Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на ухвалу господарського суду

м. Києва від 14.08.2006р.

у справі №19/202 господарського суду м. Києва

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"

до відповідача Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

про стягнення 31 843 689,62грн.

за участю представників:

ДКП "Київгаз" – Зломинога В.М., Кравчук А.М.;

АК "Київенерго" –Комісар С.П.

Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Київського МУЮ – не з'явилися

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2002р., що залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2002р., задоволено заявлені ДКП "Київгаз" вимоги та постановлено стягнути на його користь з АК "Київенерго" 31 607 548,44грн. основної заборгованості, 1700грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку з сплатою державного мита та 69грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с.35, 115-120).

Ухвалою Верховного суду України від 06.03.2003р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2002р. (т.1 а.с.154).

На виконання рішення суду 24.09.2002р. видано наказ (т.1 а.с.50).

Відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 20.12.2002р. виконання рішення суду у даній справі відстрочено до 01.01.2003р. та розстрочено на дванадцять місяців шляхом сплати по 2 634 109,79грн. кожного місяця (т.1 а.с.127).

17.06.2005р. до господарського суду м. Києва надійшла скарга ВАТ "Київгаз", яке є правонаступником ДКП "Київгаз", у якій він просить визнати незаконними дії Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Київського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження постановою від 09.06.2005р. та просить зобов'язати поновити виконання.

Позивач стверджує, що виконавче провадження закінчено безпідставно, оскільки не відбулось повне виконання рішення суду у цій справі. Як стверджує ВАТ "Київгаз", заборгованість відповідача, яка не погашена, становить 1 122 419грн. (т.2 а.с.8-9).

Відповідач у справі – АК "Київенерго" у відзиві на скаргу, вважаючи її безпідставною, просить у її задоволенні відмовити. При цьому, скаржник стверджує, що заборгованість за рішенням суду у даній справі погашена повністю шляхом проведення взаємозаліку та перерахування грошових коштів (т.2 а.с.51).

Скарга розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.08.2006р. скаргу ВАТ "Київгаз" задоволено. Відповідно до ухвали суду:

- визнано неправомірними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 09.06.2005р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу №19/202, виданого 24.09.2002р. господарським судом м. Києва;

- зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції поновити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №19/202, виданого 24.09.2002р. господарським судом м. Києва (т.3 а.с. 107-110).

Визнаючи дії органу Державної виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що не надано доказів виконання рішення суду у даній справі у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 14.08.2006р., АЕК "Київенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, а справу передати до господарського суду м. Києва для нового розгляду скарги позивача.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права судом першої інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою 09.06.2005р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Київського міського управління юстиції закінчено виконавче провадження щодо виконання наказу у даній справі (т.2 а.с.10).

Позивач оскаржує дії зазначеного органу Державної виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження за наказом, виданим на виконання рішення суду у даній справі.

Відповідно до ч.2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. При цьому, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглядаючи подану ВАТ "Київгаз" скаргу на дії органу Державної виконавчої служби, суд першої інстанції порушив вимоги вищевказаної норми процесуального права в частині повідомлення органу виконання судових рішень про розгляд скарги.

Так, розгляд зазначеної скарги ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2006р. призначено на 19.06.2006р (т.3 а.с.96-97); 19.06.2006р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників боржника та органу виконання судових рішень, розгляд скарги відкладено на 14.08.2006р. (т.3 а.с.102-103). На зворотній стороні вищезазначених ухвал суду є відмітка щодо направлення їх копій сторонам та органу виконання судових рішень –Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції.

14.08.2006р. у зв'язку з неявкою представників органу Державної виконавчої служби та боржника, а також не поданням ними витребуваних документів, розгляд скарги здійснювався по суті за їх відсутності та за наявними у справі матеріалами.

При цьому, судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що Законом України від 23.06.2005р. №2716-ІУ (2716-15) внесено зміни до Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) . Зазначеним законом викладено у новій редакції ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу", яка визначає перелік органів державної виконавчої служби.

Враховуючи внесені зміні, наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2005р. №1482/к "Про ліквідацію відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції", постановлено ліквідувати відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005р. №711 (711-2005-п) затверджено Положення про Департамент державної виконавчої служби, який є урядовим органом державного управління і діє у складі Мін'юсту та підпорядковується йому. Пунктом 3 Положення визначено, що до складу Департаменту входить державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.

Розглядаючи подану скаргу на дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції, суд першої інстанції на вищевказані норми уваги не звернув та не з'ясував: чи ліквідований орган, дії якого оскаржуються стягувачем; кому передані відповідні функції.

Таким чином, суд першої інстанції, не зважаючи на повторну неявку органу Державної виконавчої служби в судове засідання та не подання ним витребуваних судом документів, не з'ясував з яких причин не виконані вимоги суду і чи є причини невиконання вимог суду поважними.

Між тим, направлення копії ухвали ліквідованому органу та витребування у нього необхідних для розгляду скарги документів, не можуть бути сприйняті судом касаційної інстанції як докази виконання судом першої інстанції вимог ч.2 ст. 121-2 ГПК України та вказівок постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2006р., які є обов'язковими в силу ст. 111-12 ГПК України.

За таких обставин, ухвала господарського суду м. Києва від 14.08.2006р. підлягає скасуванню, а справа передачі до господарського суду першої інстанції для розгляду скарги Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" на дії органу Державної виконавчої служби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 ГПК України, колегія суддів

1. Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 14.08.2006р. у справі №19/202 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд скарги Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" на дії органу Державної виконавчої служби до господарського суду м. Києва.