ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     21 листопада 2006 р.
     № 25/258-05-8428
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
     головуючий суддя
     Муравйов О. В.
     судді
     Полянський А. Г.
     Коробенко Г.П.
 
      розглянувши
     касаційне подання
 
     Заступника прокурора Одеської області
     на постанову     Одеського апеляційного  господарського  суду  від  27.06.2006
року
 
     по справі
     № 25/258-05-8428 Господарського суду Одеської області
 
     за позовом
     Першого заступника прокурора  Одеської  області  в  інтересах
держави в особі Міністерства охорони здоров'я,  Одеської  обласної
ради, Одеської міської ради
 
     до
     - Санаторію "Аркадія" Міністерства охорони здоров'я
 
     - Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Стройінвест"
     про     визнання недійсним інвестиційного договору
 
     За участю представників сторін:
     від позивачів:
 
     МОЗ України
 
     Одеська обласна рада
 
     Морачов О. В. -дов. в справі
 
     Корой Л. I. -дов. № Р-39-1282 від 09.10.06
 
     від відповідача 1:
 
     від відовідача 2:
 
     від прокуратури:
 
     Домашенко О. Є. -дов. в справі
 
     Домашенко О. Є. -дов. в справі
 
     Громадський С. О. -посв. № 76 від 10.02.05
 
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  21.08.2006
року касаційне подання Заступника прокурора Одеської області  було
прийняте до провадження, його розгляд призначений на  11  год.  30
хв. 03.10.2006 року.
 
     Розгляд справи відкладався неодноразово у зв'язку  з  неявкою
представників сторін та необхідністю отримати  письмові  пояснення
сторін щодо доводів касаційного подання.
 
     Ухвалою Заступника Голови Вищого господарського суду  України
від 31.10.2006 року відмовлено в задоволенні  заяви  Товариства  з
обмеженою відповідальністю "Берег-Стройінвест" про відвід  колегії
у складі суддів Муравйов О. В.  (головуючий),  Полянський  А.  Г.,
Фролова Г. М.
 
     Після розгляду зазначеної заяви  про  відвід  ухвалою  Вищого
господарського  суду   України   від   31.10.2006   року   розгляд
касаційного  подання  Заступника  прокурора  Одеської  області  по
справі № 25/258-05-8428 відкладений на 21.11.2006 року об 11  год.
20 хв.
 
     У зв'язку з хворобою  судді  Фролової  Г.  М.  відповідно  до
розпорядження Заступника Голови Вищого господарського суду України
для розгляду справи № 25/258-05-8428  утворена  колегія  в  складі
суддів: Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А.  Г.,  Коробенко
Г. П.
 
     Відводів зазначеному складу суду не заявлено.
 
     Представник позивача Одеської міськради в судове засідання не
з'явився, хоча про  дату,  час  та  місце  засідання  повідомлений
заздалегідь належним чином. Оскільки про існування поважних причин
неявки в судове засідання  позивач  Одеська  міська  рада  суд  не
повідомив,  враховуючи  межі  перегляду  справи  судом  касаційної
інстанції, передбачені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  колегія
суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами
відповідно до ст. 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Як вбачається з матеріалів справи, Перший заступник прокурора
Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області
з  позовом  в  інтересах  держави  в  особі  Міністерства  охорони
здоров'я,  Одеської  обласної  ради,  Одеської  міської  ради   до
санаторію "Аркадія" Міністерства охорони  здоров'я,  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю   "Берег-Стройінвест"   про   визнання
недійсним  інвестиційного  договору  від  16  липня   2003   року,
укладеного  між  відповідачами.  Позовні  вимоги   обгрунтовуються
невідповідністю умов зазначеного договору вимогам законодавства.
 
     Рішенням Господарського суду Одеської області від  16.02.2006
року по справі № 25/258-05-8428 (суддя Малярчук I.  А.)  в  позові
відмовлено  повністю.  Місцевий  суд   визнав   доводи   прокурора
недоведеними та необгрунтованими.
 
     Постановою Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
27.06.2006 року  по  справі  №  25/258-05-8428  (головуючий  суддя
Таценко Н.Б., судді  Сидоренко  М.  В.,  Мишкіна  М.  А.)  рішення
місцевого  суду  залишено   без   змін,   а   апеляційне   подання
прокурора -без задоволення.
 
     Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів,
Перший заступник прокурора Одеської області  звернувся  до  Вищого
господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить
скасувати зазначені судові рішення першої та апеляційної інстанції
і прийняти нове рішення, яким позов  задовольнити.  В  касаційному
поданні зазначається про порушення судами  першої  та  апеляційної
інстанції норм матеріального права.
 
     Позивач  Міністерство  охорони  здоров'я  України   касаційне
подання підтримав.
 
     Позивачі Одеська міська рада та Одеська обласна рада, а також
відповідачі  Санаторій  "Аркадія"  Міністерства  охорони  здоров'я
України    та    товариство    з    обмеженою     відповідальністю
"Берег-Стройінвест" проти  подання  заперечили,  просили  залишити
рішення та постанову без змін.
 
     Розглянувши матеріали справи, касаційне подання,  відзиви  на
нього, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін
та прокурора, проаналізувавши на підставі  встановлених  фактичних
обставин   справи   правильність    застосування    судами    норм
матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого
господарського суду України дійшла наступного висновку.
 
     Судом  першої  та  апеляційної  інстанції   встановлено,   що
16.07.2003   року   між   відповідачами    Санаторієм    "Аркадія"
Міністерства охорони здоров'я України (замовник) та товариством  з
обмеженою відповідальністю "Берег-Стройінвест" (інвестор).
 
     За  умовами  договору  передбачалася  реконструкція  існуючих
корпусів санаторію "Аркадія" і будівництво нового корпусу  на  300
місць; інвестор за рахунок власних  і  залучених  коштів  здійснює
фінансування  об'єкта  згідно  затвердженої   проектно-кошторисної
документації та витрат замовника, пов'язаних з цим об'єктом;  сума
інвестицій складає 30000000 грн.; після  введення  в  експлуатацію
об'єкта замовник передає інвестору частину спальних корпусів,  які
можуть використовуватися як житло,  в  кількості,  визначеній  цим
договором.
 
     Відповідно до  п.  5.4  договору  після  введення  об'єкта  в
експлуатацію інвестор отримує у власність  збудовані  три  корпуси
для сімейного відпочинку, які можуть використовуватися  як  житло,
загальною площею не більше 45000 кв. м і  прибудинкову  територію,
визначену у встановленому порядку; інвестор має  право  побудувати
на відведеній земельній ділянці автомобільні гаражі в кількості до
80 одиниць.
 
     Пункт  2.1.7  договору  передбачається  обов'язок   замовника
здійснити розподіл введених в експлуатацію збудованих  корпусів  з
метою створення замкнутого циклу лікування хворих у  санаторії  та
умов цього договору;  а  також  відчуження  відповідної  земельної
ділянки інвестору.
 
     Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду  України
від 29.12.1978 року №  11  "Про  судове  рішення"  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного
процесуального законодавства  і  всебічно  перевіривши  обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами матеріального  права,  що
підлягають  застосуванню  до  даних  правовідносин,   а   при   їх
відсутності - на підставі закону, що  регулює  подібні  відносини,
або виходячи із загальних засад і  змісту  законодавства  України.
Обгрунтованим  визнається  рішення,  в  якому  повно   відображені
обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду  про
встановлені   обставини   і   правові   наслідки   є   вичерпними,
відповідають дійсності і  підтверджуються  достовірними  доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
 
     Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.  84  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          у
мотивувальній частині рішення серед  іншого  вказуються  обставини
справи, встановлені судом; причини виникнення  спору;  докази,  на
підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд
відхилив клопотання і докази сторін; законодавство, яким керувався
господарський суд, приймаючи рішення.
 
     Господарський  суд  оцінює   докази   за   своїм   внутрішнім
переконанням,   яке   грунтується   на   всебічному,   повному   і
об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом.
 
     В обгрунтування позовних  вимог  прокурор  в  позовній  заяві
серед іншого стверджує,  що  відповідач-1  санаторій  "Аркадія"  є
спеціалізованим   державним   санаторно-курортним   закладом   для
лікування туберкульозу органів  сечостатевої  системи,  хронічного
простатиту,  пієлонефриту,  циститу  у  дорослих,   хворих   після
оперативного   втручання   з   приводу    сечостатевої    системи,
туберкульозу  очей,  хворих   після   екстирпації   катаракти   та
кератопластики у дорослих.
 
     Відповідно до ч.  2  ст.  26  Закону  України  "Про  курорти"
( 2026-14 ) (2026-14)
         приватизація спеціальних санаторно-курортних  закладів
(дитячих, кардіологічних,  пульмонологічних,  гінекологічних,  для
лікування  громадян,  які  постраждали  внаслідок   Чорнобильської
катастрофи, для лікування хворих на туберкульоз, хворих з травмами
і  хворобами  спинного  мозку  та  хребта),  що   знаходяться   на
територіях курортів місцевого  значення,  використовують  природні
лікувальні ресурси зазначених  територій  і  на  момент  прийняття
цього Закону перебувають у державній  або  комунальній  власності,
забороняється.
 
     Судом першої інстанції зазначеному доводу позивача оцінка  не
дана, профіль санаторію не визначений. У зв'язку з цим  спеціальна
норма матеріальна права, якою є ч. 2 ст. 26  Закону  України  "Про
курорти" ( 2026-14 ) (2026-14)
        , до спірних правовідносин не застосована.
 
     Зазначене  кваліфікується  судом  касаційної   інстанції   як
порушення  норм  процесуального  законодавства  (ст.  43,  84  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ), яке полягає в неповному з'ясуванні  обставин
справи, і порушенні норм матеріального права (ч. 1 ст.  26  Закону
України "Про курорти" ( 2026-14 ) (2026-14)
        ), яке полягає  в  незастосуванні
відповідних норм матеріального права, які підлягають  застосуванню
до спірних правовідносин. Допущене порушення суду першої інстанції
не було усунено судом апеляційної інстанції, що також свідчить про
незаконність постанови апеляційного господарського суду.
 
     Відповідно до ст. 111-10 ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          порушення
або неправильне застосування норм матеріального чи  процесуального
права є підставою для скасування або зміни  рішення  місцевого  чи
постанови апеляційного господарського суду.
 
     Крім того, в суді касаційної інстанції представником позивача
МОЗ України надані пояснення про те,  що  в  результаті  виконання
умов спірного договору одночасне збільшення кількості на 300 місць
та скорочення території (земельної ділянки) санаторію призведе  до
порушення норм, необхідних для лікування хворих на туберкульоз. Ці
доводи не були викладені  позивачем-1  в  суді  першої  інстанції,
оскільки представники  МОЗ  України  не  брали  участі  в  судових
засіданнях під час розгляду справи місцевим судом. Суд  касаційної
інстанції   вважає,   що    зазначене    неналежне    користування
процесуальному  правами  з  боку  позивача-1  також   перешкоджало
встановлення обставин справи повно та всебічно.
 
     Оскільки відповідно до  ст.  111-7  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        
встановлення обставин не входить до  компетенції  суду  касаційної
інстанції, усунення наведених вище недоліків  прийнятих  у  справі
рішення та постанови в суді касаційної  інстанції  не  можливо,  а
тому справа підлягає направленню на  новий  розгляд  до  місцевого
суду.
 
     За таких  обставин  касаційне  подання  підлягає  задоволенню
частково.
 
     Під час нового розгляду відповідно  до  ст.  43,  111-12  ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
          суду  першої  інстанції  необхідно  повно  та
всебічно встановити всі обставини, що мають значення  для  справи,
зокрема: визначити  статус  Санаторію  "Аркадія",  встановити,  чи
передбачає  спірний  договір  відчуження  державного   майна,   чи
розцінюється таке відчуження згідно з чинним на  момент  укладення
спірного  договору  законодавства  як  приватизація,   чи   вплине
зменшення площі санаторію на можливість  здійснення  ним  основної
діяльності  з  дотриманням  відповідних  норм  та   правил   тощо;
забезпечити  належне  користування   процесуальними   права   всіх
учасників процесу, застосувати до спірних правовідносин відповідні
норми   матеріального   права   та   вирішити   спір   згідно   із
законодавством.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів, -
 
                      П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційне  подання  Заступника  прокурора  Одеської   області
задовольнити частково.
 
     Постанову  Одеського  апеляційного  господарського  суду  від
27.06.2006  року   по   справі   №   25/258-05-8428   та   рішення
Господарського суду Одеської області від 16.02.2006 року по справі
№ 25/258-05-8428 скасувати.
 
     Справу передати  на  новий  розгляд  до  Господарського  суду
Одеської області.
 
 
 
     Головуючий суддя
 
 
 
     О. В. Муравйов
 
 
 
     Судді
 
 
 
     А. Г. Полянський
 
     Г. П. Коробенко