ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     23 листопада 2006 р.
 
     № 44/250-(18/198пд)-38/63
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     Остапенка М.I. (головуючий),
 
     Харченка В.М.,
 
     Борденюк Є.М.
 
     розглянувши у відкритому
 
     за участю представника позивача:
 
     касаційну скаргу
 
     судовому засіданні у м. Києві
 
     Алєксєєнка А.I. та представника ФДМУ -Григорчука В.I.
 
     Фонду державного майна України
 
     на постанову
     від 28.07.2006
     Київського апеляційного
     господарського суду
 
     у справі
     № 44/250-(18/198пд)-38/63
     господарського суду
     міста Києва
 
     за позовом
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Миг"
 
     до
     Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Iндустрія  цінних
паперів",
     Фонду державного майна України
 
     третя особа:
     Відкрите  акціонерне  товариство   "Дніпропетровський   завод
електротехнічного обладнання"
 
     про
     визнання недійсним  договору  №  КПП-432  від  25.01.2003  та
інформаційного повідомлення
 
     Представники ТзОВ "Iндустрія цінних паперів" та третьої особи
в судове засідання не з'явилися, про час і місце  слухання  справи
сторони були повідомлені належним чином.
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У травні 2004 року товариство  з  обмеженою  відповідальністю
"Енерго-Миг"  звернулося  з  позовом  до  товариства  з  обмеженою
відповідальністю "Iндустрія цінних паперів"  та  Фонду  державного
майна України за участю третьої особи  без  самостійних  вимог  на
предмет    спору    -    відкритого    акціонерного     товариства
"Дніпропетровський  завод  електротехнічного  обладнання",  згідно
якого, уточнивши в  ході  розгляду  справи  свої  вимоги,  просило
визнати недійсним  протокол  комісії  з  проведеного  конкурсу  по
продажу    пакету    акцій    ВАТ     "Дніпропетровський     завод
електротехнічного обладнання" від  24.12.2003  №  2,  затверджений
ФДМУ від 25.12.2003, визнати недійсним наказ ФДМУ  від  25.12.2003
та визнати недійсним  договір  №  КПП-432  купівлі-продажу  пакету
акцій ВАТ "Дніпропетровський завод електротехнічного обладнання по
конкурсу, укладеного 25.12.2003 між ФДМУ та ТзОВ "Iндустрія цінних
паперів".
 
     Рішенням господарського суду міста  Києва  від  03.03.2006  у
справі  №  44/250-(18/198пд)-38/63   позов   задоволено.   Визнано
недійсним рішення конкурсної комісії про визнання ТзОВ  "Iндустрія
цінних паперів" переможцем  конкурсу  з  продажу  пакету  акцій  в
розмірі  99,69%  статутного  фонду  ВАТ  "Дніпропетровський  завод
електротехнічного  обладнання",  оформлене  протоколом  №  2   від
24.12.2003 та  затверджене  заступником  голови  ФДМУ  24.12.2003.
Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України № 2355  від
25.12.2003 "Про підсумки  конкурсу  з  продажу  пакету  акцій  ВАТ
"Дніпропетровський завод  електротехнічного  обладнання".  Визнано
недійсним    договір    купівлі-продажу    пакету    акцій     ВАТ
"Дніпропетровський   завод   електротехнічного   обладнання"    за
конкурсом № КПП-432 від 25.12.2003, укладений  між  ФДМУ  та  ТзОВ
"Iндустрія цінних паперів".
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
28.07.2006,  за  тією  ж  справою,  вищезазначене  судове  рішення
залишено без змін.
 
     У касаційній сказі  Фонд  державного  майна  України  просить
скасувати постанову апеляційного суду від 28.07.2006, рішення суду
першої інстанції від 03.03.2006 та припинити провадження у справі.
Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду  прийнята  з
порушенням норм матеріального та  процесуального  права,  зокрема,
ст.ст. 80, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ст.ст. 3, 14,  17,  18  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        , ст. 635 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст. 41 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст. 182 ГК України  ( 436-15 ) (436-15)
        ,  ст.ст.  15,  27,  29
Закону України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
        .
 
     У відзиві  на  касаційну  скаргу  позивач  просить  постанову
апеляційного  суду  залишити  без   змін,   а   касаційну   скаргу
відповідача -без задоволення.
 
     Заслухавши  доповідача,  вислухавши  пояснення  представників
сторін, перевіривши правильність  застосування  апеляційним  судом
норм процесуального та матеріального права, колегія суддів  Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу  такою,  що
підлягає задоволенню частково.
 
     До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
     Як встановлено попередніми судовими  інстанціями,  07.11.2003
ФДМУ було затверджено  інформаційне  повідомлення  про  проведення
конкурсу з  продажу  пакету  акцій  ВАТ  "Дніпропетровський  завод
електротехнічного обладнання", в якому  були  визначені  фіксовані
умови   конкурсу,   а   саме:   здійснення   програми    технічної
реконструкції виробництва, яка полягала в  зобов'язанні  учасників
конкурсу  щодо  виконання  умов  конкурсу  та   реалізації   плану
довгострокових інтересів у розвитку підприємництва та  бізнес-план
післяприватизаційного  розвитку  об'єкта,  що  включає  пропозицію
інвестора  з   зазначенням   максимального   розміру   інвестицій.
Зазначене  повідомлення  13.11.2003  було  оприлюднено  в   газеті
"Відомості приватизації".
 
     14.11.2003 між товариством "Iндустрія цінних паперів" та ТзОВ
"Iнтертранс"  був  підписаний  протокол  щодо   приватизації   ВАТ
"Дніпропетровський завод електротехнічного  обладнання",  в  якому
зазначалось, що ТзОВ "Iнтертранс" має намір фінансувати  придбання
першим відповідачем пакету  акцій,  в  розмірі  99,69%.  Також,  в
даному протоколі зазначалось, що у випадку згоди ФДМУ,  товариство
"Iндустрія цінних паперів" здійснить відчуження  пакету  акцій  на
користь ТзОВ "Iнтертранс".
 
     16.12.2003 представником ФДМУ був  складений  акт,  згідно  з
яким зареєстровано два пакети  з  підтверджуючими  документами  та
конкурсними пропозиціями за № 77  та  №  78,  та  в  цей  же  день
відповідачем-1  був   поданий   ФДМУ   пакет   з   підтверджуючими
документами та конкурсними пропозиціями, зареєстрований під  №  77
до якого, серед інших документів, було додано також лист № 150 від
12.12.2003, в якому відповідач-1 стверджував, що він не  отримував
фінансової  підтримки  для  придбання  акцій;  лист  №   149   від
12.12.2003,  в  якому  зазначається,  що  відповідач-1  має  намір
придбати  акції  ВАТ  "Дніпропетровський  завод  електротехнічного
обладнання" з метою подальшого їх перепродажу на вторинному  ринку
цінних паперів і лист № 148 від 12.12.2003, в  якому  відповідач-1
вказує, що не  потребує  узгодження  з  органами  Антимонопольного
комітету України при придбанні цінних паперів третьої  особи,  так
як він є особою, основним  видом  діяльності  якої  є  операції  з
цінними  паперами,  придбання  яких  здійснюється   з   метою   їх
наступного перепродажу протягом одного року з дня придбання.
 
     Також, 16.12.2003 за № 78 ФДМУ  був  зареєстрований  пакет  з
підтверджуючими документами та конкурсними  пропозиціями,  поданий
позивачем, до якого було додано лист  №  2372  від  10.12.2003,  в
якому позивач вказує, що  метою  придбання  пакету  акцій  третьої
особи  є  розвиток  та  удосконалення  виробничої  бази   ВАТ   та
реорганізація системи збуту продукції, а також готовність  сприяти
в залученні  інвестиційних  коштів  в  розвиток  виробництва  ВАТ,
поліпшення   фінансово-економічних    результатів    господарської
діяльності і поліпшення соціально-економічних та екологічних  умов
функціонування ВАТ та його працівників.
 
     Надалі, протоколом № 191 від 17.12.2003 учасниками конкурсу з
продажу    пакету    акцій    ВАТ     "Дніпропетровський     завод
електротехнічного обладнання" було визнано  ТзОВ  "Енерго-Миг"  та
ТзОВ "Iндустрія цінних паперів", а рішенням комісії від 24.12.2003
з повторного продажу пакету акцій третьої  особи  переможцем  було
визнано ТзОВ "Iндустрія цінних паперів".
 
     Судами  також  було  встановлено,  що  25.12.2003  ФДМУ   був
прийнятий наказ за № 2355, яким  затверджено  переможцем  конкурсу
відповідача-1 і цього ж  числа  між  відповідачами  був  укладений
договір № КПП-432 купівлі-продажу пакету акцій третьої  особи,  за
яким відповідач-1 зобов'язався сплатити  за  вказаний  пакет  ціну
продажу,  однак  відповідач-1  умови  договору  щодо  оплати  ФДМУ
вартості купленого пакету акцій  не  виконав.  У  зв'язку  з  цим,
відповідач-1 направив позивачу лист за  №  57  від  14.05.2003,  в
якому запропонував йому забезпечити фінансування придбання  пакету
акцій третьої особи, з подальшим переходом цих акцій до  позивача,
оскільки ТзОВ "Iнтертранс" від  здійснення  такої  відмовилось.  У
цьому зв'язку, позивач  вважаючи,  що  ФДМУ  проведено  конкурс  з
порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до  суду  з  цим
позовом.
 
     Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про задоволення
позову, апеляційний суд виходив з того, що ФДМУ було порушено  ст.
156  Закону   України   "Про   державну   програму   приватизації"
( 1723-14 ) (1723-14)
        , оскільки  інформаційне  повідомлення  про  проведення
конкурсу з продажу пакету акцій  третьої  особи  було  оприлюднено
13.11.2003,  а  конкурс  був  проведений   24.12.2003,   тоді   як
відповідно  до  вказаного  закону  дане  повідомлення  мало   бути
оприлюднено не пізніше 50  календарних  днів  до  дати  проведення
конкурсу. Крім того, ФДМУ оголосив конкурс з продажу акцій третьої
особи  за  умовами  здійснення  програми  технічної  реконструкції
виробництва,  дотримання   видів   економічної   діяльності   ВАТ,
збереження кількості робочих місць, збереження витрат  на  охорону
праці та створення відповідних умов праці.  При  цьому,  концепція
розвитку мала містити зобов'язання учасників щодо  виконання  умов
конкурсу та реалізації  плану  довгострокового  розвитку  об'єкта,
однак метою придбання відповідачем-1 пакету  акцій  третьої  особи
було перепродаж пакету акцій на  вторинному  ринку  в  найкоротший
термін, а  концепція  розвитку  третьої  особи,  яка  була  подана
відповідачем-1, не містила в собі зобов'язань щодо виконання  умов
конкурсу та реалізації плану довгострокових інтересів,  як  і  сам
бізнес-план  не  містив   пропозицій   з   максимальним   розміром
інвестицій. У зв'язку із  зазначеним,  суди  дійшли  висновку,  що
відповідач-1 не брав на  себе  зобов'язання  щодо  виконання  умов
конкурсу, а тому ФДМУ не повинен  був  допускати  ТзОВ  "Iндустрія
цінних паперів" до участі  у  конкурсі.  Враховуючи  вищезазначені
обставини, суди дійшли до висновку, що рішення конкурсної  комісії
ФДМУ, яке було оформлене протоколом № 2 від 24.12.2003, наказ ФДМУ
за  №  2355  від   25.12.2003   і,   відповідно,   укладений   між
відповідачами за  результатами  конкурсу  договір  №  КПП-432  від
25.12.2003 суперечать діючому  законодавству,  а  тому  підлягають
визнанню їх недійсними.
 
     З такими висновками суду погодитись не можна,  оскільки  вони
не  відповідають  фактичним  обставинам  справи,  яким   суд   дав
неправильну юридичну оцінку.
 
     Відповідно  до  ст.  16  Закону  України  "Про   приватизацію
державного майна"  ( 2163-12 ) (2163-12)
        ,  п.  1.3  Положення  "Про  порядок
проведення конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних
товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації"
 
     , конкурс -це спосіб продажу акцій ВАТ,  за  яким  переможцем
визначається учасник, який  запропонував  найвищу  ціну  за  пакет
акцій і взяв зобов'язання виконати всі фіксовані умови конкурсу.
 
     З наявних  у  справі  документів  вбачається,  що  оспорюване
рішення конкурсної  комісії  про  визнання  товариства  "Iндустрія
цінних паперів" переможцем  конкурсу  з  продажу  пакету  акцій  в
розмірі  99,69%  статутного  фонду  ВАТ  "Дніпропетровський  завод
електротехнічного обладнання" повністю  відповідає  вищезазначеним
вимогам закону і не суперечить Державній програмі приватизації  на
2000-2002  роки,  пріоритетами  та  основними  завданнями  якої  є
отримання найбільшої матеріальної вигоди державою  від  відчуження
належного їй майна, оскільки в даному випадку переможцем  конкурсу
була визнана особа, яка  не  тільки  взяла  на  себе  зобов'язання
виконати всі фіксовані умови конкурсу, але й запропонувала найвищу
ціну за пакет акцій.
 
     Наведені вимоги діючого законодавства  суди  не  прийняли  до
належної  уваги  і  у  цьому  ж  зв'язку  встановленим  по  справі
обставинам дали неправильну юридичну оцінку.
 
     Зазначене дає  підстави  для  скасування  постановлених  ними
рішень та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.
 
     Враховуючи  наведене,  керуючись  ст.   ст.   111-5,   111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Касаційну скаргу Фонду державного майна України  задовольнити
частково.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
28.07.2006, рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2006
у справі № 44/250-(18/198пд)-38/63 скасувати.
 
     В задоволенні позовних вимог відмовити.
 
     Головуючий Остапенко М.I.
 
     Суддя Харченко В.М.
 
     Суддя Борденюк Є.М.