ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ 19/152
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка I.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної
особи ОСОБА_1 на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23.08.2006р. та на рішення господарського
суду Полтавської області від 20.04.2006р. у справі за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 до
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про
стягнення сум та за зустрічним позовом Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення сум
Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У червні 2005 року Суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1. пред'явив в господарському суді
позов до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_2. про стягнення 54987,47 грн., у т.ч.: 21538 грн. вартості
ремонтно-будівельних робіт, 500 грн. вартості проведення
експертизи, 7546 грн. платежів за електроенергію, 203,47грн. за
теплову енергію, 25200 грн. орендної плати за грудень 2004р. та
січень-травень 2005р.
У подальшому відповідач пред'явив в господарському суді
зустрічний позов і просив суд стягнути з позивача 6190,78 грн.
надлишково сплачених коштів.
Рішенням господарського суду Полтавської області від
20.04.2006р. (суддя Паламарчук В.В.), залишеним без змін
постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 23.08.2006р. (судді Рибченко А.О. -головуючий, Мельник
С.М., Зеленіна Н.I.), первісний позов було задоволено частково, з
відповідача на користь позивача стягнуто 203,47 грн.
заборгованості по теплопостачанню, 25200 грн. заборгованості по
орендній платі, в решті вимог по первісному позову відмовлено. У
задоволенні зустрічного позову відмовлено.
У касаційній скарзі первісний позивач просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 23.08.2006р. та рішення господарського суду Полтавської
області від 20.04.2006р. в частині відмови у стягненні 21538 грн.
вартості ремонтно-будівельних робіт, 500 грн. вартості проведення
експертизи, 3341 грн. платежів за електроенергію і прийняти нове
рішення в цій частині, яким задовольнити заявлений позов у повному
обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,
між ПП ОСОБА_1 (орендодавець) та ПП ОСОБА_2 (орендар) 01.05.2004р.
за НОМЕР_1 було укладено договір оренди нежилих приміщень
розташованих у будинку АДРЕСА_1 (далі -Договір).
(а.с. 11 -12)
Вказаним договором сторони обумовили розмір орендної плати з
розрахунку 20 грн. за квадратний метр корисної площі, що складало
2800 грн. на місяць (пункт 3.2).
Рішенням господарського суду Полтавської області від
20.01.2005р. по іншій справі №5/556 згадуваний договір було
розірвано, а також стягнуто з орендаря заборгованість по орендній
платі за травень-листопад 2004р. в сумі 15018 грн.
За наявності рішення суду відповідач не передав орендодавцю
орендоване приміщення і продовжував його використовувати.
За приписом ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі,
наймодавець має право вимагати сплати неустойки у розмірі
подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Отже суд мав підстави для стягнення 25200 грн. за
користування спірним приміщенням.
Правомірно судом задоволено вимоги позивача і про стягнення
на користь останнього 203,47 грн. заборгованості по
теплопостачанню, яка підтверджується матеріалами справи,
квитанцією від 14.05.2005р., рахунком НОМЕР_2.
Щодо заявлених до стягнення вартості відновлювального ремонту
в сумі 21538 грн. та 500 грн. вартості проведеної з цього питання
експертизи, то позивач у порядку ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
довів, зокрема, в якому стані, з наведенням конкретних недоліків,
спірне приміщення здавалось в оренду відповідачу.
Не спростував позивач і те, що платежі за електроенергію на
заявлену суму 3341,18 грн. було проведено не відповідачем, а ним.
Водночас і відповідач не довів вимоги за зустрічним позовом
щодо стягнення надлишково сплачених коштів у сумі 6190,78 грн.
Рішення господарського суду щодо часткового задоволення
первісного позову і відмова у повному обсязі у задоволенні
зустрічного позову відповідає матеріалам справи і вимогам закону.
Мав підстави з таким вирішенням спору погодитись і суд другої
інстанції при повторному розгляді справи.
Доводи касаційної скарги не спростовують обгрунтованості і
законності ухвалених судових рішень.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 23.08.2006р. та рішення господарського суду Полтавської
області від 20.04.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
I.Вовк
П.Гончарук