ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ 17/178-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Акціонерного товариства "Барвінок" на постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 06.03.2006 року у справі
№17/178/03 за позовом Акціонерного товариства "Барвінок" до
Відкритого акціонерного товариства "Харківське ТЕЦ-5" про
поновлення строку позовної давності та стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
м. Харківської області з позовною заявою до відповідача про
стягнення заборгованості в сумі 33 588 311 грн. у зв'язку з
неналежним виконанням зобов'язань за договорами №4/013 від
30.11.1994 року і №5/01-95 від 30.09.1995 року з оплати за
поставлений природний газ протягом липня -вересня 1995 року.
Одночасно позивач просив поновити строк позовної давності
пропущений з поважних причин.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
уточнив заявлені вимоги щодо їх обгрунтування та строку позовної
давності.
Рішенням господарського суду Харківської області від
12.12.2005 року в позові відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
06.03.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та прийняти
нове рішення.
Доповідач -Вовк I.В.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржені
судові рішення прийняті у відповідності до норм чинного
законодавства, і тому просить залишити їх без змін, а касаційну
скаргу -без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.1994 року ПЕО
"Харківенерго", правонаступником якого є АК "Харківобленерго", та
позивач було укладено договір №4/013 про сумісну виробничу
діяльність з виробітку електричної та теплової енергії на
давальницькій сировині на виробничих потужностях-енергоблоках ПЕО
"Харківенерго" та передачу її споживачам через підприємства
електричних мереж або НДЦ України у грудні 1994 року та
січні-грудні 1995 року на засадах часткової участі позивача шляхом
організації постачання ним давальницького природного газу, а також
організації постачання додаткової електроенергії з Російської
Федерації.
Строк дії договору №4/013 від 30.11.1994 року відповідно до
умов п.11.1 встановлювався з 01.12.1994 року по 31.12.1995 року.
30.09.1995 року між ДАЕК "Харківобленерго", її відособленим
підрозділом "Харківська ТЕЦ-5" та АТ "Барвінок" було укладено
договір №5/01-95, за умовами якого сторони домовилися про спільну
виробничу діяльність з виробітку комерційної (понадлімітної)
електричної і теплової енергії (продукція) на давальницькому
(комерційному) паливі АТ "Барвінок" на виробничих потужностях
"ТЕЦ" і реалізації продукції через підприємства теплових та
електричних мереж "ДАЕК" та НДЦ Міненерго України.
За п.1.1 вказаного Договору зобов'язався щомісячно
здійснювати поставку комерційного палива на "ТЕЦ" в обсягах згідно
плану поставок (додаток №1), починаючи з 01.10.1995 року по
31.12.1996 року.
За договором №01 від 01.12.1995 року позивач уступив право
вимоги до ДАЕК "Харківобленерго" за несвоєчасні розрахунки за
спожитий природний газ та вироблену електроенергію у
липні -вересні та листопаді 1995 року в розмірі 7 519 585 доларів
США ТД "Дніпровський".
ТД "Дніпровський" за договором №34-09/97 від 17.09.1997 року
уступив право вимоги дебіторської заборгованості за несвоєчасні
розрахунки за спожитий газ та вироблену електроенергію у
вересні-листопаді 1995 року на суму 6 301 747, 78 доларів США ТОВ
"Мострансгаз".
Після отримання права вимоги за договором №34-09/97 ТОВ
""Мострансгаз" шляхом обміну листами №34/26 від 11.01.1998 року та
№05-02 від 18.01.1998 року було укладено з ДАЕК "Харківобленерго"
угоду про зміну строку виконання зобов'язань за договорами №4/013
від 30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року до 31.12.2000
року.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України №48 від
30.03.1998 року зі складу ДАЕК "Харківобленерго" було виділено
державне підприємство "Харківська ТЕЦ-5". За угодою №480 від
10.09.1998 року про заміну осіб у зобов'язанні ДП "Харківська
ТЕЦ-5", правонаступником якого є відповідач, замість ДАЕК
"Харківобленерго" стало стороною договорів №4/013 від 30.11.1994
року та №5/01-95 від 30.09.1995 року та зобов'язалося здійснювати
всі права та обов'язки за цими договорами у сумі, еквівалентній 6
301 747, 78 доларів США.
Рішенням господарського суду Харківської області від
03.06.2002 року у справі №14925/3-17, залишеним без змін
постановою Харківського апеляційного господарського суду від
03.10.2002 року договори уступки вимог №01 від 01.12.1995 року та
№34-09/97 від 17.09.1997 року визнано недійсними.
Рішенням господарського суду Харківської області від
28.10.2003 року у справі №17/390-03 угоду про зміну строку
виконання зобов'язань за договорами №4/013 від 30.11.1994 року та
№5/01-95 від 30.09.1995 року визнано недійсною.
Рішеннями господарського суду Харківської області від
04.01.2005 року у справах №46/457-04 та №46/458-04, залишеними без
змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від
11.04.2005 року та Вищого господарського суду України від
05.07.2005 року, відповідачу у цій справі було відмовлено у
задоволенні позовів про визнання недійсними договорів №4/013 від
30.11.1994 року та №5/01-95 від 30.09.1995 року у зв'язку з тим,
що вони є неукладеними і не можуть бути предметом заявлених
позовних вимог.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача заборгованості у зв'язку з невиконанням зобов'язань з
розрахунків за договорами №4/013 від 30.11.1994 року та №5/01-95
від 30.09.1995 року.
Відповідно до ст.153 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договір вважається
укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках
формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Iстотними є ті умови договору, які визнані такими за законом
або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови,
щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що договори, якими
обгрунтований заявлений позов є неукладеними, оскільки сторони за
цими договорами не досягли згоди по всіх істотних умовах, і це
підтверджується матеріалами справи, які досліджені судами
відповідно до вимог ст.43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з
яким погодився і суд апеляційної інстанції, про відсутність
правових підстав для задоволення позову, обгрунтованого
неукладеними договорами, які не створюють прав та обов'язків для
сторін, й обгрунтовано відмовив у позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті в даній справі судові рішення
грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і
тому їх слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Барвінок" залишити
без задоволення, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 06.03.2006 року -без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді I. Вовк
П. Гончарук