ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     23 листопада 2006 р.

     № 9/131-06-3844

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого, судді

     Дерепи В.I.,

     Суддів

     Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,

     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой"

     на

     рішення господарського суду Одеської  області  від  17  липня
2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського  суду
від 12 вересня 2006 року

     у справі

     № 9/131-06-3844

     за позовом

     комунального  міського   ремонтно-будівельного   підприємства
"Одесрембуд" в особі Ремонтно-будівельного управління № 5

     до

     товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ Екострой"

     про

     відшкодування збитків в сумі 7 946 грн.,

     за участю представників сторін:

     від позивача -Буценко С.В.

     відповідача -Секач О.М.

     ВСТАНОВИВ:

     Рішенням господарського суду Одеської області  від  17  липня
2006 року  (суддя  Н.Бакланова),  залишеним  без  змін  постановою
Одеського апеляційного господарського суду  від  12  вересня  2006
року   (судді   О.Лавренюк,   Я.Савицький,   Т.Гладишева)    позов
задоволено, стягнуто з відповідача 7 946 грн. збитків у зв'язку  з
невиконанням зобов'язань по оплаті  вартості  виконаних  робіт  за
договором субпідряду від 03.09.2004 року № 18.

     В касаційній скарзі товариство з  обмеженою  відповідальністю
"СМУ Екострой", не погоджуючись з прийнятими  по  справі  судовими
актами, просить їх скасувати та задовольнити позов.

     Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи
і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність  застосування
господарським  судом  Одеської  області  та  Одеським  апеляційним
господарським судом норм матеріального і  процесуального  права  у
вирішенні даного спору, і з урахуванням  меж  перегляду  справи  в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали договір від
3 вересня 2004 року № 18, за умовами  якого  позивач  зобов'язався
виконати  роботи   по   устрою   крівлі   жилої   будівлі   в   с.
Кароліно-Бугаз,  а  відповідач  прийняти  та   оплатити   вартість
виконаних робіт наступним чином: попередньо оплатити 25  відсотків
авансу до початку робіт, наступні проплати здійснити  на  підставі
акта виконаних підрядних робіт згідно типової форми № 2.

     Відповідно  до  статті   526   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
         зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших  актів  цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог  -  відповідно
до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших  вимог,   що   звичайно
ставляться.

     Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу  України  ( 435-15 ) (435-15)
        
боржник  зобов'язаний  виконати  свій  обов'язок,  а  кредитор   -
прийняти виконання особисто, якщо інше  не  встановлено  договором
або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв  ділового
обороту.

     За змістом статей  599  та  625  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
          боржник  не  звільняється  від   відповідальності   за
неможливість   виконання   ним   грошового    зобов'язання,    яке
припиняється виконанням, проведеним належним чином.

     Позивач  свої   зобов'язання   за   договором   виконав,   що
підтверджується підписаним сторонами актом № 1 приймання виконаних
підрядних робіт за вересень 2004 року.

     Проте, як встановлено місцевим та апеляційним  господарськими
судами, відповідач свої зобов'язання за договором  від  03.09.2004
року № 18 виконав частково, сплативши  по  виставленому  позивачем
рахунку від 15.10.2004 року на загальну суму 14 946  грн.  лише  7
000 грн., що підтверджується платіжним дорученням  від  18.10.2004
року № 237, і на момент звернення до суду з  позовом  за  виконану
роботу на суму 7 946 грн. з позивачем не розрахувався.

     Згідно з частиною 2 статті  612  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
          боржник,  який  прострочив   виконання   зобов'язання,
відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки  і  за
неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

     Таким  чином,  місцевий  та  апеляційний  господарські   суди
правомірно  дійшли   висновку   про   необхідність   стягнення   з
відповідача  7  946  грн.  збитків  у   зв'язку   з   невиконанням
зобов'язань  по  оплаті  вартості  виконаних  робіт  за  договором
субпідряду від 03.09.2004 року № 18.

     Отже,  посилання  скаржника   на   неправильне   застосування
господарським  судом  Одеської  області  та  Одеським  апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права при
прийнятті судових актів є безпідставними.

     З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під  час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та
апеляційним господарськими судами на підставі всебічного,  повного
і об'єктивного дослідження  поданих  сторонами  доказів,  висновки
судів відповідають цим  обставинам  і  їм  дана  належна  юридична
оцінка   з   правильним   застосуванням   норм   матеріального   і
процесуального права.

     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

     ПОСТАНОВИВ:

     Рішення господарського суду Одеської  області  від  17  липня
2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського  суду
від 12 вересня 2006 року у справі  №  9/131-06-3844  залишити  без
змін, а касаційну скаргу товариства з  обмеженою  відповідальністю
"СМУ Екострой" - без задоволення.

     Головуючий, суддя

                            В.I.Дерепа

     Суддя

     Б.М.Грек

     Суддя

                          Л.В.Стратієнко