно  перевіривши  всі  обставини  справи,  вирішив  справу  у
відповідності  з  нормами  матеріального  права,   що   підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
     Неповне з'ясування всіх обставин справи, які  мають  значення
для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
     Оскільки  передбачені   процесуальним   законодавством   межі
перегляду  справи  в  касаційній  інстанції  не  дають  їй   права
встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини,  що  не   були
встановлені попередніми судовими інстанціями  чи  відхилені  ними,
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або
додатково  перевіряти  докази,  рішення  та  постанова  у   справі
підлягають скасуванню з  передачею  справи  на  новий  розгляд  до
господарського суду першої інстанції. Під  час   нового   розгляду 
справи   господарському   суду  необхідно   врахувати   викладене, 
всебічно   і   повно   з'ясувати   і   перевірити   всі   фактичні 
обставини   справи,   об'єктивно   оцінити   докази,   що    мають 
юридичне  значення  для  її  розгляду   і   вирішення   спору   по 
суті,   і    в    залежності    від    встановленого,    правильно 
визначити    норми    матеріального    права,    що     підлягають 
застосуванню    до    спірних    правовідносин,    та     прийняти 
обгрунтоване  і  законне  судове  рішення.
     Керуючись статтями 111-7, пунктом 3  статті  111-9,  статтями
111-10,  111-11,  111-12  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
     П О С Т А Н О В И В :
     Рішення  господарського  суду  Кіровоградської  області   від
15.05.2006  року  та  постанову  Дніпропетровського   апеляційного
господарського  суду  від  19.07.2006  року  у  справі  №   16/327
господарського суду Кіровоградської області скасувати.
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Кіровоградської області.
     Касаційну   скаргу   Відкритого    акціонерного    товариства
"Кіровоградський насіннєвий завод"  задовольнити.
     Головуючий  Т. Дроботова
     Судді   Н. Волковицька
     Л.Рогач