Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака I.М., Палій В.М., за участю О. Скотницького (керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" на ухвали від 28 грудня 2005 року та від 17 січня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 12/261 за позовом дочірнього підприємства "Лізингбуд" будівельно-монтажної фірми "Iвано-Франківськбуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" про повернення приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2003 року дочірнє підприємство "Лізингбуд" звернулось до господарського суду Iвано-Франківської області з позовною заявою про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" з нежилого приміщення та стягнення з заборгованості по орендній платі в сумі 2 320 грн. 16 коп.

Рішенням від 21 жовтня 2003 року господарського суду Iвано-Франківської області позов задоволено з мотивів обгрунтованості вимог.

Відповідач оскаржив рішення в апеляційному порядку і ухвалою від 24 листопада 2003 року Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу повернуто без розгляду з підстав відсутності доказів направлення копії скарги іншій стороні.

Після повторного звернення товариства до суду апеляційна скарга була повернута без розгляду ухвалою від 12 лютого 2004 року Львівського апеляційного господарського суду з мотивів пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

Постановою від 4 жовтня 2005 року Вищого господарського суду України касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" було задоволено; ухвали від 24 листопада 2003 року та 12 лютого 2004 року Львівського апеляційного господарського суду скасовані; справа передана для розгляду до Львівського апеляційного господарського суду.

З метою виконання постанови Вищого господарського суду України, Львівський апеляційний господарський суд запросив у товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" (лист від 11 листопада 2005 року) примірник апеляційної скарги, яку свого часу повернув цій стороні без розгляду, і ухвалою від 20 грудня 2005 року призначив справу до розгляду на 28 грудня 2005 року, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю "Орком" подати до суду апеляційну скаргу від 6 листопада 2003 року № 2.

Оскільки відповідач не виконав цієї вимоги, ухвалою від 28 грудня 2005 року Львівський апеляційний господарський суд (судді Л. Давид, Г. Кордюк, Х. Мурська) апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" була залишена без розгляду.

Ухвалою від 17 січня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду (судді Г. Мельник. Д. Новосад, О. Михайлюк) апеляційна повернута скаржнику з мотивів пропуску строку, встановленого для її подання, та не подання документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Орком" просить ухвали від 28 грудня 2005 року та від 17 січня 2006 року Львівського апеляційного господарського скасувати і прийняти нове рішення, яким зобов'язати переглянути справу.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте дочірнє підприємство "Лізингбуд" будівельно-монтажної фірми "Iвано-Франківськбуд" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник в судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження за відсутності в матеріалах справи апеляційної скарги і водночас зобов'язав сторону надати суду її примірник. Невиконання стороною цієї вимоги суду зумовило застосування господарським судом правила пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Водночас аналіз статей 99 і 103 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) свідчить про те, що господарський суд апеляційної інстанції вправі залишити без розгляду лише позовну заяву і застосування цього правила за аналогією до апеляційної скарги колегія суддів вважає помилковим.

Повторно відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги з підстав пропуску строку, встановленого для її подання, та не подання документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі, господарський суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що в даному випадку справа передана до суду після закінчення касаційного провадження в порядку статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , апеляційна скарга надіслана стороною на виконання ухвали господарського суду, і за таких обставин подання доказів сплати державного мита не вимагається.

Невиконання господарським судом апеляційної інстанції вказівок, що містяться в постанові від 4 жовтня 2005 року Вищого господарського суду України в даній справі, а отже вимог статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , зумовлюють скасування ухвал від 28 грудня 2005 року та від 17 січня 2006 року Львівського апеляційного господарського та передачі справи до цього суду для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" по суті.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11, 111-3 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Орком" задовольнити.

Ухвали від 28 грудня 2005 року та від 17 січня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 12/261 скасувати, справу передати до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.