ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 р.
№ 18/6
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
12.07.06
у справі
№ 18/6
господарського суду
Кіровоградської області
за позовом
Головного управління житлово-комунального господарства м.
Кіровограда
до
Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про
стягнення 18 272,37 грн.
за участю представників від:
позивача
не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Головне управління житлово-комунального господарства м.
Кіровограда звернулося до господарського суду Кіровоградської
області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення безпідставно перерахованих
коштів у сумі
18 272,37 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
04.04.06 (суддя Хилько Ю.I.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.06
(колегія суддів у складі: головуючого судді Головко В.Г., суддів
Лисенко О.М., Логвиненко А.О.), позов задоволено: із суб'єкта
підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь
Головного управління житлово-комунального господарства м.
Кіровограда стягнуто безпідставно перераховані кошти в сумі 18
272, 37 грн., державне мито в сумі 183 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118
грн. Висновки судових інстанцій, з посиланням на приписи ст. 1212
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, мотивовані відсутністю
у відповідача правових підстав на отримання перерахованих
бюджетних коштів.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, суб'єкт
підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 12.07.06 скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити Головному управлінню житлово-комунального господарства
м. Кіровограда у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга,
з посиланням на приписи ст.ст. 32, 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, мотивована відсутністю
у позивача підстав на повернення оспорюваних коштів. Скаржник не
погоджується з висновком судів щодо необхідності повернення
спірної суми, як безпідставно отриманої.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що Головним
управлінням житлово-комунального господарства м. Кіровограда з
січня 2001 року по грудень 2002 року на розрахунковий рахунок
суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
перераховані кошти у сумі 32600 грн. за матеріали та виконані
роботи. Актом перевірки контрольно-ревізійного відділу
підтверджено факт безпідставного перерахування позивачем на
рахунок відповідача грошових коштів на загальну суму 40612,37
грн. В період проведення перевірки відповідачем, суб'єктом
підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 частково
відшкодовано бюджетні кошти у сумі 22340 грн., однак кошти у сумі
18272,37 грн. відповідачем не повернуто. Предметом спору є
стягнення решти безпідставно перерахованих коштів.
З наведених обставин суди зробили висновки, що позов підлягає
задоволенню, оскільки доказів повернення безпідставно
перерахованих коштів відповідач не надав. Колегія суддів Вищого
господарського суду України погоджується з такою правовою позицією
господарських судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
особа, яка набула майно або зберегла його у себе за
рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави
(безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це
майно. А отже, безпідставно перераховані кошти підлягають
поверненню.
Судами правомірно не взято до уваги акт звірки
взаєморозрахунків від 01.07.03, підписаний ОСОБА_1 та головним
бухгалтером Головного управління житлово-комунального господарства
м. Кіровограда за період з 01.01.01 по 31.12.02, яким виявлено
заборгованість відповідача у сумі 22340,37 грн., як доказ
відсутності у відповідача зобов'язань перед позивачем, оскільки
зазначений бухгалтерський документ свідчить лише про здійснення
сторонами певних дій та операцій по звірці відповідного
бухгалтерського обліку. Підстави для отримання коштів повинні
доводитися відповідними первинними документами, яких відповідачем
надано не було.
Доводи скаржника про те, що в даному випадку відсутні
підстави для застосування ст.1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
(оскільки грошові кошти не є майном у розумінні цієї
статті), не приймаються судом до уваги, так як статтею 193
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що валютні
цінності віднесено до одного з видів майна, які мають відповідний
порядок вчинення з ними правочинів, що встановлюється законом.
Згідно з п. 1 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
,
валютними цінностями є валюта України, тобто грошові знаки у
вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах,
що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на
території України, а також вилучені з обігу або такі, що
вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які
перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та
інших фінансових установах на території України. Валюта України
розуміється як власне валюта України, так і платіжні документи та
інші цінні папери, виражені у валюті України. Тобто, гроші є одним
із видів майна, а отже, приписи ст.1212 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
повинні застосовуватися до стягнення безпідставно
перерахованих коштів.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.06
у справі № 18/6 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко