ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р.
№ 1/1223-6/344
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.I.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Львівській області
на постанову
Львівського апеляційного
господарського суду від 18.07.2006 р.
у справі
№ 1/1223-6/344
господарського суду
Львівської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Львівська фабрика по
переробці вторинної сировини"
до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Львівській області
про
усунення перешкод у користуванні майном
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
- не з'явились;
відповідача:
Бриковський О.Я., дов. № 11-6705 від 08.12.2005 р.;
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 р. Закрите акціонерне товариство "Львівська
фабрика по переробці вторинної сировини" (далі -Товариство)
звернулось до господарського суду Львівської області з позовною
заявою, у якій просило зобов'язати Регіональне відділення Фонду
державного майна України по Львівській області (далі -Відділення)
усунути перешкоди та припинити втручання в здійснення права
власності щодо об'єкту нерухомості -гуртожитку за адресою: м.
Львів, вул. Грунтова, 5, придбаного згідно договору
купівлі-продажу № 145 від 31.01.1996 р. (далі -Договір № 145).
Позовні вимоги Товариство обгрунтовувало тим, що Відділення
чинить йому перешкоди в здійсненні права власності щодо майна, яке
є об'єктом Договору № 145, а саме -надає органам державної влади
неправдиві відомості щодо власника вказаного майна, забороняє
здійснювати у повному обсязі розпорядження цим майном, приймає
рішення про повторну приватизацію частини зазначеного майна та
чинить інші перешкоди, чим порушує ст. 6 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
ст. ст. 48 та 49 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та ст.
41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Рішенням господарського суду Львівської області від
08.02.2006 р. (суддя Гоменюк З.П.) позовні вимоги Товариства
задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
18.07.2006 р. (колегія суддів: Онишкевич В.В., Слука М.Г.,
Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду Львівської області
від 18.07.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що майно, яке є об'єктом
Договору № 145, є власністю Товариства, а дії Відділення, про які
зазначено у позовній заяві, порушують право власності Товариства,
яке підлягає захисту на підставі норм Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
та ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що
матеріали зустрічної позовної заяви, подані Відділенням до
канцелярії господарського сулу Львівської області 07.02.2006 р. о
17:00, були правомірно повернуті Відділенню без розгляду.
Відділення звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 18.07.2006 р. та рішення господарського
суду Львівської області від 08.02.2006 р., у якій просить вказані
судові акти скасувати та передати справу на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції. Вимоги, викладені у
касаційній скарзі, Відділення обгрунтовує тим, що господарські
суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір, порушили ст. ст. 60 та
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не надали оцінки доказам, які ним
подавались в обгрунтування заперечень проти позовних вимог
Товариства.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслало до Вищого господарського суду України
відзив на касаційну скаргу Відділення, в якому просить залишити її
без задоволення, а постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 18.07.2006 р. -без змін. Вимоги, викладені
у відзиві, Товариство обгрунтовує тим, що доводи Відділення,
наведені у касаційній скарзі, є необгрунтованими та
безпідставними.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представника Відділення матеріали справи та доводи Відділення і
Товариства, викладені, відповідно, у касаційній скарзі та відзиві
на неї, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених
фактичних обставини справи, застосування господарськими судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права
при прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга Відділення
підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Рішення по даній справі було прийнято місцевим господарським
судом 08.02.2006 р.
Апеляційним господарським судом встановлено та матеріалами
справи (копією (а. с. 60 -63) та оригіналом зустрічної позовної
заяви Відділення з додатками, який надано Вищому господарському
суду України на виконання вимог ухвали від 08.11.2006 р.)
підтверджується, що Відділення звернулось до господарського суду
першої інстанції з зустрічним позовом до Товариства 07.02.2006 р.
о 17:00, тобто до прийняття рішення зі спору.
Згідно з ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідач має право
до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов
для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов
повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного
позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України зазначає, що Відділення звернулось до місцевого
господарського суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з
додержанням вимог, встановлених ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Тобто, господарський суд Львівської області до прийняття
рішення по справі за первісним позовом Товариства повинен був
шляхом прийняття відповідного процесуального документу вирішити
питання щодо розгляду зустрічного позову Відділення разом з
первісним позовом.
В порушення зазначеного, господарський суд Львівської області
повернув зустрічну позовну заяву Відділення листом №
11/1223-6/344(02-4/1-6) від 09.02.2006 р. (а. с. 44) як таку, що
подана після оголошення рішення за первісним позовом.
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України
звертає увагу на те, що можливість повернення зустрічних позовів
листами господарського суду не передбачена нормами ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. З частини другої ст. 60 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вбачається, що усі процесуальні дії щодо зустрічної позовної заяви
мають вчинятись господарським судом у відповідності до норм ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, які регулюють питання розгляду первісних
позовів. Тобто, виходячи з частини другої ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
(відповідно до якої суддя повертає позовну заяву не
пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу),
господарський суд у випадку прийняття рішення про повернення
зустрічної позовної заяви має виносити відповідну ухвалу, а не
складати лист.
Місцевий господарський суд, повертаючи зустрічний позов
Відділення листом № 11/1223-6/344(02-4/1-6) від 09.02.2006 р.,
грубо порушив вказані норми ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному
порядку прийняте господарським судом першої інстанції рішення від
08.02.2006 р., наведеного вище не врахував, та необгрунтовано
залишив зазначене рішення без змін.
Згідно з частиною першою ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи
апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що постанова
Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 р. та
рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2006 р.
прийняті з грубим порушенням ст. ст. 60 та 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, внаслідок чого Відділення не змогло скористатись
гарантованим частиною першою ст. 6 Закону України "Про судоустрій
України" ( 3018-14 ) (3018-14)
правом на захист своїх прав та законних
інтересів судом, у зв'язку з чим вказані судові акти підлягають
скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевий господарський суд повинен
належним чином вирішити питання щодо поданого Відділенням
зустрічного позову до Товариства та розглянути спір у
відповідності з нормами ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Львівській області задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
18.07.2006 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 08.02.2006 р. у справі № 1/1223-6/344 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
першої інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.I. Шаргало