ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ 2/32-Д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційного подання
Військового прокурора Житомирського гарнізону
на постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від
03.10.2006р.
у справі
господарського суду Житомирської області
за позовом
Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах
держави -Міністерства Оборони України в особі казенного
підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод", смт.
Новогуйвинське Житомирського району
до
Відкритого акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго", м.
Житомир
про
стягнення 108358, 12 грн. та зобов'язання укласти договір
за участю представників сторін:
прокурора ГПУ: не з'явився
позивача: Негода А.Ф. -дов. від 26.12.2005р. №220/Д-561
відповідача: Клусенко Л.О. -дов. від 06.01.06р.
№08/144-005403
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від
25.05.2006р., залишеною без змін постановою Житомирського
апеляційного господарського суду від 03.10.2006р. у справі
№2/32-Д, позов залишено без розгляду згідно п.1 ст. 81 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В касаційному поданні військовий прокурор Житомирського
гарнізону просить зазначені ухвалу та постанову скасувати як такі,
що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм
матеріального і процесуального права та винести рішення про
задоволення позову.
Прокурор не реалізував своє процесуальне право на участь у
судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм
матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних
судових актів, знаходить необхідним касаційне подання задовольнити
частково з таких підстав.
Приймаючи ухвалу про залишення позовної заяви прокурора без
розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що
прокурор звернувся з позовом в інтересах самостійного суб'єкта
господарювання, казенного підприємства "Житомирський
ремонтно-механічний завод", яке не є органом державної влади чи
органом місцевого самоврядування.
Проте, судами 1-ї та 2-ї інстанцій не враховано, що згідно з
вимогами ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує
справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які
звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор,
який звертається до господарського суду в інтересах держави, в
позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення
інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також
вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні
функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі
за поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної
прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК
України від 08.04.1999 року №3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
під поняттям
"орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи
орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади. Iнтереси держави можуть збігатися
повністю або частково з інтересами державних органів, державних
підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств
із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може
вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в
діяльності приватних підприємств, товариств.
У відповідності до ст.2 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
одним із видів підприємств, які можуть діяти
в Україні, є державне підприємство, засноване на державній
власності, в тому числі казенне підприємство, особливості
створення, ліквідації, реорганізації, управління та діяльності
якого встановлюються розділом VIII цього Закону.
Зокрема статтею 37 Закону України "Про підприємства в
Україні" ( 887-12 ) (887-12)
передбачено, що створення, ліквідація та
реорганізації казенного підприємства відбувається за рішенням
Кабінету Міністрів України шляхом перетворення з державного
підприємства; статтею 38 цього Закону передбачено, що управління
казенним підприємством здійснюють органи, уповноважені управляти
відповідним державним майном, а саме міністерства та інші
центральні органи виконавчої влади; статтею 39 цього Закону
визначено, що казенне підприємство діє на підставі статуту, який
затверджується органом, уповноваженим управляти державним майном
та відповідає за своїми зобов'язаннями коштами та іншим майном, що
є в його розпорядженні, крім основних фондів, а при недостатності
у казенного підприємства таких коштів та майна відповідальність за
його зобов'язаннями несе власник.
Як вбачається з матеріалів справи казенне підприємство
"Житомирський ремонтно-механічний завод" має державну форму
власності та створене наказом державного секретаря Міністерства
оборони України на підставі постанови Кабінету Міністрів України
від 30.06.1998р. "Про перетворення державних підприємств у
казенні" ( 987-98-п ) (987-98-п)
із затвердженням державним секретарем
Міноборони України статуту цього казенного підприємства.
Отже в силу наведеного, зважаючи на особливий статус
казенного підприємства "Житомирський ремонтно-механічний завод" у
переліку господарюючих суб'єктів в Україні, яке відповідно до ст.
3 Закону України "Про збройні сили України" ( 1934-12 ) (1934-12)
являється
структурним підрозділом Збройних Сил України підпорядкованих
Міністерству Оборони України, яке в свою чергу є центральним
органом виконавчої влади і військового управління Збройних Сил
України та військового майна відповідно до Закону України "Про
правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-14 ) (1075-14)
та
враховуючи, що прокурором у позові визначено в чому полягає
порушення інтересів держави та обгрунтовано необхідність їх
захисту, колегія вважає, що постанова апеляційної інстанції та
ухвала суду 1-ї інстанції не відповідають вимогам чинного
законодавства та підлягають скасуванню, а справа - передачі на
розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання військового прокурора задовольнити
частково.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
03.10.2006р. та ухвалу господарського суду Житомирської області
від 25.05.2006р. у справі №2/32-Д скасувати.
Справу направити до господарського суду Житомирської області
для розгляду.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко