ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ Б26/7/05-135
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ТОВ "Вугілля-Південь", м. Теплогорськ
на постанову
від 14.06.2006 р. Дніпропетровського апеляційного
господарського
у справі
№ Б26/7/05-135 господарського суду Дніпропетровської області
за заявою
ВАТ "Рутченковський завод "Гормаш", м. Донецьк
до
ВАТ "Павлоградвугілля", м. Павлоград
про
банкрутство
кредитор
ТОВ "Вугілля-Південь", м. Теплогорськ
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяли участь представники:
кредитора
Хажанець В.М., довір.;
боржника
Шереметя Т.I., довір.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Дніпропетровської області
знаходиться справа № Б26/7/05-135 про банкрутство ВАТ
"Павлоградвугілля".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
04.04.2006 р. (суддя Камша Н.М.) визнано грошові вимоги ТОВ
"Вугілля-Південь" до ВАТ "Павлоградвугілля" на суму 87 035,56
грн. -четверта черга задоволення, а решту вимог відхилено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 14.06.2006 р. (судді: Науменко I.М. - головуючий,
Голяшкін О.В., Білецька Л.М.) апеляційну скаргу ТОВ
"Вугілля-Південь" залишено без задоволення, а ухвалу
господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2006
р. -без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Вугілля-Південь"
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 14.06.2006 р. та прийняти
нове рішення.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної
інстанції не повно та не всебічно з'ясовано фактичні обставини
справи та порушено ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові
вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду
документи, що їх підтверджують.
Отже, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути
підтверджені відповідними доказами.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно з
умовами договору від 26 січня 2004 р. № Д-226 боржник (замовник)
зобов'язався рівномірно відвантажити кредитору (виконавець)
сировину (рядове вугілля), а останній зобов'язався здійснити
приймання та переробку сировини у вугільну продукцію -концентрат,
а також виконати відвантаження продукції замовнику
(вантажоотримувачу).
Отже, послуги з переробки вугільної сировини вважаються
виконаними тільки після відвантаження вугільного концентрату
кредитором на користь боржника.
Відповідно до п. 5.2 вказаного договору розрахунки між
сторонами за послуги збагачення рядового вугілля, які є предметом
цього договору, мають бути здійснені шляхом безготівкових платежів
у національній валюті України протягом 8-ми банківських днів з дня
отримання рахунку замовни ком від виконавця на сплату послуг з
переробки та відвантаження. Згідно з п. 2.1.1 цього договору
виконавець має право виставити рахунок після відвантаження
продукції замовнику.
Таким чином, зобов'язання замовника здійснити оплату послуг
за наданими рахунками виникають тільки після отримання від
виконавця концентрату.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що кредитором
не надано суду належних доказів відвантаження на користь боржника
вугільного концентрату за договором від 26 січня 2004 року №
Д-226 у заявленому розмірі в сумі 595 137, 48 грн.
Посилання заявника в касаційній скарзі на акти звірки
взаємних розрахунків визнаються колегією суддів необгрунтованими.
Відповідно до ст. 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими
засобами доказування.
Заборгованість боржника повинна бути підтверджена первинним
бухгалтерськими документами, що встановлюють цивільно-правові
відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання
останнього перед кредитором.
Акти звірки взаємних розрахунків не можуть замінити
накладні -первинні бухгалтерські документи, які підтверджували б
відвантаження кредитором продукції боржнику та відповідно доводили
б наявність заборгованості.
Згідно з ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Таким чином, ТОВ "Вугілля-Південь" не доведено належним чином
наявність грошових вимог до ВАТ "Павлоградвугілля" у розмірі 595
137, 48 грн. за договором від 26 січня 2004 року № Д-226, у
зв'язку з чим такі вимоги обгрунтовано відхилені судом.
За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що
ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної
інстанції є законними і обгрунтованими, тому підлягають залишенню
без змін.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 14 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 33, 34, 111-5, 111-7,
111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Вугілля-Південь" залишити без
задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 14.06.2006 р. у справі № Б26/7/05-135 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко