ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     23 листопада 2006 р. 
     № 1/33-46.1 (14-552) 
     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     головуючого 
     Грейц К.В.,
     суддів :
     Бакуліної С.В., Глос О.I.
     розглянувши  у  відкритому   судовому   засіданні   матеріали
касаційної скарги 
     Товариства   з   обмеженою   відповідальністю     "Українські
логістичні системи"
     на постанову
     від 11.09.2006 року Львівського апеляційного   господарського
суду
     у справі
     № 1/33-46.1
     господарського суду
     Волинської області
     за позовом
     ТОВ "Українські логістичні системи"
     до
     Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
     третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача:   Товариство  з  обмеженою   відповідальністю   фірма 
 "Астел"
     про
     відшкодування 140 600 грн. вартості втраченого  вантажу
     в судовому засіданні взяли участь  представники :
     від позивача:
     Жмайло О.В. (довіреність від 15.05.2006р. б/н)
     від відповідача: 3-тя особа:
     не з'явились не з'явились
                        В С Т А Н О В И В:
     Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Гончар
М.М.)  від  27.03.2006  року,  залишеним   без   змін   постановою
Львівського   апеляційного   господарського    суду    (головуючий
суддя -Краєвська  М.В.,  судді  -Дух  Я.В.,  Зданкевич  З.I.)  від
11.09.2006 року, у справі № 1/33-46.1 в позові відмовлено.
     В  касаційній  скарзі  ТОВ  "Українські  логістичні  системи"
просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти  нове
рішення, яким позов задовольнити, посилаючись  на  порушення  норм
матеріального та процесуального права, а саме:  ст.614  Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        , ст.ст. 35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Відзиву на касаційну скаргу  відповідач  та  третя  особа  не
надіслали.
     Відповідач   та   третя   особа   не   скористались   наданим
процесуальним  правом  на  участь  в  засіданні  суду   касаційної
інстанції.
     Заслухавши  пояснення  по  касаційній   скарзі   представника
позивача, який  підтримав  викладені  в  ній  доводи,  перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх юриди чної
оцінки  в  постанові  апеляційного  господарського  суду,  колегія
суддів Ви щого господарського суду України приходить до  висновку,
що  касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню  з  таких
підстав.
     Судами  встановлено,  що  26  квітня  2005   року   між   ТОВ
"Українські логістичні системи" (експедитор за договором,  позивач
у справі) і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою
ОСОБА_1  (перевізник  за  договором,  відповідач  у  справі)   був
укладений договір
     НОМЕР_1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за
яким  експедитор  зобов'язувався  надати  перевізнику  заявку   на
перевезення вантажу не пізніше, ніж за 1 добу до завантаження, яка
є невід'ємною частиною договору, а також забезпечити  завантаження
(відвантаження) автомобіля та  оформлення  супровідних  документів
(митне оформлення) протягом одного робочого дня з  моменту  подачі
автомобіля   до   завантаження   (відвантаження),   а   перевізник
зобов'язувався  надати  експедитору   для   перевезення   справний
автомобіль, транспорт у термін, зазначений у  заявці  експедитора,
здійснити перевезення вантажів експедитора (а.с.11-12).
     Вантаж   за   маршрутом:   м.Київ   -   м.Дніпропетровськ   -
м.Дніпродзержинськ - м.Запоріжжя відповідачем не  був  доставлений
до   місця   призначення   в   зв'язку   з   його   крадіжкою    в
м.Дніпродзержинську,    що    підтверджується    Заводським     РВ
Дніпродзержинського ГУ УМВС України  у  Дніпропетровській  області
згідно з талоном-повідомленням НОМЕР_2(а.с.15) та довідкою НОМЕР_3
(а.с.16).
     Позивач, ТОВ "Українські логістичні системи"  (експедитор  за
договором), звернувся  до  відповідача,  Суб'єкта  підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1  (перевізника  за  договором),
про стягнення з вартості втраченого вантажу в розмірі  140  600,00
грн. на  підставі  ст.ст.920,  925,  924  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
        ,
ст.ст.308, 314, 315 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
        .
     Відмовляючи в позові суди виходили із того, що відсутня  вина
відповідача у втраті вантажу; ні  в  договорі  сторін  НОМЕР_1  на
перевезення  вантажів  автомобільним  транспортом  від  26.04.2005
року, ні в товарно-транспортній накладній НОМЕР_4  не  відображено
правильне,    повне    найменування    вантажу,    що     виключає
відповідальність перевізника, відповідача у справі.
     Колегія суддів відзначає, що норми  матеріального  закону  на
які послався позивач в  обгрунтування  свого  позову  передбачають
обов'язок перевізника  відповідати  за  шкоду,  яка  утворилась  у
зв'язку з втратою вантажу (в даному випадку).
     Майнова шкода відшкодовується за наявності складу  цивільного
правопорушення: порушення цивільного права чи  інтересу;  завдання
шкоди та причинний зв'язок між порушенням права та шкодою. Разом з
тим, судами  не  встановлено  якої  шкоди  (реальних  матеріальних
втрат)  завдано  позивачу  відповідачем;  яке  цивільне  право  чи
інтерес позивача  порушений  відповідачем;  чи  наявний  причинний
зв'язок між завданою позивачу шкодою (за її  наявності)  та  діями
відповідача.
     Зазначене неповне встановлення  обставин  справи  є  суттєвим
порушенням ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         т а  виключає  можливість
висновку касаційної інстанції щодо правильності застосування судом
норм матеріального права при вирішенні  спору.  У  зв'язку  з  цим
постановлені у  справі  судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
передачею справи на новий розгляд. Під час нового розгляду  справи
суду  першої  інстанції  слід  взяти  до  уваги  наведене  в   цій
постанові, вжити всі передбачені законом  засоби  для  всебічного,
повного  і  об'єктивного  встановлення  обставин  справи,  прав  і
обов'язків  сторін  і  в  залежності  від   встановленого   та   у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
     Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.3 ч. 1 ст. 111-9, ч.1
ст.111-10,  ст.  111-11  Господарського   процесуального   кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                       П О С Т А Н О В И В:
     Касаційну скаргу  ТОВ  "Українські  логістичні  системи"  від
09.10.2006 року  №  2286  на  постанову  Львівського  апеляційного
господарського суду від  11.09.2006  року  у  справі  №  1/33-46.1
задовольнити частково.
     Постанову Львівського апеляційного  господарського  суду  від
11.09.2006 року та рішення Господарського суду Волинської  області
від 27.03.2006 року у справі № 1/33-46.1 -скасувати.
     Справу  №  1/33-46.1   направити   до   Господарського   суду
Волинської області на новий розгляд.
 
     Головуючий-суддя
     К.Грейц
     С у д д і
     С.Бакуліна  О.Глос