ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ 10/206б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Луганськмлин", м. Луганськ
на постанову у справі
від 03.05.2006 р. Луганського апеляційного господарського
суду № 10/206б господарського суду Луганської області
за заявою
Українського-швейцарського ТОВ "Спільне підприємство "Дані",
смт. Новопсков Луганської області
до
Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства
"Аграрник" (далі -СЗАТ "Аграрник"), смт. Троїцьке Луганської
області
про
банкрутство
кредитор
гр. ОСОБА_2
арбітражний керуючий
ОСОБА_1
в судовому засіданні взяв участь представник:
ВАТ "Луганськмлин"
Петренко Ю.О., довір.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні господарського суду Луганської області
знаходиться справа № 10/206б про банкрутство СЗАТ "Аграрник".
Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.02.2006
р. (суддя Ковалінас М.Ю.) визнано грошові вимоги Луганського
обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до
боржника в сумі 14 096,34 грн., а решту вимог відхилено.
Також, відхилено грошові вимоги гр. ОСОБА_2 до боржника.
Не погоджуючись з відхиленням грошових вимог до боржника, до
суду апеляційної інстанції звернувся гр. ОСОБА_2 з апеляційною
скаргою, в якій просив ухвалу в частині відхилення його вимог
скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його вимог.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
03.05.2006 р. (судді: Семендяєва I.В. -головуючий, Єжова С.С.,
Парамонова Т.Ф.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_2 задоволено
частково, ухвалу господарського суду Луганської області від
17.02.2006 р. в частині відхилення грошових вимог
кредитора -фізичної особи ОСОБА_2 до боржника скасовано, а пункт 2
резолютивної частини ухвали викладено у такій редакції: "Визнати
грошові вимоги кредитора -фізичної особи ОСОБА_2 до боржника у
розмірі 99 346,34 грн., решту вимог відхилити". В решті ухвалу
залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною постановою, кредитор
боржника -ВАТ "Луганськмлин" звернулося до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
постанову Луганського апеляційного господарського суду від
03.05.2006 р., а ухвалу господарського суду Луганської області від
17.02.2006 р. залишити без змін.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної
інстанції порушено норми матеріального та процесуального права,
зокрема ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі -Закон) та
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, кредитор боржника -гр. ОСОБА_2, який
одночасно є керівником боржника, звернувся до суду з заявою про
визнання його грошових вимог до боржника у розмірі 107 552,54
грн., що становлять заборгованість за договором фінансової
допомоги, укладеним між сторонами.
Відхиляючи грошові вимоги вказаного кредитора, суд першої
інстанції виходив, зокрема, з того, що кредитор в повному обсязі
не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 21.10.2005 р., від
18.11.2005 р., від 09.12.2005 р. та від 24.01.2006 р., та не надав
суду докази, що підтверджують факти укладання та реєстрації
договору фінансової допомоги на підприємстві, відображення
отримання боржником грошових коштів від гр. ОСОБА_2 по даним
бухгалтерського обліку підприємства, які були витребувані цими
ухвалами.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що
належних доказів в обгрунтування заявлених грошових вимог до
боржника кредитором суду не представлено, оскільки надані договір
від 01.01.2001 р. б/н, журнал реєстрації договорів СЗАТ
"Аграрник", квитанції до прибуткового касового ордеру викликають
сумнів у реальному укладанні та виконанні договору.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині відхилення
грошових вимог гр. ОСОБА_2 та визнаючи його грошові вимоги до
боржника, суд апеляційної інстанції посилався на те, що доказами
залучення грошових коштів фізичної особи ОСОБА_2 для надання
фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, є договір від
01.01.2001 р. б/н, квитанції до прибуткового касового ордеру,
журнал реєстрації договорів СЗАТ "Аграрник", акт звірення
розрахунків між ОСОБА_2 та СЗАТ "Аграрник" від 17.11.2005 р.
Однак, судом апеляційної інстанції не спростовано інші
докази, покладені в обгрунтування ухвали суду першої інстанції в
частині відхилення грошових вимог гр. ОСОБА_2 до боржника, зокрема
відображення отримання боржником грошових коштів від гр. ОСОБА_2
по даним бухгалтерського обліку підприємства.
В силу специфічності правовідносин між боржником та
кредитором, який на час укладання договору та на час розгляду його
грошових вимог судом є керівником боржника, обставини справи щодо
відображення по даним бухгалтерського обліку
підприємства -боржника факту отримання боржником грошових коштів
від кредитора мають істотне значення для розгляду справи.
У зв'язку з чим, не можна дійти висновку, що судом
апеляційної інстанції дотримано приписи ст. ст. 4-7, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та повно і всебічно розглянуто всі обставини
справи в їх сукупності.
Разом з тим, доводи заявника в касаційній скарзі щодо
пропуску встановленого Законом строку на заявлення гр. ОСОБА_2
грошових вимог до боржника є необгрунтованими. Враховуючи те, що
повернення вчасно поданої заяви з грошовими вимогами на підставі
ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не може вважатися правомірним,
оскільки тягне за собою пропуск тридцятиденного строку,
встановленого на подання заяви, та відповідно втрату кре дитором
свого майнового права, судом правильно визнано заяву кредитора
такою, що подана у встановлений Законом строк.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що постанова
суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а
справа -направленню на новий апеляційний розгляд.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції
необхідно врахувати викладене та розглянути справу в частині
розгляду грошових вимог гр. ОСОБА_2 до боржника відповідно до
вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного та керуючись ст. 14 Закону України
"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 4-7, 43, 111-5, 111-7,
111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Луганськмлин" задовольнити
частково.
2. Постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 03.05.2006 р. у справі № 10/206б скасувати.
3. Справу № 10/206б передати на новий апеляційний розгляд до
Луганського апеляційного господарського суду.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко