ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р.
№ 20/109/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача
відповідача 1
відповідача 2
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
Кочеванов I.В. дов.від 12.04.2006 року №48
Дондик Г.П. дов. від 07.10.2006 року № 17/06
не з'явились повідомлені належним чином
Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
на постанову
від
у справі
Запорізького апеляційного господарського суду
29.08.2006 року
№ 20/109/06
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія
"Оранта-Січ"
до відповідача-1
Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
до відповідача-2
Служби автомобільних доріг в Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні позивача
про
Закрите акціонерне товариство "КніС"
стягнення 53724,52грн.
Доповідач Гоголь Т.Г.
Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія
"Оранта-Січ" звернулося до господарського суду Запорізької області
з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький
Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відшкодованої
страхувальнику шкоди в сумі 53724,52 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від
11.05.2006 року на підставі статті 24 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до участі у справі
залучено другого відповідача - Службу автомобільних доріг в
Запорізькій області.
Господарський суд Запорізької області рішенням від 01.06.2006
року (суддя Гандюкова Л.П.) в задоволенні позову відмовив. Рішення
суду вмотивоване тим, що позивачем, всупереч вимогам статей 33, 34
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
доведений склад правопорушення, не надано належних доказів
протиправності поведінки відповідачів і того, що шкода у розмірі
53724,52 грн. заподіяна саме відповідачами та наявності прямого
причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою.
Судом також зазначено, що законодавством передбачена можливість
звільнення від обов'язку відшкодувати позадоговірну шкоду
внаслідок, зокрема, дії непереборної сили .
Запорізький апеляційний господарський суд постановою від
29.08.2006 року (судді Мірошниченко М.В., Кричмаржевський В.А.,
Хуторний В.М.) позов задовольнив, стягнув з Дочірнього
підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного
товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги
України" на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова
компанія "Оранта-Січ" 53724,52 грн. відшкодованої страхувальнику
шкоди та судові витрати в сумі 923,87грн. В позові до Служби
автомобільних доріг в Запорізькій області суд відмовив.
Постанова вмотивована тим, що протиправна поведінка
Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України" засвідчена в протоколі про
адміністративне правопорушення ЯЯ № 939614 від 10.08.2004 року та
в постанові про адміністративне правопорушення від 17.08.2004
року; між протиправною поведінкою Дочірнього підприємства
"Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства
"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" і
заподіяною шкодою наявний прямий причинний зв'язок, оскільки така
шкода була викликана його бездіяльністю у вигляді невжиття заходів
по забезпеченню безперервних і безпечних умов дорожнього руху.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.08.2006 року, Дочірнє підприємство
"Запорізький Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства
"Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 29.08.2006 року скасувати, залишивши без
змін рішення господарського суду Запорізької області від
01.06.2006 року. Скаржник посилається на порушення Запорізьким
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, а саме статей 9, 24 Закону України "Про
дорожній рух" ( 3353-12 ) (3353-12)
, статей 4, 5, 9, 10, 11, 12, 13 Закону
України "Про автомобільні дороги України" ( 2862-15 ) (2862-15)
, пунктів
1, 3, 4 Положення про Державну службу автомобільних доріг України,
затв. Указом Президента України від 19.01.2002 року № 50
( 50/2002 ) (50/2002)
, статей 837, 1191 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статей 34, 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Скаржник зазначає, що він є підрядною
організацією, яка виконує ремонтні роботи та експлуатаційне
утримання на дорогах загального та місцевого значення, діє за
замовленням власника доріг, у відповідності до статей 837,853,858
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
і несе відповідальність в
межах виконаних робіт та їх фінансування. Окрім того скаржник
посилається на відсутність прямого причинного зв'язку між діями
(бездіяльністю) відповідача та завданою шкодою, оскільки мало
місце стихійне лихо, тобто обставина непереборної сили, незалежна
від відповідача.
Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія
"Оранта-Січ" надало відзив на касаційну скаргу, проти доводів якої
заперечує з підстав викладених в постанові Запорізького
апеляційного господарського суду, вважає її такою, що ухвалена з
вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та присутніх в судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо
дарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи в
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції
норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Господарськими судами в ході розгляду справи встановлено, що
03.08.2004 року на автодорозі Запоріжжя-Маріуполь, у районі 65 км,
сталося затоплення автомобіля Мерседес-Бенц Е240, д/н 60870 НЕ,
внаслідок чого володільцю транспортного засобу - Закритому
акціонерному товариству "КніС", спричинена матеріальна шкода.
Даний автомобіль був застрахований у Відкритого акціонерного
товариства "Страхова компанія "Оранта-Січ" відповідно до договору
страхування транспортних засобів № 1/21 від 30.03.2004 року від
ризиків, серед яких : стихійні лиха, протиправні дії третіх осіб,
дорожньо-транспортні пригоди, викрадення.
На підставі зазначеного договору страхування, заяви
страхувальника та страхового акта (аварійного сертифікату) від
23.09.2004 року Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія
"Оранта-Січ" виплатило Закритому акціонерному товариству "КніС" за
платіжними дорученнями № 268 від 30.09.2004 року та № 272 від
05.10.2004 року страхове відшкодування в розмірі 53 724,52 грн.
Вищий господарський суд України вважає, що Запорізький
апеляційний господарський суд правомірно задовольнив позовні
вимоги Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія
"Оранта-Січ" щодо стягнення з Дочірнього підприємства "Запорізький
Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відшкодованої
страхувальнику шкоди в сумі 53724,52 грн. зважаючи на наступне.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового
відшкодування проводиться страховиком згідно з договором
страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника
(його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами
страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який
складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним
комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, до страховика, який виплатив страхове відшкодування
за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат
переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що
одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за
заподіяний збиток .
Згідно з вимогами статті 10 Закону України "Про автомобільні
дороги" ( 2862-15 ) (2862-15)
державне управління автомобільними дорогами
загального користування здійснює Державна служба автомобільних
доріг України, що є центральним органом виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів
України через керівника центрального органу виконавчої влади у
галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.
Статтею 24 цього Закону передбачено, що власники доріг,
вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи
несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на
дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх
віданні.
Згідно зі статтею 13 Закону, орган державного управління
автомобільними дорогами загального користування відповідає, серед
іншого, за: стан автомобільних доріг загального користування
відповідно до діючих норм та фінансування; відшкодування збитків
користувачам автомобільних доріг загального користування у
порядку, визначеному законом.
Оскільки служба автомобільних доріг в Запорізькій області не
має підпорядкованих структурних дорожньо-будівельних підрозділів,
то вона виконує свої зобов'язання, передбачені Законом України
"Про автомобільні дороги" ( 2862-15 ) (2862-15)
та "Положенням про Державну
службу автомобільних доріг України", шляхом укладення угод на
тендерній основі з різними підрядними організаціями.
Запорізьким апеляційним господарським судом в ході розгляду
справи встановлено, що 26.01.2004 року між Службою автомобільних
доріг у Запорізькій області та Дочірнім підприємством "Запорізький
Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна
акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений
контракт № 603М/08-04 підряду на виконання робіт з
експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення
у Запорізькій області та штучних споруд на них за рахунок коштів
місцевого бюджету, згідно за умовами якого замовник доручає, а
підрядник зобов'язується виконати визначені замовником обсяги
робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого
значення, а також аварійні роботи при забезпеченні безперервного
та безпечного руху автотранспорту в складних кліматичних умовах.
На період проведення робіт з експлуатаційного утримання доріг
підрядник (відповідач 1) несе відповідальність за збереження
автомобільних доріг і дорожніх споруд на них, їх
техніко-експлуатаційний стан, за безпечний рух транспортних
засобів та за скоєння ДТП, де виною є недоліки в утриманні
автодоріг.
В переліку доріг місцевого значення, які передаються на
експлуатаційне утримання значиться дорога Т-08-03
Запоріжжя-Маріуполь, км.26+000-км.42+000, км.42+000-км.83+600, де
відбулась дорожньо-транспортна пригода 03.08.2004 року -
затоплення автомобіля Мерседес-Бенц Е240, д/н 60870 НЕ, тобто
зазначену в позовній заяві ділянку автодороги Запоріжжя-Маріуполь,
км 65 на час скоєння ДТП обслуговувала філія "Оріхівський
райавтодор", як структурний підрозділ ДП "Запорізький Облавтодор"
(відповідач 1).
Запорізький апеляційний господарський суд встановив, що при
виникненні умов, що створили загрозу безпеці руху автотранспорту
(несприятливих погодних умов), відповідач-1 не вжив у
встановленому порядку термінових заходів для закриття або
обмеження руху на автошляху Запоріжжя-Маріуполь при виявленні
перешкоди, переливу води через проїзну частину дороги на 65 км
автошляху, тобто несвоєчасно були вжиті заходи з попередження про
об'їзд, що призвело до пошкодження автомобіля Мерседес-Бенц Е240,
д/н 60870 НЕ шляхом затоплення через прорив дамби. Вказаний
висновок суду грунтується на таких документах, як: протокол про
адміністративне порушення ЯЯ № 939614 від 10.08.2004 року,
постанова у справі про адміністративне правопорушення від
17.08.2004 року, довідка від 16.08.2004 року про синоптичну
ситуацію 03.08.2004 року, контракт № 603М/08-04 підряду на
виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг
місцевого значення у Запорізькій області та штучних споруд на них
від 26.01.2004 року.
Згідно з вимогами статті 993 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за
договором майнового страхування, у межах фактичних витрат
переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що
одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за
завдані збитки.
Не приймаються судом посилання скаржника на непереборну силу,
яка стала причиною дорожньої пригоди, оскільки це питання було
розглянуто Запорізьким апеляційним господарським судом. В ході
розгляду справи суд дійшов висновку, що шкода сталася не внаслідок
дії непереборної сили, а внаслідок бездіяльності відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 111 -7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до юрисдикції
касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та
встановлення обставин, що були встановлені господарськими судами
при попередньому розгляді справи.
Наведене спростовує доводи, викладені в касаційній скарзі
Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор" Відкритого
акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України"
Зважаючи на викладене, Запорізький апеляційний господарський
суд вірно застосував приписи чинного законодавства, що регулюють
спірні правовідносини, а відтак у касаційної інстанції відсутні
підстави для зміни чи скасування ухваленої у справі постанови.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
29.08.2006 року у справі № 20/109/06 залишити без змін, а
касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Запорізький Облавтодор"
Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія
"Автомобільні дороги України" без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
Л.Продаєвич